Румунія почала головувати у Раді ЄС на фоні слабких реформ і обвинувачень в корупції
Ще 2 місяці тому президент Румунії заявляв про неготовність головувати у Раді ЄС
Румунія почала головувати у Раді ЄС, в той час як її уряд зазнає критики всередині країни та в інститутах ЄС, особливо з-за реформи судового та кримінального права, пише «Інтерфакс Україна».
«Дійсно, у нас час від часу бувають розбіжності по розбудові правової держави - ми це обговорювали, - але це питання, яке стосується не стільки головування, скільки двосторонніх відносин між Румунією та Європейською комісією, або, скажімо, Європейським союзом», - заявив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, приймаючи 5 грудня 2018 року в Брюсселі прем'єр-міністра країни Віоріка Денчіле в зв'язку з підготовкою румунського головування в Раді ЄС.
«Головування Румунії відбудеться у вирішальний момент для майбутнього Європейського союзу. У розпал румунського головування Сполучене Королівство покине 30 березня 2019 року Європейський союз. Це сумна дата, але Румунія впорається з пост-Brexit найкращим можливим чином", - вважає голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
До завдань «надзвичайної складності» нового голови Ради ЄС він відніс також узгодження довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. «Без Румунії Європейський союз не був би повним. Сьогодні він укомплектований, тому що Румунія після десятиліть відділення, треба сказати - штучного, нині є частиною європейської сім'ї, щоб вкоренитися в ній назавжди», - сказав глава Єврокомісії.
При цьому у Єврокомісії вважають, що реформа судової та кримінального права в Румунії послаблює боротьбу проти корупції та ставить під сумнів незалежність судової влади, як про це заявляв перший заступник голови ЄК Франс Тіммерманс.
Європарламент в кінці минулого року прийняв резолюцію по Румунії, в якій підкреслив, що така реформа підриває можливості боротьби проти корупції. Євродепутати вказали на необхідність посилення парламентського контролю над спецслужбами країни.
У резолюції ЄП також містяться засудження «насильницької і непропорційною» реакції при придушенні масових народних маніфестацій в Бухаресті в серпні 2018 року і заклик до румунським властям гарантувати прозоре і неупереджене розслідування дій поліції.
У румунському законі про фінансування і функціонування неурядових організацій Європарламент побачив потенційну можливість для влади залякувати громадянське суспільство і порушення принципу свободи організацій і права на повагу до приватного життя.
Цікаво, що ще у листопаді 2018 року президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що його країна не готова головувати в Раді Європейського Союзу з 1 січня.
Коментарі — 0