Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Сергій Костинський: Всі члени Нацради отримали погрозу: «Вас виріжуть, як свиней»

    • Наталія Сокирчук Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/kostynskiy_s.jpg" alt="Сергій Костинський" width="" height="" itemprop="image" /> - Сергій Костинський: Всі члени Нацради отримали погрозу: «Вас виріжуть, як свиней»
    Сергій Костинський

    Член Нацради через «Главком» відповів керівнику мураєвського канал «Наш»: «Треба буде відповідати – відповім»

    З наближенням виборів вага медіа, а особливо телебачення традиційно зростає. Наш електорат у своїй більшості досі черпає інформацію переважно з блакитних екранів. Саме тому політики різних калібрів прагнуть потрапити на ефіри, а найзаможніші з них взагалі прагнуть прикупити телеканалів.

    І якщо окремі мовники змінюють власників, то інші - редакційну політику.

    Але оскільки президентськими виборами справа у цьому році не обмежується, то не виключено, що після квітня ми станемо свідками нових трансформацій на телевізійному ринку. Нещодавно «Главком» писав про те, що олігарх Віктор Пінчук, ймовірно, готує до продажу свій медіахолдинг StarLightMedia, а задля того, щоб зробити його більш привабливим для потенційних покупців, привів туди іменитих російських менеджерів. Серед можливих покупців, за даними джерел «Главкома», Петро Порошенко та Віктор Медведчук, якого вже пов’язують з інформаційними каналами Newsone та «112 Україна». Кожен з цим мовників перебуває в епіцентрі скандалів та звинувачень у антиукраїнських проявах.

    Новоспечений телеканал «Наш», що належить нардепу з проросійськими поглядами Євгену Мураєву, також опинився у центрі скандалу, причому через свої ефіри, з причини погроз членам Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Про факт погроз повідомив член регулятора Сергій Костинський.

    В інтерв’ю «Главкому» Костинський розказав про перебіг перевірки телеканалів на дотримання мовних квот та розпалювання ворожнечі, а також про погрози вбивством через свою роботу у Нацраді.

    Ви неодноразово казали, що у Нацраді катастрофічно не вистачає людей для моніторингу  телеканалів. Проблему досі не вирішено?

    Ми одночасно здійснюємо моніторинг більш ніж за 20 напрямками - це десятки і десятки тисяч проаналізованих годин теле- і радіоефіру щомісяця.

    Серед пріоритетів на сьогодні - моніторинг дотримання виборчого законодавства. Але ключовим був і залишається моніторинг мовних квот, квот європейського продукту, моніторинг фільмів і передач на предмет розпалювання ворожнечі, пропаганди війни, популяризації органів держави-агресора, виправдання військової агресії з боку Росії і окупації нею окремих територій України, а також розповсюдження фейкових новин і ретрансляції неадаптованих або обмежених до ретрансляції російських телеканалів.

    Загальна кількість українських телеканалів наразі складає більш як 420, радіостанцій - більше 430, плюс, ми моніторимо і іноземні телеканали, що отримали дозвіл на мовлення в Україні. Їхня кількість складає більш як 180. Тому, розумієте, обсяг роботи маємо суттєвий.

    Незважаючи на те, що в моніторингах беруть участь 26 представників, що працюють в областях, найбільше навантаження лягає на плечі сімох спеціалістів, які працюють тут, в центральному апараті.

    Через те, що закон вимагає від Національної ради досліджувати виконання мовних квот в ефірі радіостанцій за добу, а не за тиждень, в нас є ресурси для того, щоб робити регулярні хвилі моніторингу щомісяця. На жаль, постійний щоденний моніторинг поки що організувати фізично неможливо. В свою чергу, регіональні представники здійснюють свої хвилі моніторингу радіостанцій щоквартально. Теж, відповідно до своїх технічних можливостей.

