Війна за ідентичність. На чиєму боці Мінкульт та Київрада?

Панове міністр культури Олександр Ткаченко та голова Київради Віталій Кличко. Дозвольте повідомити вам, що на об’єкті культурної спадщини за адресою Софіївська, 20/21, який держава довірила вам охороняти, відбулися радикальні зміни. А саме – двох охоронниць кіз замінили на двох охоронців парубків у майках і цигарками в зубах плюс великий білий пес. Пес метає грізні погляди, а парубки охоронці повідомляють відвідувачам об’єкту наступне: «Тут ходить нежелатільно, бо це приватна власність. Да, ми знаємо, що це пам’ятка, де з балкону виступав Грушевський, але балкону вже нема. А у нас єсть злий собака».

Загалом все зрозуміло окрім головного – а як довго після зникнення балкону при такій «охороні» протримаються стіни історичної пам’ятки?

Це що ж виходить – у розпал війни за ідентичність Мінкульт і Київрада увійшли до коаліції з агресором? Бо чим інакше можна пояснити німе і смиренне споглядання цими відомствами знищення пам’ятки, яка є знаковим свідком національної історії, а ,отже, нашої ідентичностї.

Нагадаємо, що з балкону цієї двоповерхової кам’яниці у січні 1918 року на народному віче Михайло Грушевський проголосив Четвертий Універсал про незалежність. «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».

Будинок по вулиці Софіївська, 20/21

Ще нагадаємо, що саме академік Грушевський спростував головну імперську ідеологему про «Киев – колыбель братских народов» і науково довів, що творцем тисячолітньої Русі, наймогутнішої держави європейського середньовіччя, був український етнос, а не міфічний «общерусский народ» на чолі зі старшим братом росіянином.

За це імперія ненавиділа Грушевського і люто забороняла його праці. Напередодні війни кремлівський диктатор Путін у своєму опусі «про триєдиний народ» не оминув згадати академіка Грушевського як «ідеолога українського націоналізму».

До речі, коли 1918 року більшовицька армія Муравйова (після бою під Крутами) штурмувала Київ, то найперше московські варвари взялися розстрілювати з гармат мазепинські храми і будинок Грушевського.

А вже сьогодні, у розпал російської агресії, будинок пов’язаний з ім’ям Грушевського зібралися знищити не московські варвари, а київські. Як це розуміти, панове Ткаченко і Кличко? Чи не застрягли і ви в тенетах кремлівської пропаганди з вірою у «единую и неделимую общую историю и идентичность»?

Національна історія і культура – це основа фундаменту сильної незалежної держави.

Нагадаємо подію часів Другої світової війни. Коли британські урядовці запропонували прем’єр-міністру Черчіллю скоротити видатки на культуру і у такий спосіб збільшити на оборону. Черчілль відмовився і запитав:

«А за що ми тоді воюємо»?

Будинок по вулиці Софіївська, 20/21 з двору

Панове Ткаченко і Кличко, а за що воює сьогодні наша країна? Хіба за нічну співпрацю охоронців культурної спадщини із забудовниками? Але вже ж давно відомо, що виходить з такої співпраці – спадщину палять, руйнують і ліквідують , висотні монстри на її місці будують. В елітних ресторанах, казино і клубах цих монстрів панує вже нова історія, яка крутиться навколо одного - як «золотом розтопленим заливати очі» (Тарас Шевченко).

Поза сумнівом, що до такого ж сценарію подій державні охоронці спадщини ведуть сьогодні і будинок Грушевського (як і будинок Мурашка, будинок Терещенка, будинок Сікорського…)

Тож постає останнє запитання – на чию перемогу у цій страшній війні працюють сьогодні головні охоронці національної культурної спадщини – Мінкульт і Київрада?

Ірина Костенко та Ірина Халупа, для «Главкома»