«Ескалацією в Україні Москва тестує Байдена»
Напруга на Донбасі наростає. Від початку доби 2 квітня на Донбасі зафіксовано 14 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації. Унаслідок обстрілів поранені двоє українських військових. Крім того, окупанти активізували роботу з дообладнання старих та облаштування нових позицій. Зафіксовані інженерні роботи в лісопосадці поблизу населеного пункту Шуми, де російські бойовики зводили нові оборонні споруди довжиною 90 метрів у напрямку позицій Збройних Сил України. Напередодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав нинішню ескалацію з боку Росії системною та наймасштабнішою за останні роки. Зі свого боку Пентагон пообіцяв «не залишати Україну наодинці» у разі ескалації агресії РФ.
Росія ж очікувано назвала інформацію про ескалацію «черговою вигадкою України».
Президент Володимир Зеленський відреагував на стягування російських військ до українських кордонів і запевнив, що Україна готова до провокацій ворога.
Сьогодні ж Зеленський та американський лідер Джо Байден телефоном обговорили інформацію про стягування Росією військ до українського кордону. Байден заявив про підтримку України. Розмова тривала 30−40 хвилин.
На непросту ситуацію також відреагувала низка іноземних ЗМІ: європейські, американські, звісно, російські та навіть турецькі видання.
Le Monde: Небезпечна ескалація на Донбасі в Україні
Офіційний звіт з відеоконференції між Володимиром Путіним, канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макрона, на яку Україна не була запрошена, м'яко кажучи, є досить лаконічним, – зауважує газета Le Monde.
«Єлисейський палац просто вказав, що три лідери підкреслили «необхідність того, щоб Росія взяла на себе тверде зобов'язання стабілізувати режим припинення вогню на Україні і виробити вихід з кризи при дотриманні Мінських угод», підписаних в лютому 2015 року», – йдеться в публікації.
Le Monde підкреслює, що тон президента України Володимира Зеленського нині став більш мілітаристським, подібним до тону його попередника Петра Порошенка.
«Український парламент, в якому монобільшість лишається за провладною «Слугою народу», прийняв постанову про те, що відповідальність за поточну ескалацію несе Росія, а також зажадав, щоб вона «припинила бойові дії і вивела з України свою армію, найманців, збройні формування, які вона забезпечує та фінансує. На даний момент більшість спостерігачів розглядають сценарій далекосяжної ескалації як малоймовірний, хоча і не виключають його. Однак у найближчі тижні всі чекають нових сутичок і жертв», – резюмує автор матеріалу.
Deutsche Welle: Критика на адресу Росії загострюється
Німецька Deutsche Welle акцентує на тому, що своїми останніми кроками на міжнародній арені РФ провокує дедалі більше критики.
«З 2014 року анексія Росією Криму не тільки спричинила смертельний конфлікт з Україною, але також напружила зв'язки Кремля із західними країнами. У четвер (1 квітня) Європейський Союз звинуватив Росію в проведенні призовної кампанії в Криму, вважаючи це порушенням міжнародного гуманітарного права. НАТО також розкритикувало військову концентрацію Росії поблизу українських кордонів», – пише видання.
Автори статті також нагадали, що 31 березня США висловили занепокоєння ситуацією на сході України: тоді прес-секретар Пентагону Джон Кірбі заявив, що США знають про ескалацію та концентрацію російських військ на українських кордонах в останні дні.
Турецька Haber 7: Україна і Росія опинились на межі повномасштабної війни
Росія так просто не залишить Донбас, який славиться своїми шахтами і рудниками. Концентрація сил на кордоні з Україною є яскравим свідченням цього, пише турецьке видання Haber 7.
«У двох містах даного регіону діють проросійські «автономні адміністрації». Протягом семи років тривали спроби русифікувати жителів регіону. Існує варіант відділення цих двох міст від України і їх приєднання до Росії голосами російських громадян на можливому референдумі. Або ж Росія може відмовитися від Донбасу, але за однієї умови: тема анексії Криму буде закрита раз і назавжди. Іншими словами, отримавши Донбас, Росія гарантує збереження Криму», – йдеться у статті.
«Якщо Україна почне спроби звільнення окупованих і анексованих районів, вибухне війна. Якщо ж спалахне війна і НАТО допоможе Україні, то це спровокує великий конфлікт, який охопить все Чорне море і прилеглі до нього країни», – переймається видання, оскільки таким чином у конфлікт буде втягнута і сама Туреччина.
«Туреччина дуже уважно стежить за цим процесом. Необхідно враховувати баланс сил між НАТО і Росією. Якщо ці чутливі ваги порушаться, для Туреччини може початися важкий процес», – йдеться у статті.
The Wall Street Journal: Переміщення російських військ на кордоні з Україною тестують адміністрацію Байдена
«Росія почала мобілізацію військ уздовж свого кордону з Україною, а це новий виклик для адміністрації Байдена. Ситуація загрожує порушенням режиму припинення вогню між Україною та проросійськими бійцями», – пише американська The Wall Street Journal.
У статті йдеться, що мобілізація російських військ послідувала після ескалації вздовж демаркаційної лінії всередині України, де в результаті однієї атаки минулого тижня загинули чотири українських солдати, ще двоє були поранені. У відповідь Україна заявила, що привела свої сили в стан бойової готовності».
Видання нагадує, що Байден нині веде боротьбу з махінаціями Кремля, такими, як масивний російський злам комп'ютерних систем уряду США і спроби втручання Москви у вибори 2020 року. Але тепер ситуація на Україні, пов'язана з переміщенням російських військ, виходить на перший план. «Москва хоче протестувати прихильність адміністрації Байдена Україні, але вона також розчарована власною нездатністю досягти там (в Україні) своїх цілей», – вважає Джеймс Шерр, старший науковий співробітник естонського Інституту зовнішньої політики Міжнародного центру оборони і безпеки в Таллінні.
Lenta.ru: Їх і досі «там нєт»
На тлі ескалації на Донбасі та інформації щодо концентрації російських збройних сил на кордоні з Україною позиція рупорів Кремля очікувана, але абсурдна: на восьмому році війни влада РФ вустами своїх підконтрольних медіа продовжує стверджувати, що не має жодного стосунку до війни на території сусідньої країни.
Російські ЗМІ, до прикладу Lenta.ru, традиційно беруть в лапки будь-які твердження іноземних спікерів щодо «влаштованої Росією ескалації», як і справедливе визначення «країна-агресор». Принагідно кремлівські ЗМІ також цитують нардепів проросійської української політсили ОПЗЖ – приміром, Іллю Киву, чиї тези перегукуються з позицією Кремля, а також таких антиукраїнських провокаторів, як Анатолій Шарій.
Тим часом контрольована Кремлем терористична організація «Донецька народна республіка» вперше оголосила призов на «військову службу» серед жителів окупованої території. Незаконні збройні формування набирають чоловіків 1994-2003 років народження. Окупанти керуються своїм «законом про військовий обов’язок і військову службу». Передбачається набрати на службу до лав «народної міліції ДНР» 200 осіб з числа призовників на термін шість місяців. За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, командування збройних сил РФ нарощує бойову готовність оперативного угруповання російських окупаційних військ на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях.
Головне управління розвідки Міноборони 1 квітня повідомило, що країна-агресор Росія завершує підготовку комплексу заходів для провокації українських військових на відповідь на ворожі дії вздовж лінії зіткнення на Донбасі. Росія може почати наступ вглиб території України.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0