    Наразі, за нашими даними, всі українські радіостанції виконують і навіть перевиконують квоти. Середній показник пісень, що виконуються українською мовою, в ефірі 14 загальнонаціональних радіостанцій становить 51%, в ефірі регіональних і місцевих - 48%, тоді як закон вимагає максимум 35%. Те ж саме - з мовою передач. Середній показник ведення передач українською мовою, відповідно до вимог законодавства, складає 86%. В ефірі місцевих мовників він дорівнює 92%, тоді як вимагається квота не менше 60%.

    Щоправда, щоб досягти цих показників, нам довелось оштрафували 21 радіостанцію за порушення мовних квот на загальну суму 1,7 млн грн. Ось, нещодавно призначили ще одну перевірку - радіостанції «Шансон» - є ознаки порушення вимог законодавства: замість 60% передач української мовою ми зафіксували 57%. Якщо перевірка покаже недотримання квоти на 0,1%, Нацрада прийме рішення про застосування санкції – штрафу. Це 5% від суми ліцензійного збору. Якщо порушення підтвердиться перевіркою, сума штрафу може становити майже 77 тис. грн.

    З телеканалами ситуація набагато складніша. Проблема в тому, що моніторинг кожного телеканалу на предмет виконання мовних квот має становити, на вимогу законодавства не добу, як у випадку з радіостанціями, а цілий тиждень. Тобто, щоб виявити, чи дотримується мовних квот кожен окремий телеканал з більш ніж 400 наявних, ми маємо записати і проаналізувати у кожному окремому випадку 6510 годин ефіру. Просто помножте ці 6,5 тис. годин на 430 мовників і ви отримаєте загальний обсяг моніторингу, який має здійснити Національна рада під час лише однієї хвилі. Саме через це перша хвиля моніторингу квот на телебаченні в цьому році займе в нас більше ніж півроку.

    За попередніми хвилями ми зафіксували порушення мовних квот на 7 супутникових телеканалах і на одному кабельному, яким в сумі було нараховано близько 100 тис. грн штрафів.  

    Це лише невелика частина робочих питань, з якими ми маємо справу кожного дня. Нам справді складно. Але не скаржимося, робимо свою роботу і регулярно виходимо в паблік з публічними звітами про досягнуті результати.

    Чи є можливість автоматизувати цей процес?

    Минулого року Нацрада отримала з держбюджету 40,4 млн грн на створення нового  моніторингового центру, який передбачає елементи штучного інтелекту.

    Невдовзі наш «бог з машини» дозволятиме робити повне транскрибування ефіру телеканалів і радіостанцій. Це буде суттєвий крок вперед, тому що зараз транскрибування ефірів здійснюються спеціалістами Національної ради власноруч: люди слухають ефір багато разів щоб зробити запис короткого сюжету. На це витрачається багато часу та людського капіталу.

    Наступним кроком стане самостійний аналіз машиною телерадіоефірів на предмет дотримання законодавства про телебачення і радіомовлення, про інформацію, про кінематографію, про рекламу тощо. Це не тільки значно полегшить моніторинг мовних квот, реклами, фільмів, але й дозволить більш ефективно досліджувати наявність в українському телерадіоефірі мови ворожнечі.

    Наприклад, унікальною складовою програмного забезпечення, яке ми отримали, є те, що моніторинговий центр «розумітиме» українську мову. Це насправді унікальна опція.

    Зараз якраз займаємось тим, щоб «навчити» техніку поступово виконувати свої завдання з моніторингу.

    Минулого року делегація з Нацради провела робочі зустрічі з великою кількістю регуляторних органів країн ЄС. Всі вони продемонстрували досить високий рівень застосування новітніх технологій в своїй роботі. Завдяки новому моніторинговому центру ми значно скоротимо відставання від них, а в деяких випадках навіть зможемо стати прикладом.

    Чи означає автоматизація можливе скорочення штату?

    Ні, просто люди будуть меншою мірою виконувати механічну роботу, і більшою - дослідницьку. І це не скасовує необхідності в збільшенні штату моніторів і аналітиків. Серед наших завдань є не тільки проведення моніторингів і перевірок, але й, наприклад, здійснення повноцінних соціологічних досліджень.

