У ВККСУ прокоментували роботу міжнародних експертів та Громадської ради доброчесності під час суддівських конкурсів

Комісія на посади суддів Верховного суду та Вищого антикорупційного суду намагалася запустити якісні процедури, які не пропускатимуть недоброчесних кандидатів чи суддів, і витіснятимуть випадкових. «У здоровому середовищі некомфортно нездоровому організму. Імунітет знищить його», - про це сказав заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка в інтерв'ю виданню Лівий берег, коментуючи конкурси, які нещодавно завершила Комісія на посади суддів Верховного суду та Вищого антикорупційного суду.

«Ми (комісія) намагаємося запровадити такі процедури, способи приходу в професію, щоби суспільство бачило, хто заходить. Законодавство так прописано, що ми мусимо поставити суддям незручні запитання, а вони повинні на них відповісти. Звичайно, без політизованості, цей процес відбувався би спокійніше», - сказав Станіслав Щотка.

За словами заступника голови ВККСУ, конкурси до Верховного суду та Вищого антикорупційного суду, так само як роботу двох органів, що допомагали в оцінюванні кандидатів, - Громадської ради доброчесності (ГРД) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) - порівнювати не можна.

Досвід із формування та роботи на рівні держави громадської ради, що складається з експертів з різних країн, є унікальним для світу, однак в Україні така співпраця виявилася вдалою - як ВККСУ, так і представники ГРМЕ її оцінюють позитивно та без політичної заангажованості.

«Представники ГРМЕ були «озброєні» інформацією з різних джерел. І це відчувалося під час спілкування з ними, судячи з того, як вони були поінформовані про кандидатів. Хоча було помітним їх критичне мислення. Вони аналізували подану їм інформацію. Не виглядало, що вони були заангажовані тими органами, від яких отримували дані», - зазначив Щотка.

Щодо співпраці з громадською радою, яка складалася з українських експертів - ГРД, за словами Щотки, вона була плідною, однак відчувався у їх заявах політичне забарвлення.

«Якщо стати на захист ГРД, можна припустити, що вони хочуть дещо гіперболізувати ситуацію. Тобто вивести її на найвищий рівень критичності. А потім понижувати градус до певної міри. Хоча реальність — дещо складніша. Бачимо інколи політичну зафарбованість у висловлюваннях або у вчинках тих чи інших активістів», - сказав член комісії.

Щотка у своєму інтерв'ю спростував коментар одного з членів Громадської ради доброчесності про незрозумілість виставлення під час конкурсів балів та наголосив, що перш ніж зробити висновок, Комісією вивчались всі факти в сукупності за міліметром. «Бачите, виставлені різні бали. В когось 74 або 61 (показує). Кожен із рівнів розбивався на так звані підривні: високий низький, високий середній, високий. Для виставлення балів ми враховували загальні якості кандидата, висновки психологів тощо. Ми оцінювали кожен критерій, кожен аспект по міліметру. Вся наша робота транслювалася наживо в youtube. Я переконаний, що ті кандидати, яких я рекомендував, працюватимуть достойно», - сказав він.

Нагадаємо, що 6 березня 2019 року ВККСУ завершила другий в історії країни конкурс на посади суддів Верховного суду та назвала його переможців. Серед 78 переможців конкурсу – 54 судді (69%), 14 – науковців (18%), 7 – адвокатів (9%), 3 – із сукупним стажем (4%). Того ж дня ВККСУ оголосила переможців до Вищого антикорупційного суду. До Апеляційної палати цього суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% — судді, 50% — адвокати та науковці. До першої інстанції - 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% — суддями. Вища рада правосуддя 18 березня 2019 року вирішила, що рекомендує президенту до призначення 10 та 25 переможців конкурсу до цього суду відповідно.