Екс-міністр транспорту про приватизацію залізниць
Одразу після масових антивладних виступів афганців почали проявляти активність й профспілки залізничників. Міністерство інфраструктури та «Укрзалізниця» заявили про плани значного скорочення кількості потягів та їх зупинок. В галузі заговорили про плани масових звільнень та фактичне знищення залізничного сполучення в цілих регіонах. Керівництво пояснювало такі дії збитковістю пасажирського перевезення, а профспілки вказували на приховані плани підкилимної приватизації.
Підживлювали чутки і слова керівника «Укразалізниці» Володимира Козака про можливість залучення бізнесу до пасажирських перевезень. На Інтернет форумах залізничників навіть почали з’являтися версії, ніби галузь готує під приватизацію сам голова Мінінфраструктури.
І ось вчора всі чутки та розмови отримали певне втілення. Кабінет Міністрів направив до Верховної Ради законопроект №9337 «Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування». Документ пропонує створити на базі всього залізничного комплексу України та Державної адміністрації залізничного транспорту єдину державну акціонерну компанію. 100% акцій мають належати державі, і їх забороняється продавати, відчужувати або передавати в управління або заставу.
Також в проекті вказується, що створення, реорганізація та ліквідація товариства здійснюється тільки за рішенням Кабінету міністрів. Сам Борис Колесніков у пояснювальній записці до документу вказує, що «метою законопроекту є створення умов щодо підвищення ефективності його функціонування для задоволення потреб національної економіки і населення в перевезеннях».
Про можливу подальшу приватизацію «Укрзалізниці» та недоліки урядового законопроекту зі створення акціонерного товариства залізничного транспорту в бліц-інтерв’ю «Главкому» розповів екс-міністр транспорту та зв’язку Йосип Вінський.
Йосипе Вікентійовичу, Кабмін зібрався акціонувати «Укрзалізницю» й передав відповідний законопроект до Верховної Ради. Створення державного акціонерного товариства залізничного транспорту може вирішити проблеми галузі?
Моя оцінка урядового законопроекту – три з мінусом за п’ятибальною шкалою.
Чому?
В принципі, намагання запровадити спеціальну процедуру для реформування «Укрзалізниці» - це правильно. Це прискорює процес. Але зі змісту урядового законопроекту виходить, що вся та совдепія, що називається Адміністрацією залізничного транспорту, зливається в одне підприємство, що називатиметься державною акціонерною компанією. Ніякої реформи в проекті відомства Колеснікова немає.
В цьому документі немає нічого, що призведе до підвищення конкурентноздатності та залучення інвестицій. На мою думку, в проекті Кабміну взята за основу російська модель, від якої сама Росія вже відмовилась. Нагадаю, що Росія також створила такого ж самого монстра, а тепер відділили від нього інфраструктуру та перевізників. Вони мусили це зробити, бо бачили, що монстр не працює. А ми чомусь ідемо помилковим шляхом Росії: збираємо до купи все, навіть те, що не потрібно – навчальні заклади, лікарні і тому подібне. Потім будемо через певний період дробити цю компанію, робити нову реформу і виділяти перевезення. Але ж це можна зробити зараз.
Вже зараз треба створити державне підприємство на базі залізничної інфраструктури, ліквідувавши шість українських залізничних доріг. На основі інфраструктури цих доріг треба робити єдине державне підприємство.
В той же час, всі інші структурні підрозділи, які пов’язані з перевезеннями, робимо акціонерними державними компаніями. Вони мають займатися перевезеннями пасажирів, вантажів та іншими речами, що пов’язані з залізничним транспортом. Єдине державне підприємство має бути державною власністю й грати основну роль в системі, а акціонерні компанії мають виконувати роль перевізників. Саме в ці компанії в перспективі має бути доступ приватного сектору.
Останнім часом говорили про певні схеми приватизації залізниці за заниженими цінами. Чи бачите ви таку можливість зараз?
Схема, яку запропонував Колесніков, веде до приватизації всієї залізниці разом. Тому я кажу, що треба виділити з усього комплексу інфраструктуру та чітко записати, що це державне підприємство буде в списку підприємств, що не підлягають приватизації. І закрити це питання назавжди. А та частина, яка рухається, там можна робити державні акціонерні компанії. Потім вже вирішувати, як їм працювати далі.
