Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Олексій Резніков: «Номер за 200 тис. під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві» - це провокація росіян

    інтерв'ю
    • Павло Вуєць Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/reznikov1.jpg" alt="Олексій Резніков" itemprop="image" width="" height="" /> - Олексій Резніков: «Номер за 200 тис. під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві» - це провокація росіян
    Олексій Резніков

    «Ми отримали 80 тисяч «євангелістів», які несуть благу звістку, що у Києві круто»

    Фінал Ліги чемпіонів у Києві став неабияким випробуванням для міської влади. Попри усі компліменти від УЄФА та горді реляції команди Віталія Кличка, київський фінал став першим за багато років, що відбувся без аншлагу. Окремо слід згадати історію із захмарними цінами на житло. Світові ЗМІ поширювали цю інформацію, і вона стала справжнім іміджевим ударом по місту-організатору.

    Тим не менш, загальне враження від футбольного свята лишилося скоріше позитивним, особливо якщо згадати всі побоювання, що йому передували.

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков з цифрами в руках розповів «Главкому», скільки столиця заробила на проведенні фіналу, спрогнозував туристичний бум та налякав любителів паркуватися де заманеться новими покараннями. 

    «У нашого північного сусіда було завдання максимально все «облажати»

    Що вам найважче далося в організації фіналу Ліги чемпіонів? Що власне організовувало місто, а що – УЄФА?

    Тут, насправді, все дуже просто – все прописано в контракті міста, Федерації футболу України та УЄФА. На наступному фіналі так само будуть співпрацювати три сторони – місто Мадрид, національна Федерація футболу Іспанії та УЄФА. Підготовка розпочинається з того, що делегація міста, яке прийматиме наступний фінал, їде на запрошення УЄФА на навчання за чотири дні до проведення матчу. Бере участь у гала-вечері, відвідує футбольний матч і повертається до себе готуватися. Так було з нами: минулого року ми приїхали у Кардіфф. Місто відповідає за дрессинг (оформлення міста, - «Главком»), вечір-прийом на 600 чоловік, на якому говорять свої промови обидва голови клубів-фіналістів, мер і президент національної федерації сторони, яка приймає матч. Також місто вирішує всі транспортні питання, облаштовує локації, пов'язані з meeting point, де розташовуються вболівальники. За нашим законодавством, немає муніципального рівня безпеки, а тільки національний, тож безпекою місто не займалося.

    Все інше фінансує УЄФА і повністю забезпечує силами свого персоналу. Національна федерація надає стадіон. Працював національний оргкомітет, який очолював голова Адміністрації президента Ігор Райнін, щоб координувати структури державного рівня – СБУ, Нацгвардію, Нацполіцію, МНС, інші силові структури й суміжні служби. Парламент виділив гроші на приведення у відповідність НСК «Олімпійський». Якщо не помиляюся, близько 100 млн грн виділено з держбюджету.


    Олексій Резніков
    Олексій Резніков

    А витрати міста скільки склали?

    25 млн грн – це було рішення Київради. Зараз підсумовуємо, скільки витрачено, і, думаю, ця цифра буде меншою. Ці гроші цілеспрямовано були виділені дочірньому підприємству ФФУ – «ФФУ маркетинг», оскільки у них ексклюзивне право на використання брендів і проведення заходу УЄФА в Україні. Плюс, вперше в історії проведення фіналу Ліги чемпіонів УЄФА дозволив публічний показ, який був організований на Контрактовій площі.

    Хіба раніше вони цього не дозволяли?

    Ніколи. Не плутайте фінал Ліги чемпіонів з Євро-2012.

    На Євро були різні стадіони і був дозвіл на показ всієї серії матчів у фан-зонах. Публічний перегляд на Контрактовій площі нам буквально в останні тижні узгодили, тому що були сумніви і у юристів, і у «безпеки». За нашими оцінками, подивитися матч там зібралося більше 15 тис. глядачів.

    Ще була платна локація на Співочому полі.

    На Співочому організовував офіційний телетранслятор - канал «Футбол-1». Але там був платний вхід. «Фестивалю чемпіонів» – офіційній локації УЄФА на Хрещатику – ми просто надали місце, а все інше робилось коштом спонсорів УЄФА. Була головна вимога, що потрібна зона з великим трафіком, куди людям було б легко дістатися. І якщо у Кардіффі фестивальне містечко відвідало близько 110 тис. людей, то фестивальне містечко в Києві за чотири дні за оцінками УЄФА – 230 тис.

