Рух «Чесно»: майже 20 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які звернулися до центрів зайнятості, вже знайшли роботу
Офіційна кількість працездатних внутрішньо переміщених осіб – близько 2,1 мільйона. До центрів зайнятості звернулися менше 7%. І це при тому, що опитування фокус-груп переселенців свідчать: тема безробіття для них – одна із ключових. Частково робочі місця допомагає шукати місцева влада, але вирішення проблеми безробіття і далі залишається головним викликом для держави.
Наразі у центрах зайнятості знають лише про 70 тисяч безробітних, і кожному третьому вже знайшли роботу. Найкращі показники у Рівному, Луцьку та Житомирі, а найгірші – на сході. Однією з причин суттєвого скорочення кількості робочих місць у цих областях стали воєнні дії та тимчасова окупація територій. Однією з причин суттєвого скорочення кількості робочих місць у цих областях стали воєнні дії та тимчасова окупація територій.
Якісна інтеграція внутрішньо переміщених осіб у життя громад вкрай важлива не лише з економічної точки зору, а й з політичної. На виборах після перемоги України вони з високою ймовірністю будуть мати вплив на формування місцевої та центральної влади.
Рух «Чесно» дослідив, як держава працює над політикою працевлаштування ВПО.
Наразі ключовою проблемою, на яку має звернути увагу держава, є те, що ВПО, які шукають роботу, не йдуть у центри зайнятості. На це можуть впливати кілька чинників, зокрема недостатня комунікація з боку держави щодо ефективності звернень до центрів зайнятості.
Тут держава має дати зрозуміти, що центри зайнятості не просто існують, а реально можуть допомагати у пошуку роботи. І тут можуть бути корисні громадські організації та ЗМІ.
Навесні 2022 року запрацював «Єдиний портал вакансій». Тут є інформація з усієї України – від служби зайнятості, яка спільно з Міністерством економіки створила цей ресурс, та провідних сайтів із пошуку роботи.
Наразі на порталі майже 185 тис. вакансій, середній розмір зарплати становить 11 тис. гривень на місяць. Вищий рівень оплати праці, 30–50 тис., роботодавці пропонують кваліфікованим працівникам із досвідом роботи, за виконання складних завдань або за роботу в особливих умовах.
Державні заклади з питань працевлаштування насправді посилено допомагають громадянам. Навіть у таких, здавалося б, нереальних випадках, як центр зайнятості Бахмута. Його працівники релокувалися і продовжують свою роботу.
«Центр переїхав, і працівники намагаються допомогти, давати інформацію людям. Навіть створили групу у вайбері, де постійно пишуть про оновлення. Інформація про можливості працевлаштування доступна для тих, хто хоче її знайти», – зазначає представниця ГО «Бахмутська фортеця» Альона Щекодіна, яка зараз тимчасово живе у Вільногірський громаді.
Майже 20 тисяч внутрішньо переміщених осіб її вже знайшли.
А могли б знайти роботу значно більше переселенців – якби зверталися до цих закладів.
В уряді за питання ВПО відповідають три ключові міністерства: соцполітики, реінтеграції та економіки. Мінсоцполітики зафіксувало, що кількість ВПО зросла утричі у порівнянні з 2021 роком. Це дані з єдиного реєстру внутрішньо переміщених осіб, який функціонує з серпня 2016 року. Окрім іншого, там зберігається інформація про рівень освіти, кваліфікацію та потреби у працевлаштуванні.
Незважаючи на поширену думку, що переселенці обирають для життя західні регіони України, статистика показує зворотнє.,Значна кількість переселенців зареєстрована на Харківщині та Дніпропетровщині, але лідером за кількістю ВПО є Київ та Київська область. Найкращі показники із працевлаштування – на Дніпропетровщині.
«Підприємці Дніпра активно включилися в процес. Мережа супермаркетів Varus (ТОВ «Омега») працевлаштувала з початку повномасштабного вторгнення майже пів тисячі переселенців. А місцеве підприємство «Вилюта», яке виробляє білизну та текстиль, працевлаштувало швачок із Василівки та Бердянська. Звісно, що насправді таких випадків значно більше», – розповідає у коментарі «Чесно» мер Дніпра Борис Філатов.
За працевлаштування ВПО можна отримати компенсацію. Нею вже скористалися роботодавці у сферах оптової та роздрібної торгівлі, переробної промисловості, сільського господарства, будівництва, тимчасового розміщення й організації харчування тощо.
Навіть якщо роботодавець влаштував ВПО на роботу без посередництва центру зайнятості, він так само може розраховувати на компенсацію.
Разом з тим Варто зауважити, що з початком повномасштабного вторгнення кількість ВПО в Донецькій області збільшилась лише на 16 тис. осіб, тоді як в Луганській області їх навпаки поменшало на 6 тисяч. Ці показники суттєво вирізняються серед загальної статистики.
Попри офіційні дані, які говорять, що близько 800 тисяч ВПО знаходяться в цих областях, фактично невідомо, скільки з них реально перебуває на територіях, що підконтрольні України. Це можна пояснити тим, що ще до 24 лютого в Донецькій та Луганській областях була зареєстрована значна частка українців, які в реальності проживали на територіях т.зв. л/днр. Це були здебільшого пенсіонери, які періодично виїжджали з окупованих територій, аби отримати пенсію, оновити документи тощо. Водночас Луганська область вже майже рік повністю окупована. А отже, перевірити, де знаходяться як мінімум 276 тис. українців вкрай складно.
