Право нацменшин на власні школи не зобов’язує Україну їх фінансувати — член Венеційської комісії

Сергій Головатий, член Венеційської комісії, пояснив в інтерв’ю «Главкому» юридичні аспекти, які підтверджують правомірність нового закону України «Про освіту».

 Межу між правом дитини здобувати освіту рідною мовою і правом держави вимагати знання державної мови Головатий радить шукати у Рамковій конвенції про захист нацменшин (13 та 14 статті).

Згідно з 13-ю статтею, держави-сторони конвенції, включно з Україною, визнали в рамках своїх освітніх систем за особами, які належать до нацменшин, право створювати свої власні приватні освітні та навчальні заклади й керувати ними.

Проте, зазначає Головатий, «слід усвідомлювати, що здійснення такого права не накладає жодних фінансових зобов’язань на нашу державу. Тобто Україна не повинна нести жодних фінансових зобов’язань за створення таких шкіл у приватному порядку особами, що належать до нацменшин».

Щодо 14-ї статті Головатий звертає увагу на  два аспекти: «по-перше, в Конвенції йдеться не про імперативний обов’язок держави – «забезпечити» належні умови для викладання мови відповідної меншини або для навчання цією мовою, а про те, що вона «намагатиметься» це робити; по-друге, держава буде так чинити, якщо на те в неї є можливість (формула конвенції: «за можливості»). Найважливішим є те, що все це має здійснюватись, не завдаючи шкоди для вивчення усіма державної мови або для викладання державною мовою».

Нагадуємо, що на початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про освіту», один з пунктів — переведення шкільної освіти в Україні винятково на українську мову.

Це викликало обурення у представників окремих меншин переважно на Західній Україні. На їх підтримку виступили уряди Румунії і Угорщини.

11 грудня Венеційська комісія має надати рекомендації до нового освітнього закону України.

Повну версію інтерв’ю з Сергієм Головатим Читайте тут: Член Венеційської комісії Сергій Головатий: Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!