Ірина Суслова: Перед тим як завести тварину небезпечної породи, людина має отримати психіатричну довідку

Наприкінці жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроект про обов’язкову реєстрацію домашніх тварин. Документ ще навіть не розглянув профільний комітет парламенту, але він уже спровокував широке обговорення, а інколи і обурення. Проект закону почав обростати міфами. Один із найпоширеніших - реєструвати і стерилізувати домашніх улюбленців будуть зобов’язані всі власники тварин.

Критики одразу почали кепкувати, що депутатам немає більше чим зайнятися у парламенті, окрім кішечок та собачок. Волонтери, зоозахисники та свідомі власники тварин, навпаки, виявили готовність удосконалити текст законопроекту. Один із його співавторів Андрій Немировський навіть запропонував усім охочим обговорити це питання та вносити пропозиції через інтернет. А інша співавторка Ірина Суслова в прес-центрі «Главкома» переконувала, що законопроект нарешті подолає проблему безпритульних тварин, а обов’язкова реєстрація допоможе власникам собак та кішок швидко знайти чотирилапих, якщо вони загубляться.

Чому депутати вирішили зайнятися проблемою тварин?

Чим питання, яке стосується проблеми з безпритульними тваринами, відрізняється від інших питань, які  необхідно врегулювати? Ні для кого не секрет, що безпритульні тварини – це одна з найнагальніших проблем українських міст. Їх не стерилізують, вони часто забруднюють дитячі майданчики, тварини хворіють на сказ, кидаються на дітей. Саме тому ми з колегами виступили за законопроект про реєстрацію тварин.

У разі його ухвалення усі тваринки отримають чіпи. Чіп – це додаткова можливість для власника знайти свого улюбленця в разі його втрати. Адже людина, яка побачить тварину без господаря, але з нашийником та жетоном, матиме змогу зв’язатися з відповідними органами. Ті, в свою чергу, матимуть доступ до бази реєстрації і швидко повернуть домашнього улюбленця власникові. Також важливо зруйнувати міф, який намагаються нав’язати людям: мова про те, що одразу після ухвалення законопроекту, до квартир буде приходити поліція і з’ясовувати, чи є у ній тварина.  Я хочу акцентувати увагу на тому, що необхідно буде реєструвати лише тих тварин, яких взяли після ухвалення закону. Люди будуть змушені реєструвати тварин упродовж п’яти днів з моменту їх придбання. Реєстрація домашніх улюбленців, які наразі проживають у квартирах, не обов’язкова, а лише за бажанням власника. Це ж стосується стерилізації та чіпування.

Ми матимемо повну базу реєстрації безпритульних та домашніх тварин. Після створення такого реєстру ми зможемо контролювати процес проведення стерилізації, в тому числі й серед безпритульних тварин.

Сьогодні у містах створені комунальні підприємства, які повинні опікуватися такими тваринами. Вони неефективні?

На функціонування цих підприємств-притулків виділяються гроші з місцевих бюджетів. Цікаво, що ці притулки зобов’язані здійснювати відлов та стерилізацію тварин. Але, за нашими спостереженнями, дуже часто насправді операція не відбувається. На тварині залишають позначку стерилізації, а вона згодом знову народжує. Тут є корупційна складова, яка допомагає певним чиновникам та директорам таких притулків просто заробляти на цьому гроші. Це перший аспект, який має бути врегулювано після прийняття закону.

Другий – якщо заїхати з перевіркою в одне з таких підприємств, то можна побачити, що документально на обліку затверджено 200 тварин, але насправді ж їх там налічується лише 10. А виділені кошти списуються на харчування, прибирання, лікування саме 200 тварин. Виникає запитання, куди йде велика частина коштів, які виділяються органами самоврядування? Кожен громадянин зі своїх податків вже утримує армію безпритульних тварин та деякі притулки. Однак кошти дуже часто використовуються неефективно.

Третій - запровадження окремої категорії для собак, які вважатимуться особливо небезпечними. Породи було взято з аналогічних законів Європейського Союзу. Це 30 порід, які визнані найбільш небезпечними. Серед них: пітбуль, бульдог, бордоський дог, кане-корсо, французький мастиф, московський сторожовий пес та інші. Тобто породи, які використовуються для собачих боїв, або тварини мають дуже великі розміри. Я знаю людей, які купують таких собак й абсолютно безвідповідально ставляться до їх виховання та зовсім не цікавляться особливостями цієї породи. Наприклад, якщо німецька вівчарка може розірвати м’язи при укусі, то бордоський дог ламає кістки, за рахунок особливості побудови щелепи. Власник має нести відповідальність за ту тварину, яку придбав.

Важливо зазначити, що перед тим, як завести одну з цих порід, людина буде змушена отримати психіатричну довідку про те, що вона свідома та зможе нести відповідальність за тварину. Також є певні правила вигулу таких собак. Вони обов’язково мають гуляти в намордниках – за порушення власник також має нести відповідальність.

