Понад 300 млн грн на екстрену медицину пілотні регіони використали з порушеннями – Рахункова палата

Шість пілотних регіонів у 2019 році використали неефективно або з порушенням законодавства третину з 1 млрд грн бюджетних коштів на розвиток екстреної медичної допомоги. Такого висновку дійшла Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих на розвиток системи екстреної медичної допомоги.

Відповідальним за проведення аудиту виступив заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер.

«На розвиток екстреної медичної допомоги шість пілотних регіонів – Вінницька, Донецька, Одеська, Полтавська, Тернопільська області та місто Київ – у 2019 році загалом використали 1 млрд гривень. З них 781 млн грн – субвенція з державного бюджету, а 261 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів. При цьому 115 млн грн субвенції повернули до державного бюджету як невикористані», – йдеться в повідомленні.

Отже, за бюджетні кошти пілотні регіони придбали 433 спеціалізованих санітарних автомобілі для центрів екстреної медичної допомоги, виготовлених на базі вантажних автомобілів, та 36 навчальних манекенів для центрів підготовки медиків.

Рахункова палата встановила, що 252 млн грн субвенції були використані неефективно, а 86 млн грн – з порушенням законодавства, що загалом становить майже третину загальних видатків на розвиток екстреної медичної допомоги.

«Вартість автомобілів екстреної медичної допомоги одного й того ж типу значно різнилась у різних регіонах (областях). Аудитом встановлений факт віднесення самих автомобілів екстреної медичної допомоги до медичних виробів і одержання, як наслідок, постачальниками податкових пільг з податку на додану вартість; обмеження конкуренції; незастосування покупцями штрафних санкцій щодо продавців за несвоєчасне постачання автомобілів або їх невідповідну якість», - пояснили у  Рахунковій палаті.

Там вважають, що у разі зміни механізму закупівлі і стимулювання участі у ній інших виробників, які є на ринку, держава могла би зекономити значні обсяги бюджетних коштів.

Аудитори порахували, що вартість придбання автомобіля екстреної медичної допомоги типу В становить від 1,96 млн грн, а типу С – від 2,85 млн грн і вище. Водночас поставлені автомобілі типів В і С відрізняються між собою здебільшого лише двома-трьома опціями – насамперед наявністю апарату ШВЛ та іншою конструкцією приймального пристрою для нош. Проте вартість автомобіля типу С на 870–890 тис. грн, або на 45%, більша від вартості автомобіля типу В, чому немає обґрунтованих пояснень.

«В деяких регіонах та Києві були випадки, коли медичні бригади використовували табурети, щоб в салон карети швидкої могли потрапити як медики, так і пацієнти, що потребували невідкладної медичної допомоги. І це в 21-му сторіччі!» – зауважив Майснер.

Також фахівцями Рахункової палати були встановлені факти внесення недостовірних даних до видаткових накладних і актів прийому-передачі автомобілів екстреної медичної допомоги, в частині дати поставки автомобілів, які мають ознаки службового підроблення документів. Зокрема, у Вінницькій (на 17 млн грн), Донецькій (на 76 млн грн), Полтавській (74 млн грн), Тернопільській (70 млн грн) областях.

В межах аудиту Рахункова палата виявила закупівлю манекенів-тренажерів для центрів підготовки медиків за ціною, завищеною у 3–15 разів. Так, Київський міський Центр екстреної медичної допомоги закупив два типи симуляційних манекенів Gaumard у 15 і 9 разів дорожче ціни американського виробника. Аналогічно у Вінницькій, Донецькій, Одеській і Полтавській областях з націнкою 280–530% придбали у посередника манекени американського виробника Laerdal.

«Слід зазначити, що в державному бюджеті на 2020 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги в Україні було передбачено 923 млн гривень. Однак під час його перегляду у квітні цього року зазначена сума повністю скорочена. Отже, кошти субвенції на розвиток системи екстреної медичної допомоги виділялися і використовувалися лише у 2019 році», - повідомили експерти.

Водночас Рахункова палата звертає увагу, що станом на липень 2020 року Міністерство охорони здоров’я України не прийняло рішення щодо проєктної документації, обладнання, програмного забезпечення та взагалі подальшого впровадження «Системи 103». З цієї причини уже 9 років не використовуються за призначенням матеріальні активи на 86 млн грн, придбані за кошти державного бюджету для розвитку системи екстреної медичної допомоги.

Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на сайті Рахункової палати.

Як писав Главком, в Офісі президента відсутня інформація щодо коштів зібраних на рахунках фондів, залучених до боротьби з поширенням Covid-19, а також інформація щодо міжнародного аудиту цих фондів, про який в Офісі заявляли ще влітку.