Стабільність режиму Путіна під загрозою. Аналітики ISW назвали причину

Оголошення російського президента Володимира Путіна про часткову мобілізацію має більш значний короткостроковий вплив на внутрішній контекст Росії, ніж на війну в Україні, взаємодіючи з невдачами Росії на полі бою, загострюючи розломи в інформаційному просторі, які заплутують і підривають наративи Путіна. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Суперечки навколо погано проведеної часткової мобілізації в поєднанні зі значними поразками росіян у Харківській області та навколо Лимана посилили внутрішню боротьбу між пропутінськими російськими націоналістичними фракціями/

«Путіну явно не вдається збалансувати конкуруючі вимоги російських націоналістів, які стали дедалі войовничішими після початку мобілізації, незважаючи на те, що поділяють загальні цілі та цілі війни Путіна в Україні», – зазначили аналітики.

ISW визначив три основні фракції в нинішньому російському націоналістичному інформаційному просторі: російські блогери та військові кореспонденти, колишні російські чи довірені офіцери та ветерани, а також деякі російські силовики – люди, які мають значну базу влади та власні сили. 

«Путіну необхідно зберегти підтримку всіх трьох цих фракцій. Блогери представляють бачення Путіна провоєнній аудиторії як у Росії, так і в рейкових республіках. Громада ветеранів допомагає організовувати та підтримувати кампанії формування сил.  Силовики забезпечують бойову міць на полі бою. Путіну потрібні всі три угруповання, щоб підтримувати його військові зусилля, але невдачі в Україні в поєднанні з хаотичною частковою мобілізацією, здається, підривають радикальну націоналістичну спільноту в Росії. Наразі Путін намагається заспокоїти цю спільноту, показуючи деяких блогерів на державному телебаченні, дозволяючи силовикам створювати власні сили та продовжувати наступальні операції навколо Бахмута та Донецька, а також заспокоюючи ветеранів, наказуючи про мобілізацію та залучаючи широку громадськість до війни. як вони давно вимагали», – йдеться в матеріалі ISW.

Аналітики нагадали, що Путіна критикують угруповання, очолювані чеченським лідером Рамзаном Кадировим і фінансистом ПВК «Вагнера» Євгеном Пригожиним. «Зараз Путін опинився перед дилемою. Він не може ризикувати відчуженням табору Кадирова-Пригожина, оскільки йому вкрай потрібні чеченські сили Кадирова та найманці групи Вагнера Пригожина, щоб воювати в Україні», – зазначає ISW.

«Фрагментація російського націоналістичного інформаційного простору може мати значні внутрішні наслідки та навіть вплинути на стабільність режиму Путіна. Путін не зможе задовольнити взаємовиключні вимоги різних груп», – вважають аналітики. 

Вони не виключають, що ці групи можуть насаджувати думку про те, що Путін не повністю все контролює. Наслідки такого розвитку подій для його режиму важко передбачити, зазначає ISW.

Ключові висновки ISW за 4 жовтня:

• Українські війська продовжували досягати значних успіхів у Херсонській області, водночас продовжуючи наступ у Харківській та Луганській областях.
• Оголошення російського президента Володимира Путіна про часткову мобілізацію має більш значний короткостроковий вплив на внутрішній контекст Росії, ніж на війну в Україні, каталізуючи розломи в інформаційному просторі, які заплутують і підривають наративи Путіна.
• 4 жовтня українські війська продовжували досягати значних успіхів у північній частині Херсонської області, розпочавши знищення малоукомплектованих російських військ у цьому районі.
• 4 жовтня українські війська продовжували досягати успіхів у східній частині Харківської області на захід від Сватового, просуваючись повз річку Оскіл і дедалі більше загрожуючи російським позиціям у Луганській області.
• Російські війська 4 жовтня продовжували наносити артилерійські, авіаційні та ракетні удари на захід від Гуляйполя, а також у Дніпропетровській та Миколаївській областях.
• Російські війська 4 жовтня продовжили наземні обстріли Донецької області.
• Кремль фактично наказав місцевим російським адміністраціям і установам, що не належать до Міністерства оборони, фінансувати значну частину мобілізаційних зусиль з місцевих бюджетів.
• Російські силовики намагаються зберегти свій внутрішній апарат безпеки, оскільки часткова мобілізація Путіна виснажує російський сектор безпеки, щоб створити додаткові сили для боротьби в Україні.