    Кличко сказав, що туристи витратили в Києві 50 млн грн. Це та сума, на яку ви розраховували?

    Поки Віталій Кличко сказав одну з цифр, яку він отримав від людей з ресторанного бізнесу. Це гроші, які були орієнтовно витрачені туристами в ресторанах, кафе, барах.

    Наприклад, аеропорт «Бориспіль» офіційно заявив, що отримав більше 30 млн додаткового доходу. А це більше мільйона доларів. Представник прикордонної служби сказав, що в Україну за цей період в'їхало 300 тис. іноземних громадян з усіх кордонів. Звичайно ж не всі вони були тут, але, за нашими оцінками, в Київ відвідало близько 100 тис. іноземних туристів. На стадіоні було близько 63 тис. чоловік, з яких українців максимум 2–3 тис. Але не всі іноземці потрапили на стадіон – багато було й тих, хто просто приїхав потусити. Тільки «Ліверпуль» попереджав, що приїде близько 5 тис. вболівальників без квитків на сам матч, бо у них модно тусити містом, дивитися футбол в барах і так далі.

    Готельний фонд був повністю зайнятий. Всі розповіді про дорогі готелі – це інформаційне вкидання. Всі готелі ще за півроку були повністю викуплені за цінами, узгодженим з УЄФА з надбавками, які дозволили для готельєрів.

    Про які надбавки йде мова? Просто всі бачили інфографіку, що Київ побив за цінами на житло навіть Кардіфф, де до цього був рекорд. Причому, Кардіфф набагато менший. Плюс є історія зі зданими квитками з «реалівської» квоти.

    Дивіться – одночасно на двох сайтах з’явились дві однакові новини. Різниця в наступному: на одному ресурсі писали, що іспанські вболівальники відмовляються їхати до Києва через високі ціни, на іншому - що англійські. І потім це починають розганяти.

    Хто розганяв, вичислили?

    Додумайте самі, кому вигідно обгадити проведення такого рівня заходи у нас. І в цей час з'являється на «букінгу» п’ять номерів по 200–300 тис – якісь «апартменси» на Голосієві, на Нивках. Тобто, це навіть не офіційні готелі. Вони з'явились в топі на «букінгу» і там висіли. Ви думаєте, хтось їх зняв за такі гроші? Це звичайне інформаційне вкидання, до якого ми були готові, і таких сюжетів було заготовлено чимало. На спеціальних закритих засіданнях координаційного штабу наші правоохоронці, спецслужби попереджали, що у нашого недружнього північного сусіда стоїть завдання максимально все спаплюжити. Власне, з таким ми вже стикалися під час підготовки до Євробачення у минулому році. Все під копірку.

    В УЄФА було прохання, аби ми втрутились в цей процес. Ми збирали готельєрів, хоча і не можемо втручатися в приватний бізнес, а тільки просити. Рік тому я особисто проводив у приміщенні ФФУ цю зустріч, зі мною був віце-президент ФФУ Вадим Костюченко, наш начальник управління туризму Антон Тараненко, і ми просто провели діалог. Нам представники готелів сказали: «Хлопці, не хвилюйтеся, ми не збираємося спекулювати. Ось є наш стійкий тариф, ми переговоримо з УЄФА, але зрозумійте, це сезон і не заробити не можна». Був обговорений відсоток надбавки – 30% за умови, якщо викуповуються блоки для офіційних осіб УЄФА, для преси і так далі. Тому, як казав професор Преображенський доктору Борменталю, «не читайте радянських газет перед їжею».

    Скільки туристів приїхало тільки на матч і відразу поїхало?

    Більше 30 тис. організованих фанів прилетіло заздалегідь плюс ще якась кількість бізнесджетів прилетіла. Наприклад, в «Борисполі» обслужили 51 тис. людей, що в рази більше звичайних показників в 31-32 тис. на добу. В «Жулянах», теж, здається, 93 рейси бізнес-авіації обслужено. І близько 45 тис. було тих, що приїхали і відразу поїхали. І це завжди і всюди так. Фан приїхав з рюкзаком, здав його в камеру зберігання, в meeting point попив-поїв, погуляв, покричав, прийшов на стадіон, заплакав від щастя або горя, повернувся в meeting point, сів у автобус, його відвезли в аеропорт і все.

