Рух «Чесно» дослідив, як місцеві політики захищають Україну
Росії вигідно запускати наратив про те, що депутати не служать, а замість того відсиджуються в тилу за спинами громадян. Подібні тези поширював проросійський блогер-пропагандист Олексій Оскер якому врешті вручили підозру за підготовку фейків для токшоу Соловйова.
Втім, ЗМІ неодноразово писали, що деякі депутати пішли на фронт. Серед них – Роман Лозинський, Михайло Забродський, Сергій Рудик, Роман Костенко. Костенко, приміром, ще з 2014 року брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС, зокрема в обороні Донецького аеропорту.
Окрім того, депутати зазнають особистих втрат. Так, скажімо, на Чернігівщині, рятуючи людей, загинув чоловік Ольги Стефанишиної Богдан, учасник Територіальної оборони.
Воюють та зазнають втрат і депутати місцевих рад. Рух «Чесно» дослідив ситуацію у радах міст, областей та районів станом на кінець 2022 року.
До уваги бралися дані тих партій, які мають представництво у Верховній Раді або входять до першої десятки за кількістю депутатів на місцевому рівні та мають депутатів у багатьох регіонах України.
«Свобода» посіла сьоме місце на місцевих виборах. Партія повідомила, що 117 з 524 депутатів, які мають мандати у міськрадах, облрадах та райрадах, наразі проходять службу (22,3%). Більшість із них мобілізовані або підписали контракт, а отже, служитимуть до перемоги та демобілізації.
Партія має комбатантське об'єднання членів ВО «Свобода. Учасники «Легіону Свободи» у складі ЗСУ, Нацгвардії України, спецпідрозділів МВС та добровольчих батальйонів беруть участь у російсько-українській війні.
Якщо подивитися на втрати «свободівців», то можна помітити, що у відсотковому співвідношенні вони – найбільші. Але це може пояснюватися тим, що батальйони воюють на дуже складних напрямах на «нулі».
Колишній віцеспікер Верховної Ради Руслан Кошулинський і чинний депутат Львівської міської ради пішов на передову. Він також розповідав про бої у Сєвєродонецьку, де перебував «Легіон Свободи». Є ще два підрозділи «свободівців» – «Карпатська Січ» (у складі ЗСУ) та «Січ» (у складі МВС).
Станом на кінець 2022 року в партії налічувалося п’ятеро загиблих. Зокрема, на війні поліг депутат Самбірської міськради Володимир Ковалів. Від початку вторгнення він був у лавах місцевої територіальної оборони, згодом брав участь у бойових діях на Харківщині, де й загинув. Президент посмертно нагородив його орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Звісно, що у лавах ЗСУ служать не лише чинні, а й колишні депутати.
Так ексдепутат Київради та очільник фракції «Свобода» Юрій Сиротюк наразі захищає країну на одному з найбільш гарячих напрямів – у Бахмуті.
Треба зазначити, що за результатами останніх виборів у Києві «Свобода» не потрапила до Київради.
Натомість Олександр Попов від уже забороненої проросійської партії ОПЗЖ посів друге місце як кандидат на посаду мера і досі є депутатом у столиці. Йдеться про того самого Попова, який встановлював на Майдані «йолку» у 2013 році.
Як відомо, раніше, з 2015 по 2020 рік, у Київраді «Свобода» демонструвала найбільший рівень опозиційності.
Тож не дивно, що «свободівці» створили свої легіони одразу після Революції гідності. Тоді, після наступу російських військ на Крим, Донеччину та Луганщину, депутати місцевих рад також ішли на службу.
Рух «Чесно» фіксував зовнішню рекламу, яка популяризувала захисників Батьківщини.
Високий відсотковий показник військових із-поміж депутатів і в «Голосу». Однак загальна кількість представників партії у міських радах доволі незначна: вдвічі менша, ніж у «Свободи».
«Оскільки у законодавстві є певні неузгодженості стосовно участі депутатів у бойових діях, та й сам процес має дуже динамічний характер і завжди містить чутливу персональну інформацію, ми не вважаємо себе уповноваженими надавати деталізовані поіменні дані», – пояснює очільниця «Голосу» Кіра Рудик, чому партія надала лише загальні дані.