    На мою особисту думку, Національна рада має бути сучасним європейським регулятором, який проводить потужну дослідницьку діяльність в галузі аудіовізуальних послуг. В основу регуляторної політики, в основу нових законопроектів мають лягати не припущення, не персональний досвід, а саме результати кількісних і якісних досліджень від державного «think tank».

    Які телеканали і за що були покарані за останній місяць (півроку)?

    З останнього - телеканал Newsone отримав штраф на 96,5 тис. грн через факти розпалювання ворожнечі. Ми також призначили перевірку телеканалу «112 Україна» - знову ж таки, через ознаки розпалювання ворожнечі, а телеканалу «Максі-ТВ» - через порушення програмної концепції. Штраф і попередження отримав нещодавно релігійний телеканал «Відродження», одним із порушень якого стало недотримання мовних квот.

    Також нещодавно був обмежений до ретрансляції в Україні латвійський телеканал з ліцензією Роскомнадзору «TV XXІ», який минулого року втратив європейську ліцензію. І на півроку обмежили ретрансляцію телеканалу з німецькою ліцензією «Наше любимое кино» - через систематичне порушення українського законодавства. Загалом це симптоматично, що телеканали, яки формально є європейськими, але фактично мають російське коріння, систематично порушують українські закони.

    Призначення перевірки телеканалу «112 Україна». Ви це зробили після появи допису Лещенка?

    Перше. Ми призначили перевірку саме супутниковому телеканалу «112 Україна». Тоді як Сергій Лещенко, скоріш за все, мав на увазі регіональні телеканали «Партнер ТВ», «Аріадна ТВ», «ТВ Вибір», «Новий формат ТВ» і «Лідер ТВ», які лише ретранслюють телеканал «112 Україна» в цифрі. Це різні юридичні особи, різні ліцензії, різні технології мовлення і, очевидно, Сергій Лещенко про це не знає або він удає, що не знає.

    Друге. Перевірка, що була призначена супутниковому мовнику «112 Україна», охоплює ефіри телеканалу від 30 грудня минулого року до 16 лютого. Останнім епізодом, до речі, стало лютневе інтерв’ю з Миколою Азаровим, яке вийшло на цьому телеканалі. І ми отримали багато скарг з вимогою перевірити цей контент. Не думаю, що Азаров і Лещенко домовилися про те, щоб спровокувати Національну раду призначити позапланову перевірку саме 21 лютого.

    Серед предметів перевірки є не тільки інтерв’ю Азарова, яке містить ознаки виправдання окупації окремих територій України державою-агресором, але й, наприклад, фейкова новина про те, що у Вінниці храм УПЦ (МП) захопили якісь молодики. Ми з’ясували, що жодних спроб захоплення храму насправді не було. Якщо наявність фейку підтвердиться, регулятор отримає, згідно з вимогами закону, право застосувати до телеканалу санкцію «попередження».

    Якщо говорити про інтерв’ю Азарова, то як закон регулює, чи є вина каналу в висловлюваннях, які прозвучали не від ведучих, а від гостей?

    Якщо йдеться про прямий ефір, то це дискутабельне питання. Телеканал справді має право на позицію, що їхній ведучий мав іншу точку зору, дискутував із гостем, а цензурувати гостя вони не можуть і не будуть, і я цілком поділяю таку позицію. Але коли ця передача йде у повторі, Нацрада вбачає у цьому редакційну політику телеканалу.

    Як ви прокоментуєте пост Лещенка про те, що СБУ не дозволяє Нацраді чіпати «112-й»?

    Пан Лещенко робить багато різних заяв, але не всі вони, як показує час, підтверджуються. Наприклад, в цьому випадку він говорить про «112 Україна», але цей телеканал взагалі не є фігурантом справи про яку йдеться в його пості. Він говорить про «відключення телеканалу», тоді як в Україні взагалі не існує такої процедури, як «відключення телеканалу» або «відключення радіостанції».