    Готельний фонд Києва станом на цей рік складає близько 20 тис. номерів і біля міста у нас близько 2,5 тис. Плюс самі кияни, коли почули про цю провокацію з цінами, створили групу і близько 2 тис. квартир було запропоновано для безкоштовного поселення вболівальників. Вважайте, що кожен дав притулок одному-трьом іноземцям, тобто ще 2–4 тис. безкоштовно перебували в приватному секторі у киян.

    Є така формула: один іноземець в економіку міста за добу вливає від 100 євро, перебуваючи в середньому 2,5 доби – 250 євро. Це з урахуванням харчування, сувенірів, таксі і всього що завгодно. Зауважте – це саме в економіку, не в бюджет. «Фестивальне містечко» існувало чотири дні, але, звичайно, пік у нас був 26 числа, а 27 вранці всі роз'їхалися, тому ще треба порахувати, скільки грошей потрапило в економіку міста. А багато функціонерів УЄФА, які готували цей захід, були тут набагато раніше. До речі, у УЄФА п'ятирічний ексклюзивний контракт з кейтерінговою компанією, яка обслуговує всі ці їхні заходи, включаючи навіть гала-вечерю, яку замовляє місто. Також вони самі забезпечують весь кейтеринг в віп-зонах на стадіоні, а «віпів» там до 5-6 тис. Офіціанти, в основному, – іноземці, які переїжджають з івенту на івент.

    Є така унікальна за об'єктивністю штука – готельний збір, який ліцензовані готелі не можуть не платити. Їх не платять тільки хостели та так звані «апартментси». І ми ще від казначейства отримаємо інформацію про ці надходження за цей період. Ці гроші вже підуть до міського бюджету. Станом на сьогодні ми по готельному збору за п'ять місяців року вже випереджаємо показники минулих років. У нас в минулому році був великий ривок – близько 23 млн грн, а в цьому очікуємо близько 30 млн. Тобто тільки на одному готельному зборі ми з плюсом відіб'ємо витрачені містом 25 млн.


    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков
    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков

    «У 2016-му Київ прийняв 1,3 млн. іноземних туристів, цьогоріч очікуємо не менше 1,8 млн»

    Наскільки цей фінал буде мати довгостроковий ефект для розвитку туризму? Чи просто це короткострокове явище без наслідків?

    Він буде мати довгостроковий ефект з кількох причин. Перша –  це унікальний фінал для футбольного світу. Тут поставлено кілька рекордів – одна команда три рази поспіль взяла кубок, а один тренер тричі поспіль привів свою команду до кубка. На жаль, Зінедін Зідан вже звільнився, але  пішов непереможеним. Це – унікальні рекорди у світі футболу.

    Але для того, щоб спровокувати паломництво, цього замало.

    Це ж насправді інерційна історія – всі будуть згадувати, що ось в Києві було… Також є точно перевірений ефект враження. На «Євробаченні» у нас було близько 10 тис. на фіналі, а взагалі близько 20 тис. іноземців ми нарахували за весь період конкурсу. Після цього ми моніторили, що вони писали: «Берлін більше не круто, пакуйте валізи і приїжджайте до Києва». Вони були просто здивовані, бо не очікували того, як виглядають Київ та Україна. Вони зрозуміли, що це – кайф. Так ось, в 2016 році у Києві побувало 1,3 млн. іноземних туристів, у 2017-му – вже 1,5 млн, цьогоріч ми очікуємо не менше 1,8 млн іноземних гостей.

    Це тільки туристів чи всіх іноземців?

    Будемо говорити про іноземних відвідувачів. Турист це чи бізнесмен – мені неважливо, тому що він все одно залишить гроші в економіці міста. В 2017 році приріст склав 300 тис., тобто на 20% більше. Так ось цей приріст зафіксований після травня, коли пройшло «Євробачення». Тобто 20 тис. туристів, які переглянули «Євробачення», рознесли «вау»-звістку про Київ, спричинили такий потік гостей до нас. Притому, що аудиторія «Євробачення» була близько 200 млн телеглядачів, а аудиторія УЄФА – близько 600 млн.

