Олег Прохоренко: Багато людей в'ється навколо «Укргазвидобування»

Чергова хвиля обшуків та вилучення документів днями накрила найпотужнішого видобувника «блакитного» палива – ПАТ «Укргазвидобування», створюючи вкрай непривабливий інвестиційний клімат в Україні.

Обшуки в центральному офісі та її філіях по всій Україні 7 квітня провели співробітники Генеральної прокуратури спільно з представниками Служби безпеки нібито в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо привласнення державних коштів в особливо великих розмірах - за ухвалою Печерського районного суду Києва від 29 червня 2017 року.

Службові особи «Укргазвидобування» звинувачені у змові з керівниками іноземних компаній задля зловживань шляхом завищення вартості робіт з гідророзриву пластів (це процес інтенсифікації видобутку газу - «Главком»), які проводяться на території Полтавської та Харківської областей. Нібито протягом 2016-2017 років вони заволоділи державними коштами в особливо великих розмірах. Співробітники ГПУ та СБУ провели обшуки з метою знайти оригінали документів про укладання та виконання договорів за результатами тендерів із гідророзривів пластів на газових свердловинах загальною вартістю близько 400 млн грн. Тобто шукали документи, пов'язані з відносинами «Укргазвидобування» з компанією Tacrom Services S.R.L (Румунія) і білоруським ДП «РУП «ВО «Бєлоруснєфть».

Голова правління «Укргазвидобування» Олег Прохоренко миттєво відреагував на обшуки, заявивши, що це зумовлено намаганням протидіяти залучанню в Україну іноземних інвестицій. «Я, як дурень, їжджу до Х'юстона, Калгарі, розказую іноземним компаніям: приходьте до України, працюйте з нами, перемагайте на наших тендерах. А тут таке...», - написав на своїй сторінці в Фейсбуці глава компанії, акцентуючи увагу, що обшуки почалися одразу після того, як компанія оприлюднила інформацію «про збільшення видобутку газу на 171 млн кубометрів за перше півріччя 2017 року. Основний чинник - роботи з інтенсифікації свердловин, які вже понад півроку у нас проводять іноземні підрядники Такром (Румунія) та Бєлоруснєфть (Білорусь)».  

«Комусь, мабуть, не подобається, що ми з таким трудом залучаємо в Україну іноземні сервісні компанії, створюємо ринок нафтогазових сервісних послуг, працюємо чесно і прозоро (всі ці контракти - результат жорстких торгів на ПроЗорро), і в результаті збільшуємо видобуток. Ціна на ці контракти теж була історично низькою - в три рази нижчою (!!!) ніж платили за такі послуги приватні компанії», - стверджує Олег Прохоренко, наголошуючи, що все це відбувається в країні, яка третій рік в стані війни і яка, нагадаю, все ще має щороку імпортувати по 12-13 млрд кубометрів газу, щоб не замерзти взимку».

 Дійсно, складається враження, що комусь дуже вигідно стримувати нарощування власного видобутку газу. Ні про який баланс інтересів держави та інвесторів не можна навіть мріяти -  доречно нагадати, що такі світові лідери як Shell та Chevron, які готові були інвестувати десятки мільярдів доларів в наші надра, пішли геть з України. А за відсутності іноземних інвесторів, Україна навряд чи впорається  з ухваленою минулого року амбітною програмою наростити  видобуток газу до 2020 року до 27 млрд кубометрів, тобто, на 8 млрд за такий короткий строк!

І що характерно, обшуки «Укргазвидобування» правоохоронними органами – далеко не єдиний спосіб, як можна штучно загальмувати нарощування видобутку газу в Україні, яка володіє величезними покладами газу і на суші, і на морі. Маючи величезний досвід в опануванні родовищ газу та нафти у східному басейні, в 1970-ті Україна досягла піку у видобутку газу - 75 млрд кубометрів на рік (нині – менше 20)! Тоді українським газом користувався весь Союз. Виникає запитання: чому Державна служба геології та надр затягує з видачею ліцензій на розробку нових родовищ.

Про обшуки, ліцензії, ціну газу – у бліц-інтерв’ю  для «Главкома» розповів голова правління «Укргазвидобування»Олег Прохоренко.

З метою нарощування видобутку газу, в 2017 році компанія планує на 60% збільшити обсяги буріння. Скільки загалом ліцензій на розробку родовищ має компанія?

Загалом у нас 140 ліцензій на родовища, і  ми всі ці родовища розробляємо.

