На Хмельниччині можна побачити найдавніший у світі «конституційний» храм (фото)

В День Конституції України «Главком» хоче нагадати про ще одну забуту у нас Конституцію та розповісти про найнезвичайнішу та найдавнішу у світі «конституційну» пам’ятку.

Коли йдеться про історію конституцієтворення, то, у нас зазвичай згадують Конституцію Пилипа Орлика - найпершу, як вважається, Конституцію на планеті. Тут є чим пишатися, крім одного «але» - це був лише прожект, так і не втілений в життя.

На цьому тлі дивним виглядає ситуація, коли у нас практично не згадують важливий «конституційний» факт – наприкінці XVIII століття значна частина України встигла пожити при цілком собі діючій Конституції. Окремо наголосимо - першій у Європі та другій у світі ДІЮЧІЙ Конституції, а не просто проєкту «з шухлядки».

Йдеться про Конституцію Речі Посполитої (РП), більш відому як «Конституція 3 травня». Причина лежить на поверхні. В вітчизняній історіографії чомусь усталено розглядати РП, як щось чужинське, а то й взагалі загарбницьке. Хоча, насправді, все було зовсім не так, але то вже тема для окремої величезної публікації.

Поштовхом для ухвалення «Конституції 3 травня» стала системна криза РП, що врешті вилилася в Перший розділ Речі Посполитої між Прусським королівством, Австрійською та Російською імперіями (1772).

Після цього всім, хоч трішечки притомним підданим РП, стало зрозуміло, що без кардинальної зміни державної системи країна незабаром просто зникне з політичної мапи. Вихід знайти в ухваленні конституції. Робота над якою почалася від 6 жовтня 1788 року.

Планувалося, що новий Закон перетворить Річ Посполиту на демократичну конституційну монархію та істотно обмежить свавілля шляхти.

Природно, що сусіди - Росія, Австрія і Пруссія, які давно вже планували ще один поділ колись могутньої сусідки, не бажали аби та повернула колишню силу. До того ж абсолютним монархіям потенційне ухвалення сусідами Конституції створювало проблеми. Адже хто знає, як на те відреагують власні піддані. Може теж захочуть?

3-го травня 1791 року, попри шалений опір сусідніх монархій, головним чином Росії, Сейм ухвалив документ, що отримав назву «Ustawa rządowa» (Урядова установа) - основний закон Речі Посполитої. Як то виглядало можна побачити на картині Яна Матейка «Конституція 3 травня».Цей, найпрогресивніший на той час акт у Європі, зрівняв у деяких політичних правах шляхту та міщан, а також проголосив опіку держави над селянами, що значно пом'якшило феодальний гніт. Зберігши католицизм як панівну релігію, Конституція гарантувала віротерпимість і свободу для всіх конфесій. У тому числі й для православних.

«Конституція 3 травня» отримала ще й паралельну назву – «Закон Божого Провидіння». Це було пов’язане з тим, що прийняттю Акту передувала ціла низка неймовірних збігів, без кожного з яких Конституція навряд чи отримала життя. Тож у суспільстві панувала думка, що без Божого Провидіння тут не обійшлося.

Конституція діяла лише 19 місяців. В листопаді 1793 року під тиском сусідів та незадоволеної втратою привілеїв шляхти її анулював Гродненський сейм. У 1795 анулювали вже і саму Річ Посполиту.

З Провидінням та Конституцією пов’язаний надзвичайно цікавй пам’ятник, який можна побачити в селі Гвардійське (колись містечко Фельштин), що на Хмельниччині. Йдеться про дуже красивий бароковий римо-католицький храм, якого колись присвятили Конституції 3 травня.

Поділля на «конституційному» Сеймі представляли співвласник Фельштина (Гвардійського) Онуфрій Морський і єпископ Кам'янця Адам Станіслав Красінський. Його Преосвященство, до того ж, був співавтором тексту «Ustawa rządowa».

На час коли прийняли Конституцію в Фельштині готувалися освятити новий римо-католицький храм. Його чи не півстоліття зводили на місці спаленого татарами дерев'яного костелу Св. Войцеха. Від початку новий храм мали освятити іменем того ж самого святого, але на честь історичної події його вирішили присвятити Конституції, тож освятили на честь Провидіння Божого. 26 липня 1791 року обряд провів особисто єпископ Красінський.

До того, як 2016 р. в Варшаві освятили великий храм на честь Провидіння/Конституції, костел в Фельштині залишався єдиним у світі «конституційним» храмом.

Після знищення РП та переходу Поділля під руку Романових, царська влада наказала прибрати крамольну назву костелу, аби ніщо не нагадувало про колишню Конституцію. Храм пересвятили на честь Св. Войцеха. Але неофіційно його й далі називали, як і раніше, – Провидіння Божого.