Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Невидимий фронт Мінфіну: як навести лад на лотерейному ринку і розібратися з ігровим бізнесом

    • Інна Михайлівська
    • Розсилка
    Невидимий фронт Мінфіну: як навести лад на лотерейному ринку і розібратися з ігровим бізнесом

    Розібратися з гральним бізнесом обіцяв і Аваков, і Луценко, і Гройсман…

    Українські чиновники відкрито визнають: сьогодні легального лотерейного ринку в країні практично не існує. Замість нього під виглядом лотерей діє азартний бізнес, заборонений законом ще в 2009 році. Однак, визнаючи це, як і факти багатомільярдних втрат бюджету, влада, насамперед Міністерство фінансів, яке відповідає за політику в сфері лотерейної діяльності, відмовляється робити будь-які кроки, аби виправити ситуацію. При цьому нова команда в керівництві Мінфіну замість того, щоб для початку навести лад на ринку лотерей, відокремивши його від заборонених азартних ігор, схоже, має намір до переможного кінця відстоювати їх легалізацію. Чому саме такий розвиток подій цікавий деяким з новопризначених високих чинів Мінфіну, розбирався «Главком».

    На початку липня, виступаючи у Верховній Раді, прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Кабмін планує навести порядок на ринку лотерей, під виглядом яких функціонує «тіньовий» азартний бізнес. «Лотерейний бізнес зараз — це не бізнес, на мій погляд. Це просто «тіньові» схеми, і ще до цього треба дістатися. Ми зараз розбираємося з контрабандою, дістанемося ще й лотерей, там, де «тіньові» потоки ходять косяками. Їх треба всіх загнати до державного бюджету», — запевнив тоді очільник уряду.

    Подібні заяви українці регулярно чують з вуст найрізноманітніших високих чиновників останні чотири роки. «До четверга» розібратися з гральним бізнесом три роки тому обіцяв глава МВС Арсен Аваков. Тотально закрити гральні точки мав намір генпрокурор Юрій Луценко. І, звичайно ж, навести порядок у цій сфері обіцяли всі, без винятку, післяреволюційні керівники Мінфіну, включаючи звільненого нещодавно Олександра Данилюка. Останній навіть намагався оперувати конкретними цифрами, називаючи річний обсяг забороненого грального бізнесу — $1 млрд — та обіцяючи докласти всіх зусиль, щоб перенаправити ці гроші до бюджету.

    Відзначитися заявами про вирішення проблеми не встигла лише Оксана Маркарова, яка щойно прийшла на зміну Данилюку. Вона виконує нині обов'язки міністра. Втім, вирішення питань лотерейного ринку і засилля грального бізнесу буде зовсім не її справою.

    Юристи в законі

    Наприкінці липня уряд призначив на посади заступників міністра фінансів Сергія Верланова і Юрія Джигиря. Звернімо увагу на персону Верланова, який прийшов на місце Сергія Марченка, котрий курував у міністерстві, серед інших, питання лотерейного ринку.

    До затвердження на посаді заступника голови Мінфіну Сергій Верланов працював юрисконсультом низки підприємств Львівської області, юристом в одній з компаній Великої четвірки — PwC. А з 2015 року обіймав посаду партнера в юридичній фірмі Sayenko Kharenko. Остання відома тим, що її юристи є консультантами низки серйозних структур міжнародного рівня, в тому числі державних інститутів.


    Заступник міністра фінансів Сергій Верланов
    Заступник міністра фінансів Сергій Верланов

    Так, у 2015 році, саме в період, коли Верланов прийшов до Sayenko Kharenko, ця юрфірма займалася консультуванням Міністерства фінансів з питань підготовки нової законодавчої бази грального бізнесу. Більше того, як стверджує інформований співрозмовник «Главкома», чиновники Мінфіну в ході робочих зустрічей представляли юристів Sayenko Kharenko як розробників законопроекту №3632 про легалізацію азартних ігор. Це зважаючи на те, що в самому Мінфіні є цілий штат фахівців, які отримують зарплату саме за розробку подібних документів.

    У пресі того періоду можна знайти безліч коментарів представників Sayenko Kharenko, в яких вони розписують переваги, з їхньої точки зору, легалізації азартних ігор за допомогою прийняття урядового, а по суті розробленого ними законопроекту.

    «Переважно такі законопроекти передбачають можливість відкриття гральних зон у готелях різних категорій — як правило, йдеться про готелі категорії «п'ять зірок». Є також пропозиції стосовно готелів «чотири» і навіть «три зірки». На нашу думку, подібний підхід є розумним з погляду кола осіб, в яких буде доступ до азартних ігор. Доречність такого підходу, крім іншого, підтверджується тим, що подібна практика досить поширена в інших країнах», — розповідала юрист Sayenko Kharenko Анжела Махінова.

    Лобістом цього законопроекту виступала й інший юрист цієї компанії — Аліна Плющ. Цілу статтю про переваги легалізації написав старший юрист Sayenko Kharenko Олег Климчук.

    Така активність стає зрозумілою, якщо врахувати, що подібна робота (розробка документа та його подальше просування) коштувала, як стверджують джерела «Главкому», чималих грошей.

    На думку як експертів у сфері лотерейного ринку та азартних ігор, так і народних депутатів з антикорупційного комітету, законопроект містить істотні корупційні ризики, разом з тим не фіксує весь спектр інструментів контролю з боку держави. Виходить, що заплачені юридичній фірмі гроші були витрачені даремно.

    Однак те, що закон неприйнятний, зовсім не означає, що Мінфін не продовжуватиме спроб його проштовхнути. У будь-якому разі, це випливає з відповіді міністерства Антимонопольному комітету, який цікавився у Мінфіну ситуацією з розглядом його пропозицій по ситуації на лотерейному ринку.

    Як повідомила в липні державний уповноважений АМКУ Агія Загребельська, її відомство отримало лист від Мінфіну, в якому стверджується, що зауваження антимонопольників нібито враховані міністерством у розробленому ним проекті закону, який має на меті регулювати як лотерейну діяльність, так і азартні ігри. Йдеться про урядовий законопроект закону №4663, який прийшов на зміну законопроекту №3632 і в основному повторює його положення. Цей законопроект, який, до речі, також всіляко просувають юристи Sayenko Kharenko, також було визнано як такий, що містить корупційну складову.

    Козирний заступник міністра

    Втім, повернімося до нещодавно призначеного заступника міністра фінансів, колишня компанія якого засвітилася в лобіюванні азартних ігор. Крім юридичної практики, Верланов був членом різних громадських організацій: співголовою Американської торгової палати в Україні, