Рябошапка відправив провадження щодо Порошенка на досудове розслідування у НАБУ

Кримінальне провадження, підозру в якому Державне бюро розслідувань підготувало для п’ятого президента Петра Порошенка, генеральний прокурор Руслан Рябошапка відправив на досудове розслідування у Національне антикорупційне бюро. Про це повідомляє джерело «Главкома».

За даними джерела, підстава відправлення підозри на досудове розслідування у НАБУ - це частина 5 статті 36 Кримінального процесуального кодексу: «Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їхні перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування».

При цьому, як йдеться у статті 36 КПК, забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Як повідомлялось, проєкт підозри, яку Державне бюро розслідувань підготувало для п’ятого президента Петра Порошенка, викликає сумніви в обґрунтованості та об’єктивності. 

У підозрі йдеться про призначення п’ятим президентом Порошенком двох членів ВРП та заступника голови служби зовнішньої розвідки.

Адвокат із 40-річним досвідом, партнер юридичної компанії Equity Ярослав Зейкан звертає увагу на те, що ДБР вважає, нібито Порошенко захопив владу «наперед», тобто розраховуючи утримати її після програшу на виборах. Але на момент «злочину» Порошенко й так обіймав посаду глави держави. Тобто, виходячи з логіки ДБР, Петро Порошенко сам у себе захопив владу.

«Порошенко на той момент був президентом, законно обраним народом України. І за таких умов, звичайно, йому вже ніяку владу захоплювати не було потреби, адже він уже був президентом і діяв відповідно до повноважень», – наголошує правник.

Ще одна особливість підозри – матеріальна шкода, яка має бути результатом злочину. У випадку з Порошенком ДБР вирішило, що ця шкода – у зарплатах, виплачених призначеним Порошенком посадовцям. Адвокат Зейко запевняє, на практиці це не може вважатись шкодою, бо люди отримували заробітну платню за фактично виконану роботу. «Вони одержували заробітну плату за виконувану роботу, тож тут ніякої шкоди немає. Це є загальна практика, Бог знає, ще з радянських часів: коли людина все-таки обіймала ту посаду, виконувала ці функції, то це не може рахуватися шкодою».

Сумнівною виглядає і «експертиза», на яку посилається ДБР, зазначає адвокат. Саме вона має визначити, скільки саме начебто втратила держава через дії Порошенка. «Там є нібито посилання на експертизу – ні номера, ні дати, – пояснює Зейко. – Значить, посадова особа, виходить, переконана в тому, що експертиза буде така, як потрібно. Це насторожує», – зазначає експерт.

Безсумнівно, кожен, хто порушив закон, має відповідати за свої дії. Але якщо він дійсно порушив закон. І якщо слідство може це довести. Переслідування лише заради переслідування не доводить верховенство права. Навіть у випадку з найвищим керівництвом держави – підсумовує видання «Українська правда».

Раніше повідомлялося, що допит колишнього президента, лідера фракції «Європейська солідарність» Петра Порошенка в Держбюро розслідувань тривав шість годин.