«Обнулення» Путіна: ЄС не визнає голосування в окупованому Криму

Європейський Cоюз не визнає незаконну анексію Криму Росією і проведення РФ на території півострова референдуму про внесення поправок в російську Конституцію.

Про це заявив представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Петер Стано в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«ЄС не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією, що є порушенням міжнародного права. Тому ЄС не визнає проведення голосування Росією на території півострова, який є частиною України», - заявив він.

Стано також констатував, що «аналогічним чином власники російських паспортів, виданих в районах, які зараз не перебувають під контролем українського уряду, всупереч Мінським угодам,  не повинні брати участь у виборах, організованих Російською Федерацією».

«Європейський Союз залишається незмінним у своїй підтримці територіальної цілісності і суверенітету України», - додав він.

Нагадаємо, за даними екзитполів, зміни до конституції Російської Федерації, які дозволять президенту Путіну залишатися главою Кремля мінімум до 2036 року, за період з 25 по 28 червня підтримали 76% респондентів.

25 червня в Росії почалося голосування щодо поправок до конституції і «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна. Основний день голосування - 1 липня.

До слова, окупанти в Криму обіцяють призи за голосування щодо поправок до Конституції РФ.

Раніше Путін погодився, так би мовити, обнулити свої терміни, якщо це підтримає Конституційний суд і громадяни РФ. В такому випадку він зможе знову балотуватися в президенти РФ у 2024 році. Відповідну ініціативу висунула депутат від «Єдиної Росії» Валентина Терешкова в ході другого читання про зміну конституції країни ще 10 березня. Держдума РФ підтримала поправку про обнулення президентських термінів.

Наступний президент Росії не зможе обіймати цю посаду більше двох разів. Діюча норма з уточнюючим словом «поспіль» дозволила Володимиру Путіну після восьми років президентства перейти в крісло прем'єр-міністра, а в 2012 році знову повернутися на пост президента ще на два терміни. Тепер таке буде неможливо. Втім, самого Путіна це обмеження не торкнеться.

Якщо Конституційний суд визнає, що обнулення його президентських термінів не суперечить конституції, то чинний президент зможе знову обиратися на пост глави держави, незважаючи на вже чотири терміни за плечима. Примітно, що раніше Володимир Путін заявляв, що видалення слова «поспіль» з конституції має забезпечити змінюваність влади в країні.

У той же час, у російського президента влади відтепер буде більше, а у прем'єра і уряду менше. У російській конституції з'явиться уточнення, що президент не просто має право головувати на засіданнях уряду, а й здійснює «загальне керівництво» його роботою. Прем'єр-міністр, в свою чергу, більше не буде визначати основні напрямки роботи кабміну, а тільки «організовує» його роботу, виходячи з доручень президента.

Глава держави також зможе призначати (після консультацій з сенаторами) і відправляти у відставку ряд міністрів, перш за все, силового блоку - тобто глав сіноборони, МНС, МЗС, Мін'юсту, МВС. Решту буде пропонувати прем'єр, а затверджувати - депутати. Збільшиться кількість сенаторів, яких президент може призначити до Ради Федерації. Більш того, сімом з них він зможе надати цю посаду довічно.

Судді також стануть більш залежні від президента. Він, зокрема, зможе ініціювати звільнення суддів Конституційного і Верховного суду, включаючи їх голів і заступників. Досі у глави держави було тільки право їх призначати, а Вища кваліфікаційна колегія суддів стежила за їх роботою і могла змістити в разі порушень. Крім того, суддів Конституційного суду взагалі стане менше: замість 19 залишиться тільки 11.

Нарешті, з ініціативи депутатів і сенаторів, на рівень конституції винесені гарантії недоторканності президента після його відставки. Тепер цю норму складніше буде змінити. Крім того, президент після своєї відставки може стати довічним сенатором, якщо захоче.

Також з ініціативи Путіна в конституції з'явиться положення, яке дозволить Росії не виконувати рішення міжнародних органів. 

Для цього потрібно, щоб конституційний суд, який тепер більше буде залежати від президента, визнав її такими, що суперечать основному закону Росії. Зараз така норма вже діє відносно рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).