Також людина має понести відповідальність у разі нападу її улюбленця на іншу людину. Сьогодні ж ми маємо ситуацію, коли дуже важко притягнути людину до відповідальності у такій ситуації. Адже собаку ніде не зареєстровано і юридично людина не є її власником. Якщо дорослі люди свідомо беруть собі тварину, то мають нести відповідальність за неї та її дії.

Будуть застосовуватися  штрафи у разі вигулу домашнього улюбленця  в непризначеному для цього місці. Часто можна спостерігати, що люди нехтують правилом, яке законодавчо не врегулювано, і вигулюють собак на дитячих майданчиках чи в парках. Це буде заборонено. Також після прогулянки всі екскременти власники мають прибирати. Якщо до відповідних органів надійде заява про невиконання цього положення, то може бути застосовано штрафні санкції до господаря.

Кошти, які будуть сплачуватися власниками за реєстрацію, а саме 170грн, будуть іти на створення мережі притулків, утримання безпритульних тварин та на облаштування місць для вигулу собак. Потрібно не лише зобов’язати господарів, а й створити такі умови, щоб власники спокійно вигулювали тварин у призначених для цього місцях.

Ірина Суслова

Чи всі будуть платити за реєстрацію тварин у разі ухвалення закону?

За реєстрацію будуть платити всі власники тварин, окрім притулків та визначених категорій громадян. Чорнобильці, учасники АТО та ще кілька категорій соціально не захищених верств населення, – не платитимуть за реєстрацію свого улюбленця. Люди, які не належатимуть до пільгових категорій, будуть змушені зробити одноразовий платіж за реєстрацію. Після цього тварина з’являється в загальному реєстрі, отримує жетон, їй встановлюють чіп. Якщо тварина буде мати ідентифікатор, то людина, яка знайде її, зможе звернутися до поліції, де вже прийняли заяву про втрату від власників. Це значно збільшить шанси того, що тварину буде повернуто господареві.

Кошти, які будуть отримуватися від реєстрації будуть цільовими?

Так. Гроші витрачатимуться виключно на тварин та створення відповідних умов у притулках.

Хто буде власником реєстру тварин, в якому вигляді він існуватиме? Куди звертатися, щоб зареєструвати тварину?

Це питання в процесі дискусії. Одні говорять, що варто зробити реєстр при Міністерстві екології, інші – при Національній поліції , треті- при Міністерстві регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства. Це питання необхідно вирішувати. Я сподіваюсь, що між першим та другим читаннями все буде врегульовано.

Також я хочу наголосити на тому, що цей законопроект не є істиною в останній інстанції. Ми лише говоримо про те, що зареєстрували проект, який зараз буде розглядатися комітетом. Комітет і науково-експертне управління  мають надати свої висновки. Потім має відбутися перше читання. Між першим і другим читанням буде створено групу з волонтерських та благодійних організацій, власників приватних та комунальних притулків, яка буде допрацювати цей текст та робити його максимально комфортним для всіх учасників процесу. У згаданому законопроекті використано досвід Голландії, в якій раніше також були проблеми з безпритульними тваринами. Але ми, звичайно, розуміємо, що проект потрібно адаптувати для України.

Щодо стерилізації. Це досить дорого. Скажімо, стерилізація кота – від 300 до 400 грн, а кішки й собаки ще дорожча. Не кожен власник на це погодиться. Чи обов’язково потрібно проводити стерилізацію?

Якщо людина не має статусу (суб’єкта племінної справи. – «Главком»), племінного розплідника, то вона зобов’язана провести тварині стерилізацію. Цей захід спрямовано на те, щоб прибрати чорний ринок з продажу тварин, який сьогодні існує. Дуже часто громадяни вважають це лише бізнесом і нехтують гуманним ставленням до тварин, адже утримують їх як можливість заробити. За фізіологічними можливостями собаки можуть приводити щенят раз на 1-2 роки, але ми бачимо випадки, коли собаки народжують тричі на рік. Це вже негуманне ставлення. Має бути контрольований процес. Людина має забезпечити нормальні умови для тварин. Також варто думати про оточення. Адже був випадок, коли жінка поскаржилася на сусідку, яка має 38 котів. Жінка з тваринами проживає в двохкімнатній квартирі, розплоджує їх та створює з цього бізнес. Якщо людина хоче, щоб її кішка або собака мала потомство, не проблема, але потрібно зареєструвати в’язку в клубі, де власне зареєстрована ця тварина.

Як щодо сільських територій та райцентрів?

