Нова гібридна спецоперація Кремля на газовому ринку. Михайло Гончар пояснює деталі та наслідки

Геополітика
Михайло Гончар: &laquo;Газпром&raquo; продає більші обсяги, ніж раніше, але в дійсності не весь проданий ним газ фізично надходить на територію ЄС<i></i> - Нова гібридна спецоперація Кремля на газовому ринку. Михайло Гончар пояснює деталі та наслідки

Михайло Гончар: «Газпром» продає більші обсяги, ніж раніше, але в дійсності не весь проданий ним газ фізично надходить на територію ЄС

фото: facebook

«Газпром» штучно розганяє ціни на спотовому ринку Європи»

Ціни на газових біржах Європи, до яких прив’язаний ринок України, мало не щодня б’ють історичні рекорди: 15 вересня ціна перевищила $900 за тисячу кубометрів.

Ринок газу в Україні також базується на європейських стандартах, і нині ситуація у нас ще гірша. Майданчик ProZorro, куди за дорогим газом сходяться бюджетні організації та інші державні структури, без перебільшення трясе – там вже розміщуються пропозиції придбати газ за ціною, що перевищує 30 грн.

Відрегулювати ситуацію суто ринковими методами не вдається, адже монопольний постачальник газу до країн ЄС російський «Газпром» вдався до цінових маніпуляцій, мета яких – змусити ЄС з допомогою шантажу зняти всі законодавчі обмеження на функціонування вже збудованих газопроводів «Північний потік – 1» і «Північний потік – 2», який поки що не введений в експлуатацію. Керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко звинуватив «Газпром» у тому, що він «використовує газ як геополітичну зброю проти України, штучно обмежуючи постачання газу на європейський ринок, тому в Європі встановилися рекордні спотові ціни».

У розмові з «Главкомом» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», провідний експерт з питань енергетики Михайло Гончар розкриває методи «Газпрому», з допомогою яких відбуваються цінові маніпуляції.

Як так сталося, що в країнах Європейського Союзу ціни на газ щодня б’ють історичні рекорди – ціна наблизилася до $1000 за 1 тис. кубічних метрів. Хто маніпулює цінами на європейському ринку?

Маніпулятор добре відомий – це як «секрет Полішинеля» (комічний персонаж, «родич» російського балаганного героя Петрушки – «Главком») і звати його «Газпром». Це він створив газові каруселі на європейському ринку. Якщо поглянути на динаміку зростання ціни навіть не впродовж останніх місяців, а впродовж останніх тижнів, то бачимо: що не день – то новий рекорд. Ще наприкінці серпня дивувалися ціні $500 за тис кубів на спотовому ринку, а зараз вже понад $800 (розмова відбувалася 15 вересня – «Главком»). Це означає, що карусель працює.

З одного боку «Газпром» рапортує, що він виконує контрактні зобовязання та продає газу більше, ніж раніше продавав на європейському ринку. Наприклад, за вісім місяців 2021 року «Газпром» збільшив свій експорт на 19,4%. Але виникає питання: якщо таке збільшення фізично мало місце, чому ж тоді так був знижений транзит через Україну, адже основний експортний маршрут російського газу – українсько-словацький? Транзит скоротився, значить і постачання в ЄС скоротилися, адже «Північний потік – 1» та напрямок через Білорусь завантажені по максимуму, а газопровід Ямал – Європа «Газпром» також періодично не довантажує, газопровід «Північний потік – 2» ще не запущений, друга нитка «Турецького потоку» ще не може працювати на проєктну потужність. А ми бачимо, як «Газпром» пафосно називає цифри зростання обсягів постачання газу в країни ЄС: до Німеччини на 39,3%, Італії на 15%, Сербії на 123,9%, Польщі на 12%, Болгарії на 50,9%.

Відповідь проста: «Газпром» продає більші обсяги, ніж раніше, але в дійсності не весь проданий ним (на папері – «Главком») газ фізично надходить з території Росії на територію країн Європейського Союзу. Значна частина газу, який «Газпром» реалізує на європейському ринку, – це перекуплений і перепроданий там же його дочірніми, внучатими і правнучатими компаніями, не виходячи за межі ЄС. Візьмемо для прикладу 2020 рік. «Газпром» рапортує, що в країни далекого зарубіжжя він експортував 179,3 млрд куб м газу, а Федеральна митна служба РФ дає цифру 167,3 млрд куб м. Очевидно, що різниця 12 млрд кубів – це газ куплений і перепроданий на внутрішніх ринках країн-імпортерів російського газу.

