Що ховає Банкова за законопроєктом про прискорений призов резервістів?
Наприкінці травня президент Зеленський подав до парламенту законопроєкт №3553, який передбачає зміну системи виконання військового обов'язку та ведення військового обліку. Мова про запровадження призову резервістів без оголошення мобілізації в особливий період, що триває в Україні. Окрім того законопроєкт запроваджує кримінальну відповідальність за ухилення від такого призову. Документ визначено главою держави як невідкладний.
Критики ініціативи відразу заявили, що такий крок Банкову штовхнула гостра необхідність укомплектувати наші частини на фронті. Робитиметься це за рахунок резервістів, яких за першим покликом держави можуть висмикнути на службу без оголошення мобілізації.
Хто ж такі резервісти? Мова йдеться про людей, які мають досвід бойових дій. За даними Міноборони, що озвучив начальник відділу Служби у військовому резерві Міністерства оборони полковник Олександр Архіпов, наразі таких людей не менше 150 тисяч. Вони стоять на обліку в військкоматі як люди, що мають досвід війни та служби в умовах збройних дій.
Безумовно, такий законопроєкт не до вподоби тим, кого можуть залучити на службу на шість місяців в особливий період, адже він триває і зараз в Україні. По закінченню цих шести місяців резервістам або пропонують контракт, або відпускають і набирають інших.
Згідно з поясненням Банкової, «законопроєкт розроблено у зв'язку з необхідністю удосконалення організаційно-правових засад комплектування Збройних Сил України».
В свою чергу начальник відділу Служби у військовому резерві Міністерства оборони полковник Олександр Архіпов пояснює: головна мета запропонованих змін – забезпечення можливості призову резервістів без ризику зриву мобілізації. А він, цей ризик, може виникнути при погодженні указу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Йдеться про можливе затягування або навіть блокування цього питання у парламенті.
На думку представника Міноборони, такий проєкт закону надасть можливість «виграти дві-три доби», які можуть піти на те, щоб парламент узгодив мобілізацію. До того ж, можна буде залучити необхідну кількість резервістів, які одразу комплектуватимуть ті військові структури, які зможуть діяти на напрямках, де є загроза.
«Механізм призову в разі розгортання російської війни буде таким: головнокомандувач, яким наразі є генерал Руслан Хомчак має звернутися до Верховного головнокомандувача (президента) за дозволом призвати певну частину людей, при цьому він вказує кількість людей. Відповідно до цього рішення відбувається призов. Варто зазначити, що в рамкам розробки цього проєкту Закону відбулися консультації з Радами резервістів. Після обговорення та узгодження певних питань вони в цілому підтримали такий законопроєкт», – пояснив Олександр Архіпов.
Що не так?
Найбільший резонанс спровокувало питання санкцій, які передбачає законопроєкт, до порушників правил мобілізації. Такі порушення оцінені від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн). Повторне таке порушення протягом року – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Крім того, ухилення резервіста від військового обліку після попередження військового комісара, означатиме штраф від 5100 до 8500 грн або виправні роботи на термін до двох років, а ухилення від навчальних зборів тягне за собою покарання в 8500 до 11900 грн або виправні роботи на термін до двох років.
Найсуворіше покарання чекатиме на тих, хто, будучи резервістом, вирішив ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації або під час особливого періоду. Їх пропонується карати позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Також пропонується у десять разів збільшити штрафи за порушення військового обліку працівників. Зокрема, встановити за порушення законодавства про оборону і мобілізаційну підготовку штраф на громадян від 1700 до 3400 грн і на посадових осіб – від 3400 до 5100 грн. А в особливий період на посадових осіб – від 5100 до 8500 грн. Такі санкції спровокували шквал невдоволення, але чи завжди воно виправдане?
Наприклад, так званий Український рух пацифістів оцінив законопроєкт №3553, внесений до парламенту Зеленським, так:
«По суті, це закон про військову диктатуру. Ним передбачена тотальна військова реєстрація людей, які працюють, драконівські штрафи й тюрма за відмову вбивати і воювати в армії та за прояви солідарності з відмовниками, відлов людей поліцією та насильницька доставка до центрів комплектування збройних сил, нарощування витратної та небезпечної тіньової армії у вигляді військового резерву та створення можливості його швидкої мобілізації для авантюрних мілітаристичних кампаній».
У цій же заяві йдеться, що відповідно до міжнародного права Україна зобов'язана зробити загальнодоступною альтернативну невійськову службу для відмовників служити в армії. Адже, за даними щорічної доповіді Європейського бюро ідейної відмови від військової служби, в Україні альтернативна служба є практично недоступною, охочих її нести дискримінують, а ухилення від призову карається. Таким чином, на сьогодні Україна системно порушує статтю 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтю 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської Конвенції з прав людини). Ухвалення законопроєкту № 3553 поглибить проблеми з реалізацією зазначених прав людини та призведе до серйозних порушень прав людини, переконують критики законопроєкту Зеленського.
Практичний бік питання
Звичайно, з позиції держави такий законопроєкт можна вважати позитивним. Наприклад, тому що призовники-резервісти будуть більш керованими, і їх можна швидше залучити до служби в умовах непроголошеної війни. Таким чином держава зможе оперативно і дешево заповнювати некомплект бригад.