    Рішення про анулювання ліцензії ухвалює суд, а не Нацрада або СБУ. В нашій країні взагалі неможливо щось «виключити» - це просто не передбачено законом. Будь-яке незаконне рішення легко оскаржується в суді, і треба бути ідіотом, щоб ухвалювати незаконні рішення, тим більше, в сфері регулювання медіа. Тому в цьому випадку проблему бачу лише в тому, що Сергій Лещенко політизує процедурне питання, на якому не дуже розуміється.

    Правда полягає в тому, що Лещенку, як народному депутату, потрібно працювати над змінами в законодавстві про телебачення і радіомовлення або, взагалі, долучатися до прийняття нового закону про аудіовізуальні сервіси, щоб наділити Нацраду більш широкими повноваженнями щодо регулювання діяльності мовників, ніж є зараз. Бо сьогодні ми не маємо права ні анулювати ліцензію самостійно, ні навіть тимчасово її відкликати, як це відбувається в країнах ЄС.  

    Позаминулого тижня Нацрада ухвалила рішення щодо стягнення з Newsone 100 тис. грн за розпалювання ворожнечі стосовно ветеранів АТО. Чи збирається мовник сплачувати цей штраф?

    В ефір телеканалу приходять політики як гості, однак їхнім ім’ям чомусь називають окремі передачі. Наприклад, так було з Оленою Лукаш (Костинський має на увазі «Суб’єктивні підсумки з Оленою Лукаш»). Такий гість-політик в ефірі, умовно, говорить про те, що люди на Майдані влаштували «державний переворот», що на Сході у нас йде «громадянська війна». Ведучий В’ячеслав Піховшек, наприклад, заявив, що кожна людина, яка назвала себе «атовцем», отримала індульгенцію на вбивство. Все це є розпалюванням ворожнечі проти конкретних соціальних груп і виправданням військової агресії з боку Російської Федерації.

    Вперше розгляд питання щодо розпалювання ворожнечі телеканалом відбувся у жовтні минулого року. На засідання Нацради прийшли Олена Лукаш, Євген Червоненко, Василь Голованов і заявили, що в них є експертні матеріали, які ми маємо взяти до уваги під час розгляду питання. Ми взяли паузу заради вивчення цих матеріалів, а також звернулися до Незалежної медійної ради та Інституту національної пам’яті для отримання незалежної експертизи, оскільки всі матеріали будуть вивчатися в суді. Вже 24 січня Нацрада зробила другу спробу розгляду цього питання, але Newsone попросив перенести розгляд, - ми знову пішли назустріч, бо цього вимагає закон.

    Два тижні тому ми запросили представників каналу на розгляд питання, навіть опублікували запрошення на своєму сайті. Ніхто не прийшов, зате Андрій Лесик (екс-депутат Харківської міськради) і Євген Червоненко написали нам, що звернулися до суду через висновки Незалежної медійної ради і збираються захищати власну честь і гідність, та просять відкласти розгляд питання, доки завершаться судові процеси. Ми, звісно, вже не стали гратися в ці ігри і провели засідання, на якому прийняли рішення про стягнення штрафу через факти розпалювання ворожнечі. Зараз мовник має право оскаржити рішення в суді, що, до речі, і робить.

    Які претензії має до Нацради мураєвський телеканал «Наш» та як із цим мовником пов’язані погрози на вашу адресу?

    Ми постійно стикаємося з погрозами. Приміром, коли розглядалося питання щодо продовження чи непродовження ліцензій радіостанції «Вести» (2017 рік, - «Главком»), проти кожного члена Нацради розповсюджувалися провокативні листівки, в соціальних мережах створювалися фейкові акаунти від імені членів Нацради або групи, на яких публікувалися «компромати».


    Сергій Костинський розповів, як його розшукували
    Сергій Костинський розповів, як його «розшукували»

     

    Одну з таких листівок зберіг на пам’ять. Звичайно, не пов'язую все це з діяльністю радіостанції, але факт залишається фактом.