Тобто «Газпром» зайнявся газовими спекуляціями. Тому враховуючи, що його частка в імпорті газу до ЄС давно вже перевищила нормативно припустимі обсяги з позиції диверсифікації – третина від загального обсягу ринку, то в принципі йому легко робити маніпуляції та створювати цю газову карусель. Найбільш імовірно, що каруселі відбуваються між низкою «родинних» підприємств, зареєстрованих в Швейцарії, як правило, в кантоні Цуг – всі вони є дочірніми компаніями «Газпрому». Це не тільки «Газпром експорт», але й «Газпром Німеччина», «Газпром Швайц», Wingas – один з основних трейдерів, що працюють на німецькому ринку. З урахуванням цього, не дивно, що газпромівська карусель розігнала ціни на спотовому ринку Європи, майстерно вмонтувавши це в ринкові реалії.


Структура «Газпрому»

Структура «Газпрому»

У довгострокових контрактах з європейськими клієнтами «Газпром» подає зовсім іншу ціну на газ – там вона в рази менша. «Командир «Газпрому» з Кремля Володимир Путін на вересневій пресконференції назвав ціну для Німеччини $220 за тис. куб м. Різниця між цим рівнем ціни та ціною понад $800 на споті, як бачимо, дуже суттєва.

«Газпром» хоче зламати всі правила гри на європейському ринку»

Чи узгоджуються дії «Газпрому» з встановленими правилами гри на ринку?

«Газпром» насправді хоче повністю зламати всі правила гри, встановлені європейськими інституціями на ринку газу Європи, – правила прописані в Третьому енергопакеті ЄС. І робить це для того, щоб шантажем змусити ЄС зняти всі законодавчі обмеження на функціонування як побудованих обхідних газопроводів «Північний потік – 1» та друга нитка «Турецького потоку», так і «Північного потоку – 2», який ще не введений в експлуатацію.

Кремль через «Газпром» розв’язав гібридну спецоперацію, замаскувавши її під ринкові тренди. Зокрема, акцентується увага, аби відволікти, на падінні газовидобутку в ЄС, переспрямуванні скрапленого газу зі США на азійський ринок, недостатньому наповненні підземні сховища газу в Європі. Тому, мовляв, ви тут в Європі отримали дефіцит газу, а тому ціни зростають.

Ще один цікавий епізод як «Газпром» підстьобнув ціни в ЄС. «Газпром експорт» наприкінці серпня раптом перестав пропонувати та продавати газ з постачанням у І кварталі 2022 року і на весь 2022 рік на своїй електронній торговій платформі. Це відбулося через годину після того, як стало відомим рішення німецького суду в Дюссельдорфі, який відмовився звільняти «Північний потік – 2» від Газової директиви ЄС.

Чому Європейська комісія не зупиняє газову вакханалію?

Бездіяльність Європейської комісії, фактично, стимулює «Газпром». І зараз через російські мас-медіа Кремль практично висуває Європі ультиматум. Окрім того, що «Газпром» у ході спецоперації оперує паперовим газом, який його дочірні компанії перепродають, вони ще й забрали частину газу з підземних газових сховищ в Європі і ще більше їх спустошили і, відповідно, підштовхнули ціни вгору. І на цьому вони не збираються зупинятися.

Колись влітку 2008 року на піку світових нафтових цін у Міллера (голова «Газпрому» – «Главком») був прогноз: ціна на нафту скоро буде $200 за барель (на той час ціна була $145), а ціна на газ буде $1000 за тисячу кубічних метрів. Ну от вже близькі до реалізації мрії Міллера. Тоді все обвалилося і капіталізація «Газпрому» впала нечувано. Схожий обвал може бути і невдовзі з урахуванням того, як різко з одного боку в інший коливається маятник цін на енергоресурси в контексті непередбачуваності економічної кон’юнктури у зв’язку з пандемією.

От тільки заганяючи ціни на космічні висоти, в «Газпромі» здається забули, що це спрацює проти нього, оскільки кричуща диспропорція між актуальними газовими цінами на споті та цінами на вугілля, нафту та нафтопродукти, робить останні більш привабливими.

Так вугілля також подорожчало втричі за декілька останніх місяців…

Темп зростання цін на газ і їхній рівень не відповідає темпам зростання ціни на інші енергоносії. Ця невідповідність пояснює, що на газовому ринку Європи цінова ескалація має не ринковий характер, а штучний, замаскований під дію ринкових чинників.


Михайло Гончар: «Газпром» хоче повністю зламати всі правила гри, прописані в Третьому енергопакеті ЄС. Щоб шантажем змусити ЄС зняти всі законодавчі обмеження на функціонування обхідних газопроводів (фото: investigator.org.ua)
Михайло Гончар: «Газпром» хоче повністю зламати всі правила гри, прописані в Третьому енергопакеті ЄС. Щоб шантажем змусити ЄС зняти всі законодавчі обмеження на функціонування обхідних газопроводів (фото: investigator.org.ua)

«Газпром» дивиться на ринок газу Європи як на театр воєнних дій»

Дивує, що країни ЄС не змогли попередити такий розвиток ситуації. Що потрібно робити тепер?