При цьому також треба визнати, що на такий крок влада йде, тому що створювати сильну, мотивовану професійну армію значно складніше. Більш того, закопроєкт є фактично визнанням, що створення потужної армії не є метою нинішнього політичного істеблішменту, попри усі заяви про наміри. Якщо б професійна армія була в пріоритеті , то в Україні була б програма її створення, відбувалося б активне переозброєння із запровадженням високотехнологічних систем. До того ж, була б запроваджена вивірена система мотивації для військовослужбовців, тому що, наприклад, торік від призову ухилилось 245 тисяч осіб. Якщо б були виконані ці пункти щодо професійної армії та вмотивованості в неї, то люди йшли б самі в армію та питання примусового призову не виникали б.
- Упродовж минулого року до правоохоронних органів призовні комісії направили матеріали на 245 тисяч осіб призовного віку, які ухиляються від призову.
- 700 призовників, які пройшли всі етапи призовних кампаній, не прибули до військових частин без поважних причин.
- До кримінальної відповідальності притягнуто 423 особи призовного віку, до адміністративної – 17220 осіб.
Начальник відділу Служби військ в резерві Міністерства оборони полковник Олександр Архіпов також додає: проєкт Закону дозволить завершити автоматизацію обліку всіх осіб, які можуть бути призвані на військову службу. За його словами, на сьогоднішній день вже наповнено 33% загальної державної бази даних. Він уточнює, що проєкт закону №3553 було розроблено юристами Офісу президента у тісній співпраці з Міноборони України.
Але серед іншого ухвалення такого закону поглиблюватиме соціальну нерівність. Тому що і сьогодні призов вибірковий: оскільки в силах оборони (в ЗСУ йдуть близько 50% призовників) переважно вихідці з робітничого і селянського середовища, а не представники еліти. Діти бізнесменів і політиків чомусь не в лавах сил оборони, і це дає підстави для припущень про корупцію.
Але є й інші думки з цього приводу. Наприклад, начальник аеромобільних військ України (1998–2005 рр.) Іван Якубець переконаний, що законопроєкт Банкової зміцнює обороноздатність держави. Фахівець не сперечається, що поява проєкту викликана тим, що політики наобіцяли, що в Україні буде контрактна армія, але створити її не змогли, бо це дуже дорого і складно. До того ж тепер у молоді є можливість добре заробити за кордоном, і, звичайно, їй це цікавіше, ніж служба в армії. Саме тому наші Збройні Сили постійно відчувають брак кадрів.
«Велика контрактна армія нам не по кишені, а та, яку ми маємо нині, здатна хіба що на одну бойову операцію (від 7 до 15 діб)... Тому боронити нашу країну здатен тільки міцний резерв, чисельність якого має складати не менше 500 - 800 тис. осіб. А таку чисельність потрібно готувати роками», - переконаний Якубець.
До того ж, фахівець впевнений, що армія в Україні повинна бути тільки змішаного типу: у співвідношенні 60% – контракт, 40% – строковики. Це потрібно також для підготовки саме необхідної кількості резерву.
«Армія – це школа державності. Ніде більше так не вчать. Ані школа, ані інститут. Резервісти, у свою чергу, – це солдати школи державності. Ми маємо ростити відповідальних за державу людей, а резервісти, що не ухиляються від призову в свою чергу – це кращі солдати школи державності. Таких людей потрібно призначати на державні посади», – переконаний колишній начальник аеромобільних військ України.
Колишній перший заступник міністра оборони Леонід Поляков також вважає, що в умовах перманентної військової загрози з боку значно сильнішого противника такі заходи підвищення бойової готовності можуть бути виправдані.
«Коротко можна зазначити, що є два моменти, де виникатимуть питання при застосуванні цього законопроєкту. Це його системність і соціальна справедливість. Що стосується системності, в проєкті жодного разу не вживаються терміни «сили оборони» і «сектор безпеки», тому хотілося б уточнити, як саме нові положення торкнуться, наприклад, колишніх військовослужбовців Національної гвардії (колишніх Внутрішніх військ), і чому вони не торкнуться ветеранів багатьох інших силових структур. Адже їх у нас дуже і дуже багато, а резервістів Збройних Сил дуже мало... Крім того, зараз відпрацьовується система територіальної оборони, де питання резерву теж присутні, але в законопроєкті ні про це, ні про, наприклад, професіоналізацію Збройних Сил нічого немає», – звертає увагу Поляков.
У мережі ж традиційно будь-які ініціативи влади оцінюють вкрай емоційно. Опоненти законопроєкту №3553 переконують, що запропонований підхід буде лише сприяти відтоку трудових ресурсів з країни, тому що «космічні» штрафи та позбавлення волі лякатиме громадян, які підпадають під дію закону.
Також увагу влади звертають на економічний ефект закопроєкту. В цьому трикутнику держава-резервіст-роботодавець негативний ефект очікує і третю зі сторін. Адже резервісту гарантується збереження робочого місця на весь період виконання обов’язків служби у військовому резерві. Треба відзначити, що проєкт закону виписаний гнучко і вирішує певні проблеми, які існують досі. Наприклад, раніше призвані позивалися, бо не отримували ніякої компенсації та заробітної платні за час служби. Нині ж в законопроєкті передбачені компенсатори – податкові пільги для роботодавця.
Попри все на сайті президента вже з’явилася електронна петиції проти законопроєкту №3553.
Дмитро Бадрак, для «Главкома»
Коментарі — 0