    Наступний фактор – особисте спілкування. Ми вже після фіналу мали трапезу з паном Вішалом – одним з наших візаві від УЄФА, з яким рік відпрацювали. Він з тих, хто «відпахав» цей захід, і я його розпитав про враження. Він сказав, що спілкувався з друзями, які перший раз в житті приїхали до Києва, – і вони здивовані. Вони очікували побачити звичний східноєвропейський стиль міста типу Чехії, Польщі або ж Радянський Союз. Проте вони побачили зелене гарне місто, з дуже доброзичливими людьми, з приголомшливо смачною і різноманітною кухнею. При цьому - приголомшливий сервіс і низькі доступні ціни. Для європейця їжа взагалі є дуже суттєвим фактором і одним з приводів подорожувати. Тому ми отримали 70–80 тис. «євангелістів», які несуть благу звістку, що в Києві круто, і сюди треба просто приїжджати і тусити. На футбол прилітали люди з таких країн, які раніше до нас взагалі не літали – наприклад, Гана, країни Південної Америки. Були випадки, коли люди прилітали і не знали, що потрібна віза. І наші прикордонники ухвалювали рішення прямо на місці її давати, беручи на себе ризики. Але всі виїхали назад, ніхто не залишився.

    Багато європейських країн з дешевим спиртним страждають від так званого «алкогольного туризму»: люди приїжджають просто напитися та «морально порозкладатися». До Києва теж можуть хлинути аж ніяк не респектабельні європейці, особливо після запуску «Ryanair».

    Їхати будуть всі. До Чехії теж багато хто їде попити пива, але там працює поліція і все добре. Що б хто не розповідав, але наші правоохоронці унікальні, з точки зору можливостей забезпечувати безпеку таких серйозних заходів. Приїжджатимуть пити – нехай п'ють, але, повірте, їх приведуть у рамки дуже швидко. Начальник поліції Києва Андрій Крищенко говорив, що під час фіналу було порушено 20 справ, з яких половина – через іноземців. Але їм коректно пояснили, вивезли і все.


    На столі у Олексія Резнікова стоїть на згадку квиток з фіналу Ліги чемпіонів
    На столі у Олексія Резнікова стоїть на згадку квиток з фіналу Ліги чемпіонів

    «Реклама «Газпрому» – не комерційне питання, а питання безпеки»

    Поставте крапку в історії з «Газпромом». Чому для київської влади виявилось сюрпризом, що УЄФА буде розміщувати по місту логотипи одного зі своїх спонсорів?

    Я саме та людина, яка однією з перших поставила цю умову УЄФА. Коли ми приїхали в Кардіфф і я побачив дрессинг міста і усіх спонсорів, я відразу сказав: «Хлопці, при всій повазі, в міському публічному просторі не може висіти реклама цього вашого спонсора. Тому що це одразу викличе реакцію в суспільстві. Як би ви нас не вмовляли, ці логотипи будуть замальовані і заляпані. Ми вас дуже просимо, почніть переговори про те, що цей спонсор не може бути на вулицях Києва. Вони сказали, що домовились і знайшли рішення. Також ми говорили, що у Фестивальному містечку не може бути локації цього спонсора. Тут всі були – Pepsi, Lays, Sony та інші, крім «Газпрому». Тому, коли ми робили публічну заяву, і я, і Андрій Мірошниченко (головний представник КМДА з усіх питань, пов’язаних із підготовкою та проведенням фіналу Ліги Чемпіонів – «Главком») від імені міста, що на вулицях міста «Газпрому» не буде, ми нікого не обманули і нікого не підвели. Бо нам це обіцяла УЄФА. Але при цьому в телевізійній трансляції, на квитках і на стадіоні лого «Газпрому» мало бути, бо це внутрішня територія УЄФА на момент проведення матчу, ми туди не втручаємося. На плакатах, надрукованих і розклеєних за два тижні, були представлені всі спонсори, крім «Газпрому». Тому коли ми вранці побачили, що на майданчику з міні-футболу з'явився «Газпром», для нас це було реально несподіванкою.