«Газпром» дивиться на ринок газу як на театр воєнних дій. Не відомо, чи йому у цьому сприяють консультанти з Генерального штабу збройних сил РФ, але достатньо очевидно, що інструкції та директиви надходять з Кремля. А не змогла Європейська комісія попередити виникнення кризової ситуації тому, що у Брюсселі усе шаблонно зводять до дії ринкових чинників. Чи то по наївності, чи через свою віру в те, що «рука ринку» все відрегулює автоматично. Чи, може, й через некомпетентність. В Європейській комісії до останнього не брали до уваги, що окремі суб’єкти, і найбільший з них – «Газпром» будуть використовувати ринок з неринковими цілями з метою трансформації його під себе та з метою витиснути з Європейської комісії зняття обмежень з путінських потоків.

«Газпрому» належить понад третина імпорту газу до країн ЄС, а хто ще, крім Норвегії, впливає на ситуацію на ринку?

З поза меж ЄС, крім Росії, традиційно великими постачальниками газу є Норвегія та Алжир. За даними Єврокомісії у 2019 та 2020 роках Росія забезпечила 43,4% та 45,5% імпортованого ЄС газу відповідно, Норвегія – 22,7% та 20%, Алжир – 11,6% та 12%. Норвегія та Алжир грають за ринковими правилами, а Росія намагається маніпулювати ринком, використовуючи домінуючу позицію «Газпрому». А у першому кварталі 2021 року загальна частка Росії в постачанні до ЄС (трубопровідний газ та зріджений газ) ще більше зросла і становила 50%, в т.ч. 45% трубопровідного газу та 5% скрапленого газу. Ось вам і позиція, з якої можна диктувати Євросоюзу те, що потрібно Кремлю.

Свого часу європейці допустили «Газпром» до своїх газових мереж і от тепер росіяни що хочуть, те й роблять, навіть підземні сховища спустошили.

Так, це означає газова сваволя. Це омріяне «Газпромом» становище, яке вони наближали, як могли. У Німеччині побутує уявлення, що «Газпром» працює за ринковими правилами, що у нього були певні гріхи на ринку країн Центральної та Східної Європи на початку 2010 років, але ж він визнав свою неринкову поведінку та пообіцяв, що більше так робити не буде.

«Газпром» використав довіру з боку ЄС, що в ньому вбачають суто суб’єкта ринку, ну а ми знаємо російську пристрасть до гібридних технологій і використання будь-чого як зброї. У даному випадку йдеться про газову зброю. Важливо розуміти, Росія зараз використовує газ як зброю проти Європи, діючи зсередини Європи. Проти нас – подібно, але діючи ззовні: обмеживши транзит до мінімально можливого рівня росіяни фактично ведуть до того, щоб припинити транзит через Україну.

«Газпром» загалом реалізував чотири обхідних газопроводи (кожен по дві гілки): «Голубий потік» і «Турецький потік» через Чорне море, «Північний потік – 1» і «Північний Потік – 2» – через Балтійське море. Загальна потужність цих трубопроводів – майже 160 млрд куб м на рік. Це перевищує транзитну потужність газотранспортної системи України, яка номінально складає 146 млрд куб м.

Як цьому протидіяти? Уряд України має звернутися до ЄС, використовуючи угоду про Асоціацію з ЄС, там є Стаття 338, яка передбачає застосування механізму раннього попередження про можливу енергетичну кризу. Ми повинні попередити ЄС, що має місце підготовка третьої сторони до штучної газової кризи. Впевнений, що наші польські партнери не будуть стояти осторонь. США вже попередили ЄС про небезпеку на ринку. Але внутрішні механізми Європейської Комісії надто повільні. «Газпром» вважає, що чим ближче до зими, тим податливішою буде Європейська комісія, і розраховує на німецьку підтримку. Останніми днями спохватився тільки Європарламент.

«Заганяючи ціни на космічні висоти, «Газпром» наближає свій кінець»

Голова «Нафтогазу» Юрій Вітренко сказав, що Україна сподівається, що США таки запровадять санкції на газопровід «Північний потік – 2».

Ми і багато хто в Європі вже зрозуміли, що без американських санкцій цю газову навалу з Росії не зупинити. І тут уже потрібно ставити питання не тільки в контексті «Північного потоку – 2» та газових каруселей, запущених «Газпромом» на ринку ЄС. Потрібно ставити питання про санкціонування «Газпрому». Це питання вже стояло на порядку денному у 2014 році і до нього треба знову повернутися.