    Щодо телеканалу «Максі-ТВ»: керівник мовника (Тигран Мартиросян) вважає за можливе сказати нам: «Зміниться влада – відповісте». Сприймаю таку погрозу в іронічно, бо я особисто усвідомлюю наслідки кожного свого рішення. Людина, яка приїхала з окупованих територій, взагалі має особливу мотивацію (Костинський родом з Криму, переїхав до Києва після початку російської окупації, - «Главком»). Особисто готовий до всього. Через ваше видання хочу відповісти пану Тиграну (Тиграну Мартиросяну, - керівник «Максі-ТВ»): треба буде відповідати – відповім.

    Точно знаю, що певна група людей на замовлення одного з телеканалів збирає інформацію про членів Нацради, готує провокативні матеріали. Не буду казати, з яких джерел мені це відомо.

    Нещодавно на ресурсі «Аферист» вийшов перший такий матеріал - про те, що я – «головний рєшала» у Нацраді, «хам, який співпрацює з окупантами». На мою думку, публікація була зроблена похапцем, не дуже фахово. Представнику індустрії, який з власного досвіду знає як працює Нацрада, смішно читати подібні любительські викладки.

    Найфаховіший, з точки зору дезінформації, матеріал зробив Олександр Дубинський – про те, що у мене є бізнес у Криму, що я працюю на ФСБ та отримую гроші з Москви. Він же, до речі, декілька років тому робив матеріал про те, що на Чонгарській щоглі (це один з наших проектів), завдяки якій на межі з Кримом з 2017-го мовлять українські телеканали і радіостанції, відбулося розкрадання державних коштів. Але, насправді, щоглу будував і закуповував обладнання на свої власні кошти приватний інвестор… Уявіть подив людини, яка ризикнула власними коштами, коли їй показали блог Дубінського. 

    Минулого року я просив у журналістів «1+1» про нормальне дослідження обставин мого життя, походження коштів, активи, витрати. Бо інакше їхні матеріали не мають жодного відношення до журналістики. Це, на мою думку, банальне інформаційне кілерство.

    Коли розглядалося питання щодо подовження цифрової ліцензії «плюсам», особисто на камеру казав, мовляв, чому ви граєте в конспірологію, ми ж, згідно з законом, не маємо права не продовжити термін дії ліцензії. Нам відповідали: «Ні, ми чули, зі своїх джерел знаємо, що ви хочете не продовжити ліцензію». Згодом виявилося, що конспірологія залишилася конспірологією, але кому від цього стало легше?

    Зараз псевдожурналісти шукають виходи на членів наших родин, ведуть зйомки прихованою камерою, провокують. Якісь люди телефонують, пишуть повідомлення і листи з погрозами…

    Тобто особисто вам погрожували?

    Нещодавно одна людина звернулася до всіх членів Нацради і до наших помічників із формулюванням: «Вас скоро виріжуть, як свиней, за вашу діяльність та бездіяльність. Ви будете відповідати за всіма існуючими законами. Іншаллах». Хоча це писав не мусульманин.

    Іншаллах - ритуальний молитовний вигук, що використовується в мусульманських країнах як знак покори мусульманина волі Аллаха.

    Не знаю, чи це провокація, чи це реальна погроза. В будь-якому разі, випадки тиску чи погроз дуже часті, коли Нацрада розглядає якесь резонансне питання. Це вже давно стало системою.

    Ми відчували тиск під час розгляду питань «112-го», «Вестей», «1+1», хоча, звичайно, я ні в чому не звинувачую мовників та їхній менеджмент.


    Сергій Костинський
    Сергій Костинський

    Ви зверталися до правоохоронних органів?

    Це питання зараз вивчається нашими юристами.

    А вам особисто не страшно? Чому не звернулись до правоохоронців?

    А що це змінить?

    В мене немає власної автівки, я користуюсь громадським транспортом, часто завершую свій робочий день о 21-22-й годині. Так, я переживаю, я ж нормальна людина. Але вірю в те, що у людей, які вдаються до тиску і провокацій, є певна моральна межа. Якщо немає – то це вже особиста проблема цих людей.

    То у вас є бізнес в Криму?

    У мене був бізнес в Криму до окупації. Зараз, на жаль, у моєї сім’ї немає нічого, що могло б стати базисом для нашого життя.