    Всередині фестивального містечка представники УЄФА, які відповідали за комерцію, для себе вирішили, що це – їхня територія і вони як би не порушують домовленість. Але оскільки це вирвалося в публічний простір і викликало абсолютно об'єктивне обурення у киян, в цей же день на засіданні координаційного штабу зі всіма силовиками, я одразу сказав, що у нас форс-мажор. І «безпека» тут же прийняла рішення, що вони це усунуть, бо це не комерційне питання, а питання безпеки. Протягом цього ж дня там вже ніде не було «Газпрому».

    З «Газпромом» ви розібрались, а яка зараз ситуація із зовнішньою рекламою в місті взагалі? Наскільки успішно ведеться боротьба з візуальною метушнею на вулицях?

    Це вже не боротьба, а робота. Нагадаю, що є реклама зовнішня наземна, дахова і фасадна. Ось про фасадну я поки не готовий хизуватися, це наступний етап. Зараз ми говоримо про «наземку» – борди, сітілайти, все, що «на ногах стоїть».

    Ще й деяка на колесах їздить.

    Це взагалі незаконно, ми цих «піратів» постійно ріжемо. Але це не масово, їх близько 40 екіпажів зараз. З «наземниками» було складніше: вони всі легальні. 12 тисяч конструкцій було в місті, коли ми почали цим займатися. Сьогодні їх вже близько семи тисяч залишилось. А згідно з затвердженими схемами, має бути 4390, причому в конкретних проектних точках. Місто розбили на квадрати, позначені точки, де може бути певний тип конструкції і більше ніякого. Це все є на нашому сайті, можна подивитись.

    Зараз відбувається найважливіше – реалізація цієї схеми. З операторами ринку діалог нарешті завершився успішно. Ми півтора року воювали, ображались, сварились, але домовились. Вони брали участь в обговоренні під час засідань робочих груп і погодились на правила, які торік прийняла Київрада. На основі правил розроблені схеми і зараз оператори добровільно демонтують старі конструкції, і встановлюють нові на нових правильних місцях. Хоча багато дозволів дійсні до 2019–20 років, і ці конструкції могли б законно ще стояти, але ми можемо скоріше отримати ефект. Якщо власники їх знімуть і стануть там, де можна, то виграють – вони отримують дозвіл на п’ять років і спокійно працюватимуть. Перша форматна зона – це весь центр – має бути врегульована до середини літа. Друга зона – до кінця літа-початку вересня. І третя-четверта – до зими.

    А ті борди, що вже зараз стоять в центрі?

    В центрі стоять лише ті, які вже у схемах. Наприклад, на Хрещатику кількість конструкцій було скорочено на 78%. Ви, мабуть, вже забули, що на куті Хрещатика і Городецького ціла святкова нарізка стояла – вісім конструкцій сіті-лайтів поруч. Зараз їх там нема.

    Вулиця Басейна між «Гулівером» і «Парусом» вся була заставлена. А ось раз – і одного дня там з’явилися клумби, квіти і кущі. Нові конструкції не можуть наїжджати одна на одну, вони повинні стояти на відповідних відстанях, у них всіх є буферні зони. Вони не можуть стояти на транспортних переходах, на транспортних розв’язках, перехрестях, на пішохідних переходах, на зупинках. Тому до кінця року буде тільки 4380 конструкцій.

    Скільки зараз місто заробляє на цьому?

    Мало. Але цей дохід не є на сьогодні бюджетоутворюючим. У 2017 році від всіх рекламників, в тому числі від власників вивісок, бюджет міста отримав близько 185 млн грн при бюджеті міста в 42 мільярди. Тобто це менше піввідсотка. Але у нас є домовленість з ринком. Хлопці, ми розуміємо, що вам треба проінвестувати, тому тариф не піднімаємо, поки ви не розставитеся. Ми даємо їм можливість передихнути. А наступного року у спокійному режимі переглянемо тарифи і далі подивимося, який буде обіг.

    Скільки, в середньому, заробляє власник борда?

    Вони добре отримують. Ринок був настільки насичений, що вони вже не могли продати ці борди і ті стояли сірі і обірвані. А зараз, коли їх стане менше, відповідно впадуть витрати на обслуговування. Вони почнуть потихеньку піднімати ставки. І не будуть ображені, повірте.

    Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    У другій частині інтерв’ю з Олексієм Резніковим читайте: чому кияни сидять без гарячої води, чому з вересня автомобілістам у столиці стане тяжче та куди треба звертатись киянину, якщо він хоче отримати свій шматок землі

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