Європа повинна підіймати питання щодо механізму трансатлантичної енергетичної солідарності. Ситуація показує, що Європа в оборонному відношенні – і суто військовому, і суто енергетичному – не здатна протистояти гібридній агресії Росії.

Навряд чи доводиться впевнено говорити, умовно кажучи, про сотню танкерів з американським скрапленим газом, які взимку надійдуть до Європи та врятують становище. «Газпром», заганяючи ціни на космічні висоти, наближає свій кінець. Тому що ціни на газ наближаються до цін на азійських ринках, тому танкери зі скрапленим газом, які пішли в Азію, повернуться знову на європейський ринок. Вже Індія та Пакистан відмовилися від покупки домовлених обсягів зрідженого газу внаслідок високої ціни.

Тому в принципі потрібно, щоб американці допомогли європейцям і нам також покінчити з цією спецоперацією Кремля з деформації європейського газового ринку. Але, звичайно, це не є процес, який припиниться протягом днів, тижнів чи місяців. Тепер важливо, що переможе: сила європейського права чи газове лобі «Газпрому» в Європі.


Михайло Гончар: Європа повинна підіймати питання трансатлантичної енергетичної солідарності (фото: censor.net)

Михайло Гончар: Європа повинна підіймати питання трансатлантичної енергетичної солідарності (фото: censor.net)

Як ви гадаєте, чи прозріє Європа через цей газовий шантаж Кремля?

Хтось прозріє, але переважна більшість – ні. Ми вважаємо, що 2006 і 2009 рік вже мав би навчити Європу – тоді були перші масштабні використання Росією поставок газу як зброї. Але історія вчить, що вона нічому не вчить. В ЄС вважають, що то наші українсько-російські проблеми, «хто там з вас правий, хто винуватий, нам не цікаво, нам не цікаво, чи це Росія закрила кран, чи Україна перервала транзит».

Це невігласька позиція, таке враження, що високопоставлені чиновники Єврокомісії не вчили фізику в школі. Бо якби Україна перекрила газові потоки, то в Росії вибухнули б газопроводи, через які на піку зимових холодів в Європу йшло до пів мільярда кубів газу на добу. Російська пропаганда масовано діє в ЄС, вказуючи на Україну як винуватця минулих газових криз і можливої нової кризи взимку 2021-2022 років. Потрібна відповідна інформаційна протидія. У нас же створили центри протидії дезінформації, чим вони займаються невідомо, а їм є чим зайнятися на енергетичному фронті.

Український ринок прив’язаний до європейського хабу TTF. Вже на майданчику ProZorro для бюджетних організацій та інших державних структур ціна газу коливається від 20 до 33 грн за кубометр. Це непідйомна ціна для лікарень, шкіл, садочків. Що робити?

Гіпотетично, можна було б говорити про якісь відповідні дотації з бюджету. Але це не вихід, оскільки, по-перше, в бюджеті зайвих грошей нема, по-друге, – якщо десь ці гроші взяти, то це, напевне, будуть кредити. Зараз влада пожинає плоди фактичної відмови від співпраці з МВФ – формально не відмовилися, якісь переговори періодично йдуть, а фактично співпраці немає.

Відповідно, питання не в грошах МВФ, а в тому, що інші фінансові структури нам якщо й дають гроші, то під високі відсотки. Тому якщо залучити кредитні ресурси, то збільшимо свої борги і потрібно буде думати над тим, як збільшити податкове навантаження на всіх. Ситуація така, що коли входиш у зону турбулентності, то є тільки один варіант – пройти цю зону. Зрозуміло, що природа цієї газової «накрутки» є штучною, але тут складно щось вдіяти.

Я думав, чому ж це основний проксі-агент «Газпрому» (партія «Опозиційна платформа за життя – «Главком») не виступає з пропозицією відновити прямі закупівлі газу? Але 14 вересня вже «газовий смотрящий» від ОПЗЖ запропонував. Очевидно, команда з Москви прозвучала: відновити прямі закупки російського газу. А це означає знову сісти на газову «голку», а ми вже всі добре знаємо ціну «дешевого» російського газу. Тому цього не можна допустити та ще й за обставин, коли Росія брязкає зброєю периметром наших кордонів.

Уряд і парламент мають опрацювати можливі варіанти компенсацій, але це не можна робити тотально.

Так прем’єр Денис Шмигаль вже заявив, що проблему високої ціни на газ мають вирішувати місцеві органи влади зі своїх бюджетів.

У рамках децентралізації – то так. Не потрібно шукати халяву, бо гонитва за халявою – не важливо, це дешевий газ чи щось інше, – вона заганяє в глухий кут. А влада в останні два роки діяла саме популістськими методами.

Наталка Прудка, «Главком»



Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Нова гібридна спецоперація Кремля на газовому ринку. Михайло Гончар пояснює деталі та наслідки