53 року тому ботанічний сад імені Миколи Гришка у Києві став доступним для киян

Про це у Твіттері нагадав Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії та Ісландії Андрій Олефіров.

Національний ботанічний сад імені Миколи Миколайовича Гришка НАН України – науково-дослідна установа для проектування і створення нових ботанічних садів і парків, розробки наукових основ охорони біорізноманіття, озеленення та фітодизайну підприємств і організацій, а також інших напрямків теоретичної та прикладної ботаніки.

Ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України і є об’єктом комплексної охорони, належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.

За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, ботсад займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. До його складу входить вісім наукових відділів, унікальний колекційний фонд Національного ботанічного саду налічує близько 11180 таксонів, що належать до 220 родин та 1347 родів, повідомляє Вікіпедія.

Ідея створення ботанічного саду зародилася восени 1918 року, коли була створена Національна академія наук. Серед її установ значився і Ботанічний сад. Його наукові основи були розроблені працями всесвітньо відомого флориста, мандрівника і знавця ботанічних садів світу, одного з перших президентів Академії наук України – Володимира Липського. Саме він обґрунтував ідею такого ботанічного саду, накреслив його структуру і напрямки діяльності, розробив детальний план будівництва. В той час планували створити Ботанічний сад на основі Голосіївського лісу і директором його мав бути Липський, але цей план не був реалізований. У 1928 році академік Липський переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював Ботанічний сад Одеського університету.

Після від’їзду Липського до Одеси питання про будівництво нового ботанічного саду неодноразово порушував не менш відомий ботанік академік Олександр Фомін. Із перенесенням столиці України з Харкова до Києва уряд восени 1935 року затвердив рішення Київради про будівництво ботанічного саду і відведення ділянки землі для цих цілей площею в 117 га на Звіринці.

Будівництво розпочалося восени 1935 року. У перші роки створення ботанічного саду його науковим консультантом був призначений В. Липський, а після його смерті наукове керівництво було доручено професору Київського лісотехнічного інституту Вальтеру Едуардовичу Шмідту, який обіймав посаду директора Ботанічного саду за сумісництвом.

Після обрання директором Інституту ботаніки академіка Миколи Гришка, директором Ботанічного саду призначили Якова Климовича Гоцика, який мав досвід організаційної роботи. Саме він у доповідній записці на ім’я директора Інституту ботаніки та президії Академії наук уперше поставив питання про надання Ботанічному саду статусу самостійної установи.

У здійснені проекту були значні труднощі не тільки через неповне фінансування, а й через труднощі відселення з 2/3 території осіб та кількох організацій. Та попри це до початку Другої світової війни було зібрано близько 1050 видів рослин просто неба і майже 1000 таксонів оранжерейних рослин. Було збудовано окремий корпус для наукових лабораторій академіків Володимира Любименка, Миколи Холодного та Андрія Сапегіна.

За часів СРСР використовувалася назва «Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР».