Формула ціни вугілля «Роттердам+» найбільш близька до української моделі ринку - експерт
glavcom.ua
В НКРЕКП були проаналізовані різні тренди цін на вугілля і була обрана формула, яка за своїми тенденціями найбільш близька до тих ринкових моделей, які проглядаються в Україні
Формула визначення ціни на вугілля «А PI 2+фрахт» була вибрана як відправна точка для ринкового моделювання, проведеного НКРЕКП. Таку думку висловив президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут.
За його даними, НКРЕКП були проаналізовані різні тренди цін на вугілля в південноафриканських, колумбійських портах, були оцінені параметри транспортування та доставки, була обрана формула, яка за своїми тенденціями найбільш близька до тих ринкових моделей, які проглядаються на сьогоднішній день в Україні.
«З іншого боку, велася оцінка здатності української вугільної промисловості вийти на певний рівень окупності виробництва вугілля і такої вартості, при якій не вийшло б так, що встановлена модель ринкового ціноутворення призведе до закриття 90% вугільних шахт», - розповів експерт.
На думку Нарбута, дискусія навколо формули розрахунку ціни на вугілля занадто політизована. «У тарифних діалогах дуже багато спекуляцій. І не випадково, що ті люди, який вчора працювали в НКРЕКП, сьогодні в дискусіях за тарифами плечем до плеча стоять з народними депутатами – лідерами певних політичних сил. Я бачу в цьому абсолютно чітку політичну спрямованість цих меседжів. А насправді оцінювати, яка формула хороша чи погана, можуть лише фахівці», - вважає експерт.
Коментуючи критику формули «Роттердам+», що прозвучала з вуст міністра енергетики та вугільної промисловості і прем'єр-міністра, експерт припустив, що в Кабміні не до кінця в ній розібралися, або їх неправильно інформували.
«Коли питання по цій формулі звучать від прем'єра або міністра енергетики, то відразу хочеться запитати: а чи розуміють вони, що будь-яке коригування цієї формули може призвести до серйозних витрат бюджету з точки зору підтримки насамперед державного вугільного сектору, який і так при своїй низькій ефективності заслуговує серйозної уваги? З моєї точки зору, прем'єр-міністр Володимир Гройсман на сьогоднішній день потребує серйозного експертного аналізу тих чи інших рішень, які піддаються політичній критиці. Його реакція на деякі політичні заяви не відповідає його високій посаді», - сказав Нарбут.
Нагадаємо, в березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг затвердила методику формування прогнозної оптової ціни електричної енергії. Методика серед іншого передбачає, що гранична ціна, за якою українські ТЕС можуть закуповувати вугілля, не повинна перевищувати ціну на вугілля на біржі в порту Роттердама і витрати на його доставку в Україну.
Джерело: РБК-Україна
За його даними, НКРЕКП були проаналізовані різні тренди цін на вугілля в південноафриканських, колумбійських портах, були оцінені параметри транспортування та доставки, була обрана формула, яка за своїми тенденціями найбільш близька до тих ринкових моделей, які проглядаються на сьогоднішній день в Україні.
«З іншого боку, велася оцінка здатності української вугільної промисловості вийти на певний рівень окупності виробництва вугілля і такої вартості, при якій не вийшло б так, що встановлена модель ринкового ціноутворення призведе до закриття 90% вугільних шахт», - розповів експерт.
На думку Нарбута, дискусія навколо формули розрахунку ціни на вугілля занадто політизована. «У тарифних діалогах дуже багато спекуляцій. І не випадково, що ті люди, який вчора працювали в НКРЕКП, сьогодні в дискусіях за тарифами плечем до плеча стоять з народними депутатами – лідерами певних політичних сил. Я бачу в цьому абсолютно чітку політичну спрямованість цих меседжів. А насправді оцінювати, яка формула хороша чи погана, можуть лише фахівці», - вважає експерт.
Коментуючи критику формули «Роттердам+», що прозвучала з вуст міністра енергетики та вугільної промисловості і прем'єр-міністра, експерт припустив, що в Кабміні не до кінця в ній розібралися, або їх неправильно інформували.
«Коли питання по цій формулі звучать від прем'єра або міністра енергетики, то відразу хочеться запитати: а чи розуміють вони, що будь-яке коригування цієї формули може призвести до серйозних витрат бюджету з точки зору підтримки насамперед державного вугільного сектору, який і так при своїй низькій ефективності заслуговує серйозної уваги? З моєї точки зору, прем'єр-міністр Володимир Гройсман на сьогоднішній день потребує серйозного експертного аналізу тих чи інших рішень, які піддаються політичній критиці. Його реакція на деякі політичні заяви не відповідає його високій посаді», - сказав Нарбут.
Нагадаємо, в березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг затвердила методику формування прогнозної оптової ціни електричної енергії. Методика серед іншого передбачає, що гранична ціна, за якою українські ТЕС можуть закуповувати вугілля, не повинна перевищувати ціну на вугілля на біржі в порту Роттердама і витрати на його доставку в Україну.
Джерело: РБК-Україна
Коментарі — 0