    То які у Нацради претензії до нового телеканалу «Наш»?

    Для того, щоб отримати ліцензію на супутникове мовлення, треба, як вимагає закон, просто подати заявку. У такій ліцензії регулятор за останні роки жодного разу не відмовив. Менеджмент телеканалу міг просто подати таку заявку, але він обрав складний шлях: придбати вже існуючий жіночий телеканал «Максі-ТВ», самостійно змінити формат мовлення, а потім звернутися до нас із проханням переоформити ліцензію: змінити програмну концепцію, логотип, адресу тощо.

    Звісно, перше питання, яке виникло: на підставі чого була здійснена самовільна зміна формату мовлення каналу? Нам кажуть, що формат не змінився. Але водночас до нас звертаються з вимогою змінити формат, вказаний у ліцензії.

    Ми провели перевірку, виявили фактичну зміну формату, оголосили санкцію «попередження» і дали два тижні для того щоб привести формат у відповідність до ліцензії. Керівництво «Максі-ТВ» не погоджується, твердить, що відповідають заявленому «Максі-ТВ» формату жіночого розважального, але вимагають змінити вказаний у ліцензії формат.

    Нацрада провела повторну перевірку, однак у розпорядженні була наявна помилка: замість двох тижнів на виправлення правопорушень давалися 30 днів. Для того, щоб не створювати предмет для спекуляцій, ми призначили ще одну перевірку щодо відповідності фактичного програмного наповнення вказаному у ліцензії. Якщо формат не відповідатиме - звернемося до суду. До речі, звернення до суду ще не є підставою для припинення мовлення.

    І маю нагадати, що називати «Максі-ТВ» телеканалом «Наш» недоречно, оскільки під таким логотипом вже мовить ліцензіат Національної ради - чернівецький телеканал «Наш».

    Що вам відомо про новий топ-менеджмент  медіахолдингу «Старлайт», який майже увесь «виписаний» з Росії?

    Мені особисто нічого про це не відомо. Запрошення працівників з інших країн не є порушенням закону. Наявність російських медіаменеджерів у будь-якій медіагрупі мені особисто не подобається. Це питання етики. Але порушення закону в цьому немає.

    Канали цієї групи щось порушують?

    Зараз вивчаємо наявність порушень телеканалом СТБ правил мовлення в дні пам’яті і трауру. Минулого року ми програли суд цьому мовнику щодо ознак порушень прав дітей і юнацтва. Йдеться про декілька передач, зміст яких, на нашу думку, мав насильницько-жорстокий характер, і які йшли у час, коли їх можуть побачити діти. Сума штрафу, який загрожував телеканалу, складала 1,6 млн грн. Але в суді на користь мовника зіграв експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який не побачив жодних порушень. Хоча експертний висновок Незалежної медійної ради підтверджував позицію Національної ради.

    Як ви оцінюєте останні скандальні події на «Суспільному»: звільнення Зураба Аласанії?

    Мені здається, ця команда зробила великий шматок роботи, який був не під силу жодній іншій команді попередників: перевели канал з величезної кількості самостійних юридичних осіб в одну юрособу, оптимізували господарчу діяльність, об’єднали безліч несинхронізованих між собою ліцензій в невеликий зрозумілий пакет, почистили канал від зловживань і кумівства. Вони звільнили близько 3 тис. співробітників і, вважаю, правильно зробили. Досить дивно, коли медіа холдинг налічує 7 тис. працівників. Найбільшу роботу щодо розбудови українського телерадіомовлення в Донецькій і Луганській областях, а також на межі з Кримом також зробила поточна команда «Суспільного мовлення».

    Разом із тим, не думаю, що «Суспільне» в усьому було ефективним. Наприклад, я особисто не побачив вагомої і системної участі НСТУ у висвітленні суспільно-політичного життя країни, як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях. В цьому сегменті інформації домінують приватні мовники, які представляють, перш за все, своїх власників. Водночас, у держави фактично відсутнє власне мовлення, яке б ліквідувало дефіцит суспільно значущої інформації. Звичайно, є телеканал «Рада», який висвітлює діяльність парламенту, є телеканал іномовлення «UATV», який мовить за кордоном, плюс є одна військова радіостанція - «Армія FM», але їхні суспільні завдання досить партикулярні.

