Давид Арахамія наполягає на радикальних і швидких рішеннях – «рубати, незважаючи на ризики»
Перед початком роботи Верховної Ради IX скликання експерти оборонно-промислового комплексу обговорили з представником президентської партії Давидом Арахамією розвиток вітчизняної оборонки. У більшості питань між ними були суттєві розбіжності.
Арахамія відомий не тільки тим, що він бізнесмен та майбутній голова найбільшої фракції у Верховній Раді. У нього є досвід роботи у «волонтерському десанті» в Міноборони та вдалий кейс підписання контракту на виставці за кордоном буквально за два дні. У«Слузі народу» нардеп, швидше за все, продовжить приділяти увагу оборонно-промисловому комплексу.
Під час круглого столу, який організував Інститут Горшеніна, Арахамія озвучив свій рецепт вдалої роботи компаній ОПК на світовому ринку: треба швидко бігати, мати достатньо грошей, гарні зв’язки та підприємницьку жилку. Саме ці моменти намагався донести Арахамія експертному середовищу.
Окремого міністерства не буде
Основна дискусія точилась навколо доцільності створення «міністерства з питань ОПК».
Нагадаємо, нині сфера ОПК керується Радою нацбезпеки та оборони України на чолі з президентом, який призначає керівництво Укроборонпрому. Розвитком оборонного виробництва займається відповідний департамент у Мінекономрозвитку.
Валентин Бадрак з Українського інституту безпекових досліджень запевняв новообраного депутата у важливості створення центрального органу виконавчої влади для ефективної системи управління. «Окреме міністерство – це найкраща версія», – заявив Бадрак.
«Нам немає кому представляти ОПК у Кабміні», – підтримав його ще один експерт Сергій Тетерук.
Давид Арахамія відразу ж попередив, що окреме міністерство з ОПК не створюватимуть. «Якщо з’явиться нове міністерство – нічого не зміниться», – пояснював він.
Єдине, на чому зійшлися учасники дискусії, що можна посаду міністра оборони об’єднати з віцепрем’єром з питань ОПК. А під його керівництвом, можливо, створити «військовий кабінет».
«Треба координаційний орган, який швидко приймає рішення. Нині швидкість важливіша за якість», – погодився «слуга народу».
Дерегуляція: всі органи йдуть у ліс, лишається тільки ДСЕК
Основними проблемами вітчизняного ОПК Арахамія вважає надмірну зарегульованість та недостатню комунікацію. Новообраний депутат не зрозумів пропозицію одного із експертів регулювати ціни на оборонну продукцію. Річ у тім, що була ситуація, коли два держпідприємства продавали одну й ту ж саму продукцію з різницею в ціні 40%. «Знаючи наші підприємства, гадаю, що вони не зацікавлені демпінгувати, але як воно буде на практиці, мені важко сказати», – зауважив Сергій Згурець, директор консалтингової компанії Defense Express.
«Слуга народу» також вказав на ситуацію, коли оборонному підприємству для підписання контракту з іноземцями, який дозволить компанії хоча б якось розвиватись, треба отримати купу непотрібних погоджень.
«Якого.., вибачте, Міноборони не дає мені грошей, але й не дозволяє розмовляти із замовником... Якого біса шість органів мені ще будуть щось розказувати?», – скаржився Арахамія.
Як пояснив Згурець, йдеться про ситуацію, коли підприємство не може продати бронетранспортери, бо ці машини зазначені в Держоборонзамовленні, і тому в Міноборони не можуть надати дозвіл на їхній експорт. «Я вважаю логічним паралельне виконання експортного контракту і держоборонзамовлення», – сказав експерт.
На думку «слуги народу», під час експорту оборонної продукції повинна залишитись тільки Державна служба експортного контролю (ДСЕК).
«Крім ДСЕК усіх інших пропускаємо. Тому що ДСЕК вже є органом, який уповноважений від імені держави оберігати стратегічні інтереси на зовнішніх ринках. Усі інші органи йдуть у ліс. Інакше не буде ринку», – резюмував Арахамія.
Роботу Держспецекспортконтролю він назвав конкурентною перевагою України, тому що у нас дозволи на експорт видають за два-три тижні, а за кордоном ця процедура триває півроку і більше.
«Я хочу зробити, щоб максимум за тиждень видавалася ліцензія. Якщо вся індустрія зрозуміє, що за тиждень з України виходить експортна ліцензія, тоді до нас їхатимуть люди, які схочуть тут щось виробляти. Якщо в нас немає грошей та технологій, то нехай буде хоча б дерегуляція та спрощені процедури», – запропонував нардеп.
Звідки взяти гроші на оборонку
На розвиток оборонно-промислового комплексу України потрібних коштів у держави немає. А для запозичень на зовнішніх ринках, на підприємствах треба провести аудит компанією з «великої четвірки».
«Який іноземець при здоровому глузді дасть гроші такій компанії? Жоден. Треба провести аудит, щоб через два-три роки мати можливість залучати дешеві кошти», – запевняє Арахамія.
Хоча експерти вказують, що аудит «великої четвірки» не завжди обов’язковий, тому що потенційний інвестор, швидше за все, сам проводитиме перевірку конкретного підприємства.
Ще є інший шлях – стратегічні інвестори. Але тут постає інша проблема – надмірний вплив контролюючих органів, зокрема з питань захисту держтаємниці.
«Це треба рубати, незважаючи на ризики», – порадив нардеп.
Але для приходу таких інвесторів спочатку треба змінити законодавство, щоб дозволити створення спільних підприємств, зазначав Згурець. За 28 років жодного СП в оборонній сфері не було створено.
«Є два шляхи (інвестування у виробництво. – Ред.) – власний експорт і ДОЗ. Варто розширювати експорт і реалізувати спільні проєкти на ринках третіх країн, для чого не треба створювати СП», – пропонує експерт.
Особливі правила для звільнення в «Укроборонпромі»
Окремою темою дискусії була проблема реформування держпідприємств ОПК новими керівниками, коли менеджер замість впровадження змін у компанії витрачає рік на те, щоб звільнити неефективних робітників.
«Щоб звільнити навіть рядового співробітника, знадобиться рік. А люди не хочуть чекати рік. Кредит довіри є, але він дуже короткостроковий. Немає часу витрачати на це. Тому нова генерація, такі як Нефьодов, кажуть: «Якщо є довіра до нас, то ми хочемо використати цю довіру на повну», – розповів Арахамія.
Він пропонує зробити особливий період на два роки, під час якого будуть діяти спрощені правила найму та звільнення співробітників.
«Як в бізнесі може так бути, найняли когось для трансформації, а потім він не може найняти людей. Це кінець на вході», – нарікав «слуга народу».
Нагадаємо, трохи більше половини оборонного виробництва в України припадає на підприємства держконцерну «Укроборонпром». Найближчим часом буде оголошений конкурс на посаду голови концерну, і до кінця року планують визначитися з переможцем.
Сергій Чепінський, «Главком»
Коментарі — 0