Щось можна віддати в приватні руки, продавши стратегічному інвестору за умови вкладення певної суми коштів для закупівлі нового рухомого складу. Запропонований же проект передбачає тільки те, щоб зібрати все до купи, замість шапки «Укрзалізниця» поставити шапку акціонерної компанії. Всі недоліки стратегічного характеру, які пов’язані з відсутністю інвестицій та доступу до інфраструктури приватного сектору, залишаться. Але ж не може бути, щоб вся країна проводила ринкові реформи, а залізниця лишалася радянською.
В проекті, розробленому відомством Колеснікова, записано, що будуть вертикально інтегровані структури за видом діяльності: вантажні перевезення, пасажирські і так далі…
Але реально цього в проекті немає. Такі плани є в Концепції реформування, але урядовий проект блокує таку можливість. Цей законопроект, що зареєстрували у Верховній Раді під номером 9337, все збирає під один дах. Можливостей створення структур за видами діяльності там немає.
В законопроекті Кабміну вказано, що заборонено передавати хоча б якусь частку акціонерного товариства в приватні або якісь інші руки. Чи може це значити, що надалі таки будуть зміни законодавства, щоб таки дозволити приватизацію окремих напрямків залізничних перевезень чи всієї структури?
З цього проекту це не випливає. Не хочу здогадуватися, що вони там далі планують, з цього не видно, що такі подальші кроки будуть.
Профспілки залізничників б’ють на сполох через небезпеку, що хтось з влади прибере до рук залізницю. Можливо, що за цим проектом створена державна акціонерна компанія перейде у приватні руки?
Те, що робиться залізницею, нагадує ситуацію з «Нафтогазом». Там теж все зібрали під одну шапку: і добування, і транзит, і продаж. Така сама дурість робиться на «Укрзалізниці». Але вже зараз всі говорять, що «Нафтогаз» треба реформувати й виділяти з нього транзит, видобування і розподільчі системи. Якщо ви бачите, що такий монстр в «Нафтогазі» не працює, не дає можливості для інвестицій, навіщо прокручувати цю схему і з залізницями? В таку систему можна залучати тільки банківські кредити, але це ж не інвестиції.
Для інвестицій треба, щоб власник мав доступ до акцій. І якщо інфраструктура та рухомий склад лишаться в одній компанії, то інвестор має купувати весь комплекс, тоді з’являється загроза приватизації всього і одразу.
Настільки виправдана політика керівництва залізниці скорочувати кількість потягів, зупинок та працівників заради зменшення збитковості пасажирських перевезень?
Це популізм. Пасажирські перевезення є завідомо збиткові. Минулого року вони ніби досягли рівня 4-5 мільярдів гривень. Це призводить до перехресного субсидування. І цього питання не вирішує той проект реформи, який запропонував Кабмін. Буде одна юридична особа і для пасажирських, і для вантажних перевезень. Я ж пропоную розділити окремі компанії на пасажирські та вантажні перевезення. Тоді буде видно дефіцит, й стануть зрозумілі причини збитків.
Зрозуміло, що кожен додатковий маршрут потягу – це нові збитки. Тому керівництво «Укрзалізниці» «втіхаря» скасовує маршрути потягів. Для них керівне правило – чим менше возимо людей, тим менші збитки. Але залізничники у збитках не винні, їх поставили в такі економічні умови, які спонукають до зменшення перевезення пасажирів. Але ж краще вирішити питання тарифів, щоб зберегти можливість людям користуватись звичними залізничними маршрутами.
Ви вважаєте, що підвищення тарифів в кілька разів вирішило б проблему збитковості пасажирських перевезень?
Не треба підвищувати в кілька разів. Якби був підтриманий механізм, який раніше був запропонований, ми б вийшли на нульовий баланс. Звичайно, говорити про над прибутки на залізничних перевезеннях не варто. Соціальну складову можна зберегти в так званих загальних вагонах, а інші повинні вийти на окупність, чого на сьогодні немає. Ви ж зрозумійте, у нас сьогодні поїзд «Київ-Хмельницький» їде 8 годин, потім півдоби стоїть, після цього повертається. При такій системі прибутку не може бути.
Реформа потрібна, держава має зрозуміти, що залізниця не може задарма возити людей. Чи має платити пасажир, чи за нього держава – це окреме питання. Але хтось має ці затрати нести. І якщо це питання не вирішити, то ми втратимо пасажирські перевезення на залізниці. На жаль, це вже реально відбувається в країні.
Коментарі — 0