    На мою думку, «Суспільне мовлення» точно не повинно відгороджуватися від резонансних політичних тем і процесів. Навпаки, країні потрібні політичні ток-шоу, соціально важливі інформаційні передачі, гострі інтерв’ю з політичними діячами, що відповідають високим журналістським стандартам, яких, як на мене, не вистачає в роботі приватних телеканалів. Що ми бачили в останні роки на Суспільному? Системну відмову від запрошення в ефір представників регіональної влади, народних депутатів, політиків. Гадаю, це було великою помилкою. Не треба ігнорувати суспільно-політичне життя країни, не треба перетворюватися на канал «Біатлон».

    Також, на мою суб’єктивну думку, була зроблена помилка з точки зору програмування UA:Першого. Телеканал не може змінювати свою цільову аудиторію, якщо не має на це ресурсу. Якщо всі ресурси йдуть на реорганізацію, на вирішення юридичних і технічних питань, якщо є недофінансування програмна політика не повинна суттєво змінюватися, бо на це просто немає грошей. Вийшло так, що UA:Перший відмовився від аудиторії 60+ і зорієнтувався на аудиторію 45+. Однак кілька мільйонів гривень для того, щоб створювати програмний продукт для своєї нової аудиторії, канал не мав. І вийшло так, що одна аудиторія частково втратила інтерес до UA:Першого, а в нової він не з’явився.

    Але заради справедливості скажу, що з радіомовленням в «Суспільного» абсолютна протилежна ситуація - суспільні радіостанції Українське радіо, Радіо Промінь і Радіо Культура останніми часом розвиваються дуже потужно.

    Як у «Інтера» з виконанням квот?

    «Інтер», попри весь існуючий в суспільстві скептицизм, виконує вимоги закону щодо мовних квот. Але потрібно зважати на те, що закон, наприклад, вважає передачу україномовною, якщо українською мовою спілкуються саме ведучі і журналісти, а не запрошені в ефір гості. Також закон дозволяє лише титрувати українською мовою власні фільми і серіали, або демонструвати контент російською в нічний час.

    Загалом, всі загальнонаціональні телеканали дотримуються мовних квот. Гадаю, сам закон є досить ліберальним, тому медіа холдингам не є великою проблемою виконувати його вимоги. Більше проблем з квотами мають невеликі телеканали, яким за рахунок власних коштів, яких не так багато, доводиться озвучувати фільми і передачі українською.

    Сподіваюсь на те, що з часом парламент вдосконалюватиме закон, і реальна частка державної мови в ефірі українського телебачення буде тільки збільшуватися. Цього вимагає логіка посилення національної безпеки в інформаційній сфері.

    Також, на мою особисту думку, питанням національної безпеки має стати законодавча вимога до іноземних телеканалів створювати україномовну звукову доріжку, оскільки більшість з них озвучені лише російською.

    До яких хитрощів вдаються мовники, щоб обійти квоти?

    Я не можу назвати це хитрощами, радше мова йде про технічні помилки і некоректне трактування закону про мовні квоти. Один з останніх випадків був пов’язаний з радіостанцією «Буковинська хвиля». В її ефірі звучали «композиції», що складалися з 5-6 пісень, але були об’єднані, наприклад, одним бітом. Менеджмент радіостанції стверджував, що все це одна 30-ти або 14-хвилинна пісня. Ми застосували до радіостанції санкцію «штраф», оскільки рахували кожну пісню окремо і не дорахувалися декількох відсотків до виконання квоти українських пісень. До слова, мовник звернувся до нас із проханням вписати цей кейс у нашу методологію моніторингу. Тепер жоден мовник, використовуючи подібне ноу-хау, не зможе сказати, що не знав, як до цього ставиться Нацрада.