Раніше Держгеонадра затримувало видачу ліцензій на нові родовища. Чи змінилася ситуація на краще?

Минулого року ми отримали 13 нових ліцензій, а цього року – жодної. Там вже помінялося керівництво (в травні Кабмін призначив в.о. голови Держгеонадра Олега Кирилюка – «Главком») і ми піднімаємо  це питання. Протягом 2016-го і на початку цього року ми подали 55 пакетів документів для отримання нових ліцензій, але так нічого й не отримали. Це - проблема. 

Особливою була історію з Полтавською облрадою (згідно з чинним законодавством, копії наданих до Держгеонадра документів на отримання ліцензій надсилаються обласним радам на узгодження – «Главком»). Колеги з «Нафтогазу України», а також приватні компанії вже піднімали питання, що там деякі депутати відкрито заявляють, щоб не давати згоду на отримання ліцензій, в тому числі, й компанії «Укргазвидобування».  Я не розумію, чи там така політика, чи то корупція? Що це за позиція така?

В експертному середовищі говорять, що йде підкилимна війна за фінансові потоки, які  формуються в результаті продажу видобутого газу.

Поки ці люди борються за фінансові потоки, ми ж не розвиваємося, країна стоїть на місці, тоді як питання нарощування газовидобутку - це пріоритет національної безпеки. Тобто, як можна боротися за те, щоб заважати Україні стати енергетично незалежною? Це все одно, що боротися за полум’я на палаючому танку.

А які у вас сподівання на виправлення цієї ситуації?

Ми сподіваємося, що наші урядовці зрозуміють, наскільки це важлива тема. Саме ось такі зібрання (засідання 12 липня Комітету ВР з питань ПЕК за участі представників всіх урядових структур та незалежних експертів з метою термінового вирішення проблем по нарощуванню газовидобутку – «Главком») дають можливість почути один одного. І знаєте, все ж таки країна змінюється, реформи йдуть і всі розуміють, що нам треба здобувати енергонезалежність.

Але ж паралельно йдуть постійні перевірки «Укргазвидобування» силовими структурами. Чому  на вас «наїжджають» і чого хочуть домогтися?

 В п’ятницю 7 липня з обшуками приходили представники Генпрокуратури, СБУ. Вони прийшли тому, що у них нібито є інформація про якісь порушення, але навіть з ухвали суду, яку нам принесли,  не зрозуміло, в чому полягає порушення. Тобто вони цитують – начебто через розкрадання коштів. І я кажу їм: ось будь-ласка, перевіряйте, результати роботи є. Ми ж газ не вигадали – він є і ми збільшили його видобуток.

Ви ж, мабуть, знаєте, хто саме рветься до фінансово-газових потоків, хто там найбільш зажерливий?

Я не можу  коментувати,  хто там зажерливий. Є багато людей, які в`ються навколо компанії «Укргазвидобування». Наша справа – видобувати газ і збільшувати акціонерну вартість компанії – для громадян України. Цього року ми плануємо наростити видобуток до 15,2 млрд кубометрів (в 2015-му видобуток впав до 14,5 млрд – «Главком»). Ми рухаємося за затвердженим планом і виконаємо його, якщо нам не будуть заважати, тобто не будуть відлякувати наших підрядників, які здійснюють ці роботи.

А от чи можна повідомити пересічному українцю радісну новину: от Олег Прохоренко пообіцяв наростити видобуток, а тому ціна газу буде зменшуватися?

Зрозумійте, ми ж частина світового ринку, тобто це - відкрита економіка. і ми імпортуємо певні обсяги газу. За таких умов ціна на ринку повинна встановлюватися з огляду на імпортний паритет. І це не якісь унікальні умови для газу - це умови функціонування будь-якої економіки і це стосується будь-яких товарів чи продуктів. Ви коли купуєте олію, яку ціну за неї платите?

Я купую по ціні в супермаркеті.

Ви платите світову ціну, за якою аграрні компанії експортують олію. Немає ніякої спеціальної ціни для вас і для експорту – ціна однакова для всіх.

А по якій ціні «Укргазвидобування» продає газ і чи буде знову чергове подорожчання?

Ми продаємо по 4849 грн за тисячу кубометрів(без ПЛВ) плюс додайте ще 20% (буде 5818 грн – «Главком»). А що стосується можливого зростання ціни, ми не можемо прогнозувати, тому що це питання до уряду, який  встановлює ціну на газ.

Наталка Прудка, «Главком»