Кияни зможуть обміняти «хрущовки» на сучасне житло

«Майже 50 років я мешкаю у «хрущовці». Тут народилася, тут живуть мої батьки і діти. Недавно почула, що такі будинки збираються зносити. Моя сім`я з свого дому нікуди не піде. Невже переселятимуть насильно?» - з таким запитанням звернулася до «ВК» мешканка Подолу Марія Степанченко.

Їі запитання ми переадресували Сергію Броневицькому, доктору технічних наук, начальнику комунальної організації «Інститут Генерального плану міста Києва», інтерв`ю з яким пропонуємо читачам «ВК».

Сергій Броневицький

Сергію Петровичу, для початку: скільки в Києві так званих хрущовок і чим вони такі погані, що їх збираються зносити?

«Хрущовки», це, зазвичай, п'ятиповерхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час правління Микити Хрущова, за що і отримали в народі його ім'я.

Здебільшого «хрущовки» в Києві представлені трьома проєктами: 438 (ранні цегляні будинки з найбільш прийнятними умовами проживання), 464 (всесоюзна серія панельних будинків з найменшими площами квартир, зустрічаються в Києві у невеликій кількості на житлових масивах Відрадний і Нивки) і 480 (спочатку цегляні, а пізніше панельні «хрущовки», що стали наймасовішим проєктом цих будинків в місті).

Технічний термін експлуатації панельних будинків, коли фізичний знос становить понад 81%,  нормативно складає до 100 років, зараз фізичний знос «хрущовок» досягає вже 60% і більше. Та для точного визначення треба проводити технічне обстеження кожного будинку. Отже панельні хрущовки згідно із чинним законодавством, віднесено до застарілого житлового фонду. 

У столиці застарілих п'ятиповерхових забудов налічується 2195 будинків з 165529 квартирами.  Цей житловий фонд не відповідає сучасним вимогам комфортного житла. Зокрема, це - занадто малі площі санітарних вузлів, сходових клітин, відсутні ліфти.  Вкрай зношені інженерні мережі, крівлі. Конструкції зовнішніх стін, віконні отвори не забезпечують енергозбереження, відсутні лічильники. Таке житло потребує значних витрат на ремонт та утримання.

Столичні «хрущовки»

Про реконструкцію житлових будинків першої масової серії за останні  20 років було прийнято безліч державних програм. Але жодна з них не була реалізована. Чому?

Дійсно, програм було багато. Причин, з яких вони не були реалізовані, кілька: перша - брак бюджетних коштів місцевих бюджетів. Адже комплексна реконструкція кварталів застарілого житлового фонду потребує вкладання бюджетних коштів для вирішення питань оновлення інженерних мереж, транспортної інфраструктури, об’єктів соціальної сфери.

Друга - складна юридична процедура. В законі прописано обов'язкову згоду на переселення всіх 100% людей, які проживають в будинку. Як показав досвід, цього добитись дуже складно.

Третя причина - для інвесторів висунуто дуже жорсткі компенсаційні вимоги, тому вони мало зацікавлені в участі щодо реалізації таких програм.

Згідно з проєктом нового Генплану столиці, п'ятиповерхові будинки, які будувалися в Києві в 1960-1990-х роках, хочуть модернізувати до 2040 року або ж віддати на перебудову інвесторам. Коли будуть перші кроки по реалізації задуманого?

Проєктом Генерального плану міста Києва передбачена реконструкція застарілого житлового фонду («хрущовок»), будівництва 1960-1974-х років,  площею 388,5 га, де знаходиться 2,5 млн. кв. м. житлового фонду.

Це: квартал в межах вул. Маршала Гречка, вул. Стеценка, квартал в межах вул. Воскресенської, бульв. Перова, просп. Алішера, Навої, квартал в межах вул. Попудренка, вул. Гната Хоткевича, вул. Мініна, вул. Червоноткацької, квартал в межах Лісового проспекту, вул. Мілютенко, вул. Шолом-Алейхема, квартал в межах вул. Російської, вул. Сімферопольської, вул. Ялтинської, вул. Новодарницької.

Зараз, на виконання розпорядження КМДА, розробляється Програма комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду в місті Києві, якою буде визначено початок реконструкції.

Куди відселятимуть мешканців і як це відбуватиметься? Якщо, наприклад, «хрущовка» знаходиться в центрі, то чи вправі переселяти мешканців, приміром, у спальні райони?

Умови отримання нових квартир визначаються згідно із статтею 12 Закону України «Про комплексну реконструкцію мікрорайонів застарілого житлового фонду».

Зокрема, відселення жильців квартир здійснюватиметься за умови попереднього надання їм інших, рівноцінних за площею та кількістю кімнат приміщень у межах кварталу (мікрорайону).

Окрім того, законом передбачено коефіцієнт 1,5 на відшкодування житлової площі, тобто якщо у вас квартира площею 50 квадратних метрів, то вам необхідно надати квартиру площею 75 квадратних метрів.

Жила площа, що пропонується, може бути безоплатно збільшена до 50 відсотків жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню, незалежно від числа зареєстрованих у ньому осіб. 

Що ви можете відповісти на запитання киянки Марії Степанченко – невже переселення відбуватиметься насильно? 

Звичайно ж, ні. Не можна примусово позбавити власності людину, але влада може визнати ті ж «хрущовки» аварійними, і на цій підставі знести їх, тут згода мешканців не потрібна. Та, варто пам`ятатити, що аварійним  визнається житловий будинок, у якого фізичний знос становить 81-100 %.

Проте, якщо депутати Верховної Ради України залишать стару норму в 100% згодних на реконструкцію мешканців, то, вважаю, програма комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду буде реалізовуватися дуже повільно.

В Європі, мабуть, також вистачає застарілого житла. То що нам радить європейський досвід?

Наприклад, Польща зробила акцент на утеплення панельних будинків та перетворення сірих депресивних будинків на естетично привабливі.

У Великобританії багато панельних багатоповерхівок просто позносили.

Дуже серйозно до питання реконструкції п’ятиповерхівок підійшла Німеччина. Тут програма реновації тривала близько 20 років в кілька етапів. Деякі будинки зносили, використовуючи будівельне сміття для влаштування доріг, деякі капітально ремонтували, покращуючи планування квартир, а деякі реконструювали. При чому, велика увага приділялась реконструкції інженерних мереж та організації публічного простору.

У Східній Німеччині п'ятиповерхові хрущовки перетворюються в 3-4-поверхові, з великими терасами і привабливою архітектурою.