Рівняння з геометрії знайшли на 3700-річній табличці – за тисячу років до Піфагора
Стара вавилонська табличка, ймовірно, застосовувалася для геодезичних робіт
Історію математики можливо доведеться переписувати завдяки новій унікальній знахідці — найстарішому рівнянню з прикладної геометрії, яке вдалося виявити на глиняній табличці віком 3700 років. Подібні вирази приписувалися Піфагору, котрий жив тисячу років потому.
Вавилонська табличка включає піфагорові трійки, які використовувалися для визначення точних прямих кутів, за тисячу років до існування самого науковця. Вавилонські геодезисти нанесли на глиняну табличку Si.427 план поля та вимірювання кордонів землі древньої Вавилонії. Знахідка відноситься до старовавилонського періоду між 1900 та 1600 роками до нашої ери, повідомляє The Daily Mail.
Табличка була вперше виявлена на території сучасного Іраку у 19 столітті, проте її зараз почали досліджувати більш детально науковці Університету Нового Південного Уельсу в австралійському Сіднеї.
«Це єдиний відомий приклад кадастрового документа давньовавилонського періоду, який представляє собою план, що використовується геодезистами для визначення меж земель. Прийнято вважати, що тригонометрія – розділ математики, що займається вивченням трикутників, була розроблена древніми греками, які вивчали нічне небо у другому столітті до нашої ери. Але вавилоняни розробили свою власну альтернативну «прото-тригонометрію» для вирішення завдань, пов’язаних з вимірюванням землі, а не неба», – розповів доктор Менсфілд.
За словами науковця, відкриття і аналіз таблички мають важливе значення для історії математики, відносячи зародження геометрії на століття раніше, аніж передбачалося.
Нагадаємо, давньогрецький філософ Піфагор жив у 570−497 роках до нашої ери.
До слова, раніше дослідження під керівництвом Фернандо Кольчеро з Університету Південної Данії та Сюзан Альбертс з Дюкського університету (Північна Кароліна), в якому взяли участь науковці із 42 інституцій у 14 країнах, запропонувало нове розуміння так званої «гіпотези незмінного темпу старіння», згідно з якою представники кожного виду старіють своїм власним зафіксованим темпом.
Коментарі — 0