Держава дбає не лише про пошук окремих робочих місць, а й про запуск малого бізнесу, який має стимулювати наповнення місцевого бюджету та робочі місця. Із цим також працює Державна служба зайнятості. Починаючи з другого півріччя минулого року запустили державну програму «єРобота».
Програма надає можливість отримати грант для відкриття бізнесу на суму від 50 тис. гривень до кількох мільйонів. Такий грант отримала Оксана Макарова з Маріуполя, яка зараз проживає у Луцьку. У власній майстерні, яка функціонує з листопада минулого року, жінка шиє військове спорядження.
Заявку на грантовий проєкт «єРобота» Макарова подала через центр зайнятості влітку, а кошти отримала за дві хвилини до Нового року. Проблем із реалізацією проєкту не виникає, а інвестиції мають повернутися державі у формі податків за найманих працівників і тих, хто сплачує як фізична особа – підприємець.
Отримати такий грант можуть не лише ВПО, а й усі громадяни. Тому статистика тут єдина.
Для того, щоб ВПО швидше знайшли роботу, державні центри зайнятості та місцева влада взаємодіють із бізнесом.
«Київ запустив успішний проєкт, зокрема з прибалтами. Nоvus працевлаштовує мам, які мають дітей з інвалідністю. Це соціальна відповідальність бізнесу. Такі мами, особливо ті, які мають кілька дітей і приїхали самі, – в них особливий графік, і тут потрібна гнучкість», – розповідає Марина Хонда, заступниця Віталія Кличка із соціальної політики.
Хонда зазначає, що чимало переселенців знайшли роботу в освіті та медицині: «Дуже багато фахівців з’явилося в соцслужбі».
Державна служба зайнятості наголошує, що посилено допомагає місцевий бізнес. У столиці один із виробників молочних продуктів надав прихисток і роботу кільком десяткам внутрішньо переміщених осіб. Окрім фінансового забезпечення, люди отримали тимчасове помешкання в гуртожитку, продуктові набори та речі першої необхідності після переселення.
Така ж ситуація і в інших регіонах. Так, на Львівщині одна із всеукраїнських фармакологічних мереж працевлаштувала майже 200 осіб на посади завідувача аптеки, фармацевта, касира тощо майже в усіх своїх регіональних представництвах.
«У Львові допомагає мережа аптек «Подорожник». Це 1500 аптек по Україні та понад сім тисяч працівників. За майже 24 роки роботи на фармринку вони зайняли стабільні позиції, де працівники отримують соціальні гарантії, гідну зарплату та гнучкі умови роботи. ВПО, працевлаштувавшись у мережі аптек, мають змогу налагодити як фінансову, так і життєву стабільність. Тут дуже цінують кваліфіковані кадри й допомагають, щоб працювати на благо держави», – зазначає у коментарі Руху ЧЕСНО керівник Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний.
Допомагає і залізниця. У низці областей майже сотня осіб із числа ВПО працевлаштувалася на різні посади.
Для роботи з переселенцями у міністерстві створена окрема посада уповноваженого. Він зобов’язаний сприяти інформуванню ВПО про можливості працевлаштування у відповідних населених пунктах, а також сприяє їхньому працевлаштуванню.
Успішним прикладам працевлаштування і створенню бізнесу переселенцями присвячений окремий розділ на сайті міністерства. Він має мотивувати громадян шукати себе й реалізовувати свої ідеї.
Так, Олена Зіньова, яка в Херсоні мала свою крамницю українського одягу та сувенірів, тепер відкрила крамницю у Кривому Розі.
«У магазині є «херсонський куточок» – це кераміка, яку вдалося вивезти. На виробах є фрази «Ласкаво просимо в Україну», «Миру та злагоди», і кожен з них підписаний – «Херсон». Там зображена символіка міста, його краєвиди. Цей куточок став нашою розрадою», – розповідає Зіньова.
У квітні 2023 року при Мінреінтеграції було утворено Координаційний штаб з питань забезпечення реалізації прав і свобод переселенців. Очолити його має міністерка Ірина Верещук.
Новостворений орган має сприяти розвитку потенціалу громад, які приймають внутрішньо переміщених осіб, для забезпечення їх передбаченими законодавством адміністративними, соціальними та культурними послугами.
Ірина Верещук зазначила, що такі питання вимагають від держави виваженої послідовної політики.
«Якщо минулого року ми реагували на масову евакуацію населення, то наразі актуальними є питання соціалізації й інтеграції ВПО у приймаючих громадах, тобто повернення цих громадян до нормального життя», – наголосила Ірина Верещук.
Проблемні питання адаптації та реінтеграції ВПО у громадах є актуальним викликом для держави. І у цій темі потрібно взаємодіяти з органами місцевого самоврядування. Як місцеві громади та органи самоврядування допомагають ВПО адаптуватися на новому місці проживання, розповімо у другій частині дослідження, яка вийде найближчим часом.
Всі ці три міністерства мають посилено працювати над інформуванням громадян задля підвищення довіри і до центрів зайнятості, і до таких нових інструментів держави, як «єРобота». Ефективність роботи міністерств можна буде виміряти через рік, коли буде зрозуміло, скільки громадян їм вдалося залучити до цих сервісів.
Вікторія Олійник, Рух «Чесно»
Коментарі — 0