Митрополит Олександр (Драбинко): Протистояти Новинському мають спецслужби України

Предстоятель московської церкви в Україні, митрополит Онуфрій днями оголосив хресний хід на Київ із нагоди Хрещення Русі й пам’яті рівноапостольного князя Володимира. Відповідну заяву очільника УПЦ МП поширила її прес-служба. Як очікується, хода має розпочатися 9 липня на заході країни із Свято-Успенської Почаївської Лаври, а також 3 липня на сході із Свято-Успенської Святогірської Лаври. За задумом, дві хресні ходи мають зустрітися в Києві 27 липня, де відбуватимуться урочисті богослужіння з нагоди свята. Ходи на честь Хрещення Русі є звичними заходами, однак настільки великого масштабу, про якій заявляють у Київській митрополії Московської церкви, не було навіть під час ювілейного 1025-річчя Хрещення Русі, яке відзначалося 2013-го року ще за президентства Януковича. Релігійні діячі вбачають за таким розмахом анонсованої Хресної ходи бажання Московської церкви акумулювати власні зусилля для запобігання дедалі більшому розколу, який відбувається в УПЦ МП. Паралельно зусиль у цьому напрямку докладають «православні олігархи», які також намагаються зберегти вплив у церкві.

Опосередковано про це свідчить активізація у пресі народного депутата від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського, якого якраз вважають одним із сірих кардиналів РПЦ в Україні.

 22 червня з початком Всеправославного собору він розповсюдив статтю власного авторства «про нові виклики православ’я в Україні», у якій заявив про тривалу інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію московської церкви в Україні, а також напруженість під час підготовки до Всеправославного собору. «Ці події (або навіть процеси) незримо взаємопов'язані й можуть мати негативний вплив на суспільно-політичну ситуацію всередині України, стати новим і, можливо, головним викликом для нашої країни і для православ'я в цілому», - сіє похмурі передбачення Новинський на своєму сайті. За словами одіозного політика, який отримав громадянство з рук Януковича, нині в Україні існує сценарій утворення нового церковно-політичного об’єднання, якому би Вселенська церква змогла надати статус автокефального. А очолити це утворення начебто має один із публічних проукраїнських представників УПЦ МП, митрополит Олександр (Драбинко).

Як повідомляв «Главком», минулого тижня між Драбинком і Новинським стався конфлікт. Депутат-олігарх перестрів владику в місті Корець, що на Рівненщині, та погрожував йому «набити морду» за розкол у церкві. Однак політик усі звинувачення у погрозах чи застосуванні сили відкидає, хоча й не заперечує факт розмови з митрополитом на підвищених тонах.

Утім, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) стверджує, що вже не має великого впливу на процеси в УПЦ. «Звершую богослужіння, займаюся роботою Фонду пам’яті митрополита Володимира й особливо в якійсь церковно-політичні процеси, які нині відбуваються, не втручаюся. За ними винятково спостерігаю», - розповів він в інтерв’ю «Главкому». Так чи інакше саме Драбинка вважають одним із проукраїнських представників УПЦ МП, який наважується відкрито критикувати політику своєї церкви.

Митрополит Онуфрій закликав до участі у Хресній ході із заходу і сходу країни до Києва, аби завершити його в День Хрещення Русі. Наскільки масштабним може бути цей захід і чому обрано саме такий масштабний формат?

Я не маю стосунку до організації ходи, тому сказати про це нічого не можу… Звісно, ніколи не завадить підняти релігійний дух людей, але чому саме цього року (хресний хід) і чому саме в такому форматі - я не знаю.

Нині лунають думки про те, що така хода – це зайвий привід для провокацій, зіткнень. Вважаєте, такий сценарій реальний?

Не виключаю. Знаючи певних осіб, які можуть бути до цього причетні, усе можливо.

Про кого йдеться, хто може запустити механізм провокацій?

Такий самий механізм запустили й на Донбасі, намагалися запустити в багатьох областях України. Говорити про конкретних людей дуже важко. Але всі ми спостерігаємо за подіями, які відбуваються й робимо висновки, що таке можливо.

Бізнесменів Новинського, Нусенкіса називають «православними олігархами». Наскільки великий вплив вони мають сьогодні на верхівку церкви? І чи спроможні вони дестабілізувати ситуацію, якщо поставлять це собі за мету?

Якщо ми говоримо про підтримку радикальних настроїв, які було засуджено тим же великим Собором на Криті, - не тільки ісламського, а й православного фундаменталізму, якщо такий фундаменталізм отримуватиме фінансові вливання, то, відповідно, він матиме гарне підґрунтя для свого розвитку й дестабілізації.

Ви хочете сказати, що сьогодні на теренах України таке підґрунтя формується?

Висновки можемо робити самі. Специфіка сьогоднішнього часу – це дуже крихкий мир. Дуже обережно потрібно поводитися деяким «слонам у посудних лавках».

Як протистояти утворенню такого підґрунтя й імовірним відкритим протистоянням?

Потрібно, щоби була сильна, міцна держава з відповідними чітко сформульованими завданнями служб, котрі повинні відслідковувати подібні речі і запобігати їм.

Ви маєте на увазі спецслужби?

Так, звичайно.

Ця Хресна хода за мир пришвидшить об’єднання православ’я в Україні й утворення помісної церкви?

Я не думаю, що вона матиме в цьому аспекті якісь результати. А можливо, Господь і почує наші молитви.

Нещодавно Верховна Рада України звернулася до Патріарха Варфоломія щодо надання українській церкві автокефалії. Як ставитися до того, що політичний орган переймається питаннями церкви?

Якихось наслідків це звернення може й не мати. Але якщо звернулася така велика кількість народних депутатів, якась відповідь має бути від Вселенського Патріарха.

Розколу (української церкви) вже 25 років. Ми можемо говорити про те, що політики не повинні втручатися в церковне життя, але церковне життя і розкол впливають і на суспільство. Тут не має чіткої межі, де є втручання, а де немає втручання у церковні справи. Тому що конфлікти, які відбуваються за храми між громадами, які в суперечці між собою доходять до фізичного протистояння, – це вже не зовсім релігійне розв'язання конфлікту. Це повинно турбувати державу, яка має відповідати за те, що відбувається. Одним із важелів і мотивів зупинити подібні конфлікти можна назвати таке звернення до Патріарха. Держава має покласти край цьому розколові, щоби ми не доводили до конфронтації сторони конфлікту.

Те, що РПЦ фактично проігнорувала Всеправославний Собор, спонукатиме чи віддалятиме церковне єднання в Україні?

Усе залежатиме він відносин Константинополя й Москви. Розумієте, переговори й домовленості завжди існували.

Патріарх Константинопольський залежний від РПЦ?

Ми всі залежні один від одного, щоби не накоїти якоїсь більшої біди.

Але ми ж говоримо про залежність, яка впливає на прийняття рішення. Вона є?

Ні, не думаю.

Чи цікавляться у вас миряни процесами, які відбуваються в УПЦ МП? Що ви їм відповідаєте?

Тої динаміки, яка була за покійного митрополита Володимира, нині не спостерігається. І в багатьох тих прогріхах, у яких нас звинувачують ззовні, на мій погляд, ми насправді винуваті, оскільки багато які проблеми можна відвернути, а не лізти на рожен. Є помилки через нерозуміння, а є навмисно створені. Але, знаєте, особливо ніхто мені таких питань не ставить, оскільки всі, хто цим цікавиться і має доступ до аналітики у ЗМІ, можуть самі почитати.