«При цьому є достатня кількість представників нашої політсили, які самі публічно повідомляють про те, що є військовослужбовцями ЗСУ або інших підрозділів Сил оборони», – зазначає вона.
Приміром, депутатка Київради від «Голосу» та парамедикиня Аліна Михайлова увійшла до списку видатних українців до 30 років, які наближають нашу перемогу за поєднання військової служби з депутатством у Київраді.
Окрім служби Михайлова займається й адвокацією важливих для Києва та України питань. Вона виступила проти містобудівної «реформи», відстоювала декомунізацію та перейменування вулиць Києва, а також писала про необхідність зберегти Лису Гору, коли тривали обговорення щодо розташування військового меморіального кладовища.
Окрім того, Михайлова долучається і до боротьби на дипломатичному фронті у Стразбурзі.
Поєднує службу і депутатство й колега Михайлової по Київраді Вадим Васильчук.
Аналогічна ситуація склалася і в народного депутата Романа Лозинського. Йому вдається воювати на Херсонщині та, послуговуючись zoom, брати участь у засіданнях Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування. І це тоді, як деякі народні депутати, залишаючись у тилу, дозволяють собі не відвідувати такі засідання.
Наступною за відсотком депутатів, які пішли на військову службу, є партія «Пропозиція». Третина депутатів, які служать, є мобілізованими або контрактниками, а отже, виконують бойові завдання та нестимуть службу аж до демобілізації та перемоги.
Депутат Дніпропетровської облради Дмитро Хазан був доволі активним під час Революції гідності, а зараз став до лав Збройних сил України.
Депутати вміють доволі якісно працювати з медіа, тому вони також можуть підсилювати дипломатичний фронт.
До річниці повномасштабного вторгнення «Пропозиція» підготувала окремий матеріал про своїх депутатів-воїнів. Там перераховані ті, хто служать на фронті. Це, зокрема, депутат Житомирської міськради Андрій Уманський та інші його соратники.
«Пропозицію» часто-густо називають «партією мерів», адже її заснували голови шести українських міст, серед них очільники Дніпра та Миколаєва. Ці міста суттєво постраждали від збройного конфлікту та ракетних атак Російської Федерації. З огляду на це партія часто пише про роботу щодо захисту міст та процесу відбудови.
Що стосується «Європейської Солідарності», то загалом 16,5% її депутатів проходять військову службу.
Більшість із них беруть участь у бойових діях та перебувають на службі в силах оборони України. Ця політсила є другою після «Свободи» партією за відсотком депутатів, які служать безпосередньо в лавах ЗСУ або інших військових формувань. Тобто кількість депутатів, які записалися до тероборони чи добровольчих формувань територіальної громади, у «ЄС» не є домінуючою.
З-поміж представників партії, які воюють, є і жінки. Так, у складі 103-ої бригади ТрО на передовій як санітарна інструкторка працює депутатка Львівської міськради Тетяна Шевченко. У цьому ж баті служить колишній голова облради та чинний депутат, офіцер Олександр Ганущин.
З перших днів російського вторгнення на службі перебуває й депутат Київради Олександр Погребиський. Попри поранення він брав коротку відпустку, щоб відвідати сесію Київради, на якій ухвалювали важливі рішення.
Одне з них стосувалося заказника, який захистив Протасів Яр у Києві від забудови, що стало символічним вшануванням пам'яті полеглого бійця й активіста Романа Ратушного.
Станом на жовтень-листопад 2022-го року в ході війни загинуло шість депутатів від «Європейської Солідарності». Зокрема голова фракції «ЄС» у Львівській райраді Тарас Жеребецький.
На своєму сайті партія нерідко розповідає про життя та службу загиблих та вшановує їхню пам'ять.
Партія «Слуга народу» налічує найбільше депутатів місцевих рад. На військову службу пішли 14,4% з них. На рівні облрад, міськрад і райрад це майже 450 депутатів. З них третина перебувають у складі добровольчих формувань територіальних громад.
«Слуга народу» часто згадує у своїх публікаціях про однопартійців, які вирішили піти на військову службу.