Це актуальне запитання, на яке я сьогодні не маю відповіді, питання ще обговорюється. Ми хочемо почути від волонтерських організацій та зоозахисників, як це має відбуватися. Якщо говорити про райцентри, то там ще є ветеринарні клініки. Але у селі, де немає клінік, а в одному будинку можуть бути одразу дві собаки і ти коти. Як бути в цій ситуації та чи варто проводити стерилізацію? Напевно, варто, адже ми всі знаємо, що кошенят топлять, або вони розбігаються. Таким чином армія безпритульних тварин поповнюється, тварини з села мігрують до міста.  Це одна з найслабших сторін у цьому тексті. Ми будемо працювати над цим.

Але ж не всі можуть дозволити собі стерилізацію домашніх улюбленців.

Можливо на первинному етапі доведеться зробити дотацію з міських, обласних або районних бюджетів. Якщо закон набере чинності, то через 3-5 років ми будемо мати результат і нам вже не потрібно буде дотувати ці речі, адже проблеми просто не існуватиме. Наприклад, Бухарест називали містом безпритульних собак, але побувавши там, я не побачила жодної безпритульної тваринки. Однак бачила багато власників, які мають не тільки собак породної цінності, а й безпородних собак.

Ми говоримо про обов’язкову стерилізацію тварин, які не мають порідної цінності. У деяких людей тварина народила і вони цих кошенят або щенят роздають друзям. Цього більше не можна буде робити?

Так, є люди, які мають тварин безпородної цінності, роздають народжених кошенят та цуценят в хороші руки. Зараз йде мова про відповідальних людей. Але не всі люди є свідомими. Ми орієнтуємося на те, щоб зменшити кількість безпритульних тварин. А люди, які заробляють на цьому гроші, мають робити це в межах законодавства та гуманного ставлення до тварин. Сьогодні ми маємо випадки, коли існують племінні розплідники, але там своя історія та корупція. Це також потрібно врегулювати. Саме тому потрібен один загальний реєстр. Сьогодні ж кожен клуб має свій реєстр, до якого немає доступу. Інколи не зрозуміло, куди ділися щенята, навіть коли в’язку було зареєстровано. Повірте, ніхто не лобіює інтереси тих, хто займається розведенням тварин. Я з цим зіштовхувалася та розумію, як все це відбувається та які домовленості існують. Тобто якщо ти не контактуєш з людиною, яка на цьому ринку є впливовою, то ти ніколи не зареєструєш  в’язку своєї собаки, адже в клубі знайдуть безліч причин, чому цього не можна зробити. Стосовно тварин, які не мають порідної цінності. Ми це питання врегулюємо між першим та другим читаннями. Можливо, врахуємо думку деяких волонтерів, що не потрібно стерилізувати всіх, якщо власник готовий брати на себе відповідальність і у разі появи потомства, буде його  ідентифікувати.

Ірина Суслова

Чи мають бути якісь вимоги до умов проживання тварин?

У законопроекті цього не передбачено. Ми це також будемо додатково обговорювати. Або в перехідних положеннях напишемо, що ці нормативи мають бути написані Кабінетом міністрів після ухвалення закону.

Спочатку законопроект має отримати висновок комітету. У нас так глобально досить часто не обговорюють проекти, які пов’язані з економікою та війною, як вийшло законопроект про тварин. Він щойно був зареєстрований і засоби масової інформації звернули на це увагу. Я гадаю, що висновок комітету ми отримаємо за місяць-півтора, а потім зимові свята. Тобто, скоріше за все, руки у депутатів до законопроекту дійдуть ближче до весни, але коли саме, ще не зрозуміло.

Що має бути з тваринами після смерті?

Сьогодні для власників це велика проблема. Якщо господар хоче гідно поховати тварину, яка стала одним з членів сім’ї, то це важко зробити. Адже потрібно заплатити комусь гроші за шматок землі, щоб поставити там якийсь пам’ятник. Тому це також має бути врегульовано: або це кремація, або захоронення на кладовищах для тварин. Це нормальна європейська практика.

Сьогодні ж тварин ховають у парках, у дворах, на клумбах, дитячих майданчиках. Потім діти бавляться й викопують скелети тварин. Органи місцевого самоврядування мали б врегульовувати ці питання.

Якщо сусідська собака агресивна, куди треба звертатися людям?

Потрібно написати заяву до поліції.

Як вона має реагувати?

Ці питання мають врегульовуватися на рівні законів й підзаконних актів, які будуть розроблені після ухвалення закону. Тобто уряд в особі Мін’юсту має розробити ці правила. МВС має виписати посадові інструкції поліцейським.

Ви згадали ситуацію з жінкою і 38 котами. Яку кількість тварин можна буде зареєструвати на одну людину?

На сьогодні це ще не врегульовано.

Що буде з власниками, на яких закон не поширюється? Як бути з тими, хто придбав тварину до схвалення закону?

Потрібно проводити інформаційну кампанію. Пояснювати, що зареєстровану тварину з жетоном буде легше знайти. Потрібно розраховувати на свідомих громадян, що вони будуть зацікавлені в тому, щоб було проведено реєстрацію та стерилізацію.

Наталія Малиновська, Анна Скалій, «Главком»