Поправки до конституції РФ: «обнулення» строків Путіна, СРСР та Бог

Володимир Путін погодився «обнулити» свої терміни, якщо це підтримає Конституційний суд і громадяни РФ. У такому випадку він зможе знову балотуватися у президенти Росії у 2024 році. Відповідну ініціативу висунула депутатка від «Єдиної Росії» Валентина Терешкова під час другого читання змін конституції країни. Держдума підтримала поправку про «обнулення» президентських термінів та у середу, 11 березня, затвердила весь пакет змін у третьому читанні. Тепер документ спрямують до Ради Федерації та регіональних зборів, а загальноросійське голосування щодо цих поправок призначено на 22 квітня.

«Обнулення» президентських термінів багато в чому прояснює суть низки інших поправок в Основний закон РФ, запропонованих раніше Путіним. DW - про головні зміни.

Президент не довше двох термінів. Уже без «поспіль». Якщо він - не Путін

Наступний президент Росії не зможе обіймати цю посаду більше двох разів. Чинна норма з уточнюючим словом «поспіль» дозволила Володимиру Путіну після восьми років президентства пересісти у крісло прем'єр-міністра, а в 2012 році знову повернутися на пост президента ще на два терміни. Тепер таке буде неможливо. Втім, самого Путіна це обмеження, судячи з усього, не стосується.

Якщо Конституційний суд визнає, що «обнулення» його президентських термінів не суперечить конституції, то чинний президент зможе знову обиратися на пост глави держави, незважаючи на вже чотири терміни за плечима. Примітно, що раніше Путін заявляв, що видалення слова «поспіль» з конституції має забезпечити змінюваність влади в країні: «На мій погляд, для того щоб гарантувати змінюваність влади - а для такої країни, як наша, це важливо, - все-таки краще, якщо кількість термінів обрання президента буде обмежена».

Повноваження президента: контроль над суддями та міністрами

Водночас у російського президента влади відтепер буде більше, а у прем'єра й уряду менше. У конституції РФ з'явиться уточнення, що президент не просто має право головувати на засіданнях уряду, а й здійснювати «загальне керівництво» його роботою. Прем'єр-міністр, своєю чергою, більше не визначатиме основні напрямки роботи кабміну, а тільки «організовуватиме» його роботу, виходячи з доручень президента.

Глава держави також зможе призначати (після консультацій з сенаторами) і відправляти у відставку низку міністрів, перш за все, силового блоку - тобто глав міністерств оборони, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, а також юстиції. Решту пропонуватиме прем'єр, а затверджуватимуть - депутати. Збільшиться кількість сенаторів, яких президент може призначити до Ради Федерації. Більше того, сімом з них він зможе надати цю посаду довічно.

Судді також стануть більш залежні від президента. Він, зокрема, зможе ініціювати звільнення суддів Конституційного і Верховного судів, включаючи їхніх голів і заступників. До цього часу в глави держави було тільки право їх призначати, а вища кваліфікаційна колегія суддів стежила за їхньою роботою і могла звільнити у разі порушень. Крім того, суддів Конституційного суду взагалі стане менше: замість 19 залишаться тільки 11.

Нарешті, з ініціативи депутатів і сенаторів, на рівень конституції винесені гарантії недоторканності президента після його відставки. Тепер цю норму складніше буде змінити. Крім того, президент після своєї відставки може стати довічним сенатором, якщо захоче.

Обмеження дії міжнародного права у РФ

З ініціативи Путіна, в конституції з'явиться положення, що дозволить Росії не виконувати рішення міжнародних органів.

Для цього потрібно, щоб Конституційний суд, який тепер більше залежатиме від президента, визнав їх такими, що суперечать Основному закону Росії. Зараз така норма вже діє щодо рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Формально ж пріоритет міжнародного права зберігається, і росіяни можуть звертатися в міжнародні органи для захисту своїх прав. Тобто, якщо в російських судах не вдалося домогтися справедливості, можна буде, як і раніше, подавати скаргу до ЄСПЛ.

Держрада як новий конституційний орган

У Росії з'явиться новий конституційний орган - Державна рада. Формуватиме її президент, а її члени визначатимуть напрями внутрішньої та зовнішньої політики. Це не зовсім новий інститут, однак зараз він виконує тільки дорадчі функції і не має реальної влади.

Деталі про функції Держради в новому статусі стануть зрозумілі тільки тоді, коли буде ухвалений відповідний федеральний закон. На тлі відсутності будь-якої ясності лунали припущення, що її очолить Путін після відходу з поста президента. Однак сам він заявив, що його згода очолити Держраду могла б призвести до «двовладдя в країні - для Росії абсолютно згубної ситуаціії».

Росія як спадкоємиця СРСР і «захисників Вітчизни»

Путін вирішив прописати в конституції, що Росія є правонаступницею Радянського Союзу. У документі окремо наголошується, що держава «вшановує пам'ять захисників Вітчизни» і «забезпечує захист історичної правди». «Применшення значення подвигу народу при захисті Вітчизни не допускається», - йдеться в президентських поправках.

Путін також запропонував прописати в Основному законі не тільки захист суверенітету і цілісності Росії, але і підтримку співвітчизників за кордоном. Держава заявляє про готовність відстоювати їхні права й захищати інтереси.

Віра в Бога та родинні цінності

Водночас у документ внесене неоднозначне і широке формулювання про країну, «об'єднану тисячолітньою історією», що зберігає «пам'ять предків, котрі передали нам ідеали та віру в Бога». Прессекретар президента Дмитро Пєсков в інтерв'ю «Комерсант FM» намагався прокоментувати ці фрази, але по суті нічого сказати не зміг.

Разом з цим в конституції з'явилися обіцянки виховувати в дітях патріотизм і повагу до старших, визначення шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, а також вираз «традиційні родинні цінності», за які відповідатиме уряд.

Нові заборони для держслужбовців

У поправках розширені обмеження для держслужбовців. Чиновникам, депутатам і суддям заборонять мати іноземне громадянство або посвідку на проживання в іншій країні. Більше того, президентом тепер зможе стати тільки людина, яка не тільки на час вступу на посаду не має права постійно жити за кордоном, але й ніколи не мала такого документа.

Крім цього, чиновники, депутати, судді, прокурори й глави регіонів не зможуть мати рахунки й зберігати цінності за кордоном. Депутати від різних партій пропонували доповнити цю частину, заборонивши ще мати нерухомість за кордоном, але ця ініціатива в підсумкову версію не потрапила.