Наприклад, у Полтавській міській раді одразу два депутати від «Слуги народу» перебувають на фронті. Йдеться про подружжя Катерини та Вадима Ямщикових.
Катерина виконує бойові завдання у складі медичного підрозділу в гарячих точках на сході України, а Вадим воював у Бахмуті та біля Горлівки. Окрім служби вони долучаються і до депутатської діяльності.
Депутат Дніпропетровської обласної ради Юрій Скребець звільнився з посади начмеда лікарні, промінявши її на аналогічну посаду в одному зі штурмових батальйонів.
Разом із тим, треба зазначити, що деякі народні депутати «Слуги народу», такі як Олександр Горобець та Андрій Клочко, а також селищний голова від цієї політсили Сергій Даніш, роздавали самі собі медальки «За оборону Коцюбинського», тоді як це селище на Київщині було тиловим.
Така діяльність знецінює реальні подвиги тих їхніх колег, які насправді пішли воювати і боронять Батьківщину зі зброєю в руках, а також загалом діяльність Збройних сил на фронті.
Партія «Удар» (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка не представлена в обласних радах, проте має осередки у містах. 17 із 120 місцевих депутатів партії проходять військову службу, що становить 14,2% від загальної кількості.
Із перших днів війни на фронті опинився депутат Київради Олесь Маляревич. Наразі він – молодший сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Нещодавно депутат коментував ситуацію на напрямку Сватове – Кремінна.
Також у лавах Збройних сил України значиться ще один «ударівець»: Андрій Странніков разом із волонтерами допомагає лагодити автівки на передовій.
З-поміж тих, хто служить, є зокрема і Дмитро Потемковський – депутат Хотинської міськради (Чернівецька область), депутати Сокальської та Дрогобицької міськради Володимир Пограничний та Андрій Лучків (Львівщина).
Окремо варто зауважити, що в «Ударі» найбільший відсоток тих, хто увійшов до добровольчих формувань територіальної громади. Перебування у лавах ЗСУ зобов'язує до подальшої служби; що стосується добровольчих формувань тергромад, то тут немає таких зобов'язань.
«Батьківщина» надала дані руху «Чесно» найбільш оперативно та якісно, хоча партія і має багато осередків та депутатів у місцевих радах.
Загалом з 1286 депутатів від партії 128 проходять військову службу. У відсотковому співвідношенні з «Батьківщини» пішли на службу 11,5% депутатів місцевих рад.
Службу депутати проходять здебільшого у бойових умовах, адже є мобілізованими або контрактниками військових формувань.
Скажімо, депутат Рівненської міської ради Олександр Курсик вступив до лав ЗСУ ще на початку повномасштабного вторгнення. Весь цей час він перебуває на службі та навіть отримав нагороду від президента за участь у спецоперації під Снігурівкою, що на Миколаївщині.
Що стосується партій «За майбутнє», «Сила та честь», «Радикальна партія Ляшка», то вони не відповіли на запит «Чесно».
Нагадаємо, депутати місцевих рад не отримують заробітної плати чи надбавок за свою роботу, хоча витрачають багато часу на вирішення питань життя своєї громади.
Нещодавно у місцевих депутатів, жінок та військовонезобов'язаних чоловіків, Кабмін забрав право вільно виїжджати за кордон під час воєнного стану. Головно ці обмеження будуть стосуватися жінок, які як депутатки місцевих рад після вторгнення виконують важливу дипломатичну функцію і допомагають залученню гуманітарної допомоги.
Місцеве самоврядування під час повномасштабної війни довело, що більшість громад тримають оборону. Мери та депутати місцевих рад здебільшого проявили себе гідно. Дехто працює дистанційно та чекає на звільнення громади. Інші ж, як показує дослідження, взяли до рук зброю та стали на захист України на фронті.
Щоб перемогти, Україна як ніколи потребує єдності своїх громадян. Ми, українці, своєю чергою, маємо робити все можливе, аби наближати нашу перемогу: підтримувати армію, волонтерів, місцеве самоврядування та пам'ятати, що перемога залежить від кожного з нас.
Вікторія Олійник, Ірина Федорів, рух «Чесно»
Коментарі — 0