    На телебаченні, наприклад, теж виникають кейси, які поповнюють методологію моніторингу. Останній приклад - релігійний Телеканал «Відродження». В його ефірі ведучий умовно вітався словами «Добрий день!» на початку передачі і прощався словами «До побачення!» наприкінці. Така практика давала змогу менеджменту телеканалу стверджувати, що квоти повністю виконуються, оскільки ведучий спілкувався винятково українською мовою, а те, що відбувалося впродовж трьох годин у проміжку між його словами, не рахується. Ми пояснили, що той, хто веде передачу на рівні зі штатним ведучим, вважається нами співведучим, і використання ним російської мови не дозволяє нам вважати передачу такою, що виконана українською. Канал теж отримав санкцію «штраф» за невиконання мовних квот.


    Сергій Костинський
    Сергій Костинський

    Чи звертаються до вас громадяни, які чують в ефірі російську мову?

    Не можу сказати, що таких звернень багато, але вони надходять регулярно. Ми на них реагуємо, додатково моніторимо мовників. Хтось почув в ефірі радіостанції «Гімн прокуратури Росії» на День прокуратури України, хтось побачив карту України без Криму. Нещодавно отримали скаргу через те, що в ефірі місцевої радіостанції звучала пісня про  любов до Росії. Промоніторили і з’ясували, що в цей день радіостанцією не була виконана мовна квота. Через це найближчим часом буде призначена перевірка.

    Таким чином, наша обмеженість у ресурсах компенсується за рахунок уважних громадян, які досить жорстко вимагають дотримання своїх прав.

    Як щодо кінофільмів, у яких грають заборонені російські актори?

    Існує пряма заборона на фільми, що виготовлені в державі-агресорі після 1 січня 2014 року. Крім того, закон про телебачення і радіомовлення обмежує трансляцію передач, фільмів і серіалів, у творчому складі яких присутні артисти, що були внесені Міністерством культури в Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці України. До цього переліку зазвичай потрапляють російські режисери, актори і виконавці, які підтримують агресію проти України і окупацію її окремих територій.

    Ми домоглися того, що подібні фільми за участі заборонених акторів і режисерів вже не потрапляють в ефір українських телеканалів з 22 березня минулого року. Мали велику дискусію з телеканалами «Інтер», СТБ, «Україна» і «1+1». Одним з аргументів мовників було те, що на такі фільми виробництва до 1991 року Держкіно видає прокатні посвідчення. Але після тривалих обговорень і двох «попереджень» індустрія зрозуміла, що Нацрада відступатись не буде, тому рік тому такі фільми і серіали зникли з телеекранів. 

    Але з’явилася практика, коли той чи інший телеканал вирізає з фільму сцени за участі російського актора, який був внесений в Перелік, і, в результаті, отримує прокатне посвідчення на адаптовану версію фільму.

    СБУ цікавиться результатами вашого моніторингу?

    Скажімо так, ми ефективно взаємодіємо в межах своїх повноважень. У нас багато спільної роботи щодо тимчасово окупованих територій.

    Чи транслюються на окупованих територіях українські мовники і чи користуються попитом серед аудиторії?

    Українське телебачення на окупованих територіях доступне. Перш за все, через супутник. Ефірне мовлення глушиться окупаційною владою, але мешканці ОРДЛО і Криму не знаходяться у вакуумі. Хто хоче - той знаходить можливість слухати і дивитися українське - через інтернет, через супутник тощо.

    Друге питання, чи є ефективною інформаційна політика України на окупованих територіях?

    Для мене простим маркером ефективності є те, скільки людей зберегли українське громадянство. На кожному українському паспорті є український прапор. Тобто, майже в кожному домі в Донецькій, Луганській областях, в Криму зберігається український прапор. Друге, скільки людей оформлюють українські документи на своїх дітей. І третє - скільки дончан, луганчан і кримчан отримали біометричний закордонний паспорт. Статистика демонструє, що більшість населення тимчасово окупованих територій скористалася цією можливістю.

    Ось проста відповідь - люди отримують потрібну для себе інформацію від української держави і люди міцно зв’язують себе зі своєю державою, коли держава дає таку можливість.

    Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