«Нинішні невдачі – початок більших неприємностей для Росії»
З 7 по 11 вересня, коли українські військові здійснили ефективний контрнаступ і звільнили захоплені росіянами території на Харківщині, армія Володимира Путіна втратила 338 одиниць важливої військової техніки. Такі дані оприлюднив розвідувальний веб-сайт Oryx. Для Росії цифри – катастрофічні. Дії українців вразили росіян своєю швидкістю та розмахом.
Президент Зеленський заявив, що понад 3 тис. кв. км території було відвойовано з початку вересня. І лише «з 7 вересня Україна відвоювала територію щонайменше вдвічі більшу за Великий Лондон», повідомило міністерство оборони Великої Британії.
За даними української сторони, війська Путіна тікають на схід до російського кордону. Окупанти використовують будь-який транспорт, аби вибратися з районів, які вони захопили на початку повномасштабного вторгнення у лютому.
Росіяни кидають залишки своєї «потужної» військової техніки і ці втрати стали результатом безлічі накопичених проблем, які розкрили українські військові. Вони діяли методично і терпляче, використовували західне військове обладнанням, з яким Росія не може зрівнятися. І без негайного та нестандартного втручання Путіна українські перемоги, ймовірно, лише набиратимуть обертів, кажуть аналітики.
CNN: Україна показала всьому світу, як прогнила російська військова машина
У Росії є чимало проблем – погане та негнучке керівництво, низький моральний дух військових, занедбана матеріально-технічна база та техніка і вони стали очевидними понад сім місяців тому.
Слабкість російської армії, включно з танками, які стали легкою здобиччю для українських сухопутних військ; вантажівками, які не мали відповідних шин для пересування українським ландшафтом, швидко викрила тактика Путіна, яка не відповідала його плану бліцкригу.
Пам’ятаєте 64-кілометрову колону, яка зупинилася на шляху до столиці Києва і була розбита українськими захисниками? Коли цей конвой зупинився, почали з’являтися повідомлення про те, що російські війська мали значні моральні проблеми — деякі з військових навіть не знали, що вони в Україні і для чого вони взагалі там. У міру загострення бойових дій українські війська атакували російське командування, вбиваючи генералів і полковників, які мали згуртувати російські сили. І росіянам, безумовно, потрібне було сильніше керівництво.
Павло Філатьєв, російський десантник, який брав участь у захопленні міста Херсон на початку війни, розказував, що його підрозділу під час цієї операції не вистачало навіть елементарного. «Впродовж кількох днів після того, як ми оточили Херсон, у багатьох з нас не було ні їжі, ні води, ні спальних мішків. Через те, що вночі було дуже холодно, ми навіть не могли спати, шукали якісь ганчірки, щоби закутатися», – сказав він. Російський десантник також зазначив, що вся їхня зброя була дуже стара, ще з часів війна в Афганістані.
Himars та військова хитрість
Тим часом західна зброя надійшла в Україну, зокрема, потужні сучасні артилерійські системи, такі, як Himars або високомобільні артилерійські ракетні системи.
Колісні Himars пропонують те, що американський виробник Lockheed Martin називає «здатністю стріляти та рухатися», вони можуть бити високоточними ракетами по цілях на відстані приблизно 70-80 км, а потім швидко рухатися, аби уникнути контрудару. Україна застосувала їх для руйнації російських ліній постачання, складів боєприпасів і командних пунктів.
«Збройні сили України використовували Himars та інші західні системи для атаки на російські наземні лінії зв’язку у Харківській та Херсонській областях, створюючи умови для успіху цієї операції», – йдеться у повідомленні Інституту вивчення війни (ISW).
На думку західних аналітиків, удари, завдані українськими Himars по російських лініях постачання, були невблаганними. «Українська далекобійна артилерія зараз, ймовірно, так часто б'є по переправах через річку Дніпро, що Росія не встигає відремонтувати пошкоджені автомобільні мости», – заявили у міноборони Великої Британії.
Трент Теленко, колишній аудитор з контролю якості Агентства з управління оборонними контрактами США, який вивчав логістику Росії, сказав, що українські війська використовували високоточні ракети, випущені Himars, щоби знищити великі ключові російські склади зброї поблизу залізничних ліній далеко за лінією фронту. Через це Росії довелося використовувати вантажівки для розвозу боєприпасів на менші склади, що ускладнювало постачання, зауважив Теленко. Коли Україна почала свій блискавичний наступ, Росія не змогла використати відповідну вогневу потужність, оскільки її артилерія була дуже розосереджена.
Але Himars та інші потужні західні артилерійські системи – не єдина причина успіху ЗСУ, наголошують в ISW. Вони спрацювали разом з українською хитрістю та винахідливістю.
Минулого тижня Росія передислокувала сили на південь, щоби підсилити свої позиції напередодні очікуваного українського контрнаступу у Херсонській області. Це відкрило двері для українських сил далі на північ.
«Довга дискусія у Києві, а потім оголошення про контрнаступальну операцію у Херсонській області відтягнули значні російські війська від секторів, по яких українські війська завдавали рішучих ударів протягом останніх кількох днів», – йдеться у повідомленні ISW.
Коли ці російські сили перемістилися, українські військові виявили слабкі місця у російських позиціях, зауважує Марк Гертлінг, аналітик CNN і колишній генерал армії США. «Вони змогли провести розвідку невеликими силами, щоби знайти місце для значного прориву, проштовхнувши танки та артилерію через діри на російському фронті, а потім потрапити у російський тил», – сказав Гертлінг.
Росіяни привезуть додому історії про свою втечу
Швидкий відступ Росії дозволив Україні захопити російську зброю, боєприпаси, пальне та продовольство у цих тилових районах, зазначає Теленко.
Також аналітики констатують відсутність повітряної підтримки у російських сил. Річард Хукер-молодший, старший науковий співробітник Атлантичної ради, заявив минулого місяця, що Україна об’єднала свої старі системи протиповітряної оборони з поставками американського та німецького обладнання і «значною мірою відігнала російську авіацію».
«Україна надзвичайно успішно позбавила Росію панування у повітрі за допомогою дуже ефективної протиповітряної оборони», – написав Хупер у блозі Ukraine Alert для Atlantic Council.
Нинішні російські невдачі – це паливо для ще більших неприємностей попереду, спіралі поразок, яку Москва, можливо, не зможе зупинити. Мік Райан, науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень і колишній генерал австралійської армії, назвав це «каскадним провалом».
«Кожна втрата на полі бою та відхід призводять до подальшої невдачі», – написав він у Twitter.
Росіяни привезуть із собою додому історії про свою втечу. Кремль не зможе завадити розповсюдженню цих історій – принаймні, серед родичів військових. Територія, яку Росія захоплювала в Україні протягом семи місяців, ціною десятків тисяч росіян убитими, втрачена за тиждень. І російські генерали, здається, не мають на це ради.
Коли війська Путіна наступали, їхнє просування було повільним і важким. І ніколи українські захисники не тікали так, як накивали п’ятами російські минулого тижня.
«І без того невисока довіра військ до вищого керівництва Росії, ймовірно, буде погіршуватися», – заявило міністерство оборони Великої Британії. У звіті відомства йдеться, що українські атаки ускладнили для Росії переміщення нових військ на лінію фронту.
Перевага за Україною у найближчій перспективі
Велике питання полягає у тому, чи є у Росії «свіжа кров» – навчені війська для просування вперед. Катерина Степаненко, дослідник Росії в ISW, вважає, що новобранці, швидше за все, принесуть мало користі на полі бою, оскільки на їхнє навчання бракувало часу. Наприклад, підготовка екіпажу танка має тривати мінімум кілька місяців, а іноді й більше року.
«Короткострокове навчання навряд чи перетворить добровольців без попереднього досвіду на ефективних бійців», – зазначає Степаненко.
Понад 300 одиниць російської техніки, які українці знищили, пошкодили або знайшли покинутою на полі бою за останні кілька днів, також буде непросто замінити.
Українці здобули значну перемогу, але потрібно ще виграти війну
Російська промисловість постраждала від західних санкцій. Російські склади зброї вже піддавалися рейдам з метою компенсувати попередні втрати. І хоча велика кількість зброї може залишатися на цих складах, вона, швидше за все, застаріла та потребує ремонту або реконструкції, зазначає Якуб Яновський, військовий аналітик Oryx.
«На практиці заміною часто є набагато старіша техніка, яка, ймовірно, страждає від проблем з надійністю та меншою ефективністю у бою, – сказав він. – Москва зберігає виробничі потужності, але їй бракує імпортних компонентів для виробництва. Через санкції їм, можливо, доведеться замінити датчики та електроніку на альтернативні, гірші, і кількість засобів, які вони можуть виробити у найближчій перспективі, становить лише частину від того, що вони втрачають».
Отже, перевага за Україною, принаймні у найближчій перспективі.
Мік Раян, колишній австралійський генерал, залишається обережним у прогнозах. «Поки рано говорити про остаточний тріумф. У росіян досі є спроможність відповісти. Південь і схід все ще окуповані росіянами. Українці здобули значну перемогу, але війну ще потрібно виграти», – написав він у Twitter.
Джерело: CNN
Автори: Тім Лістер, Джош Пеннінгтон і Дар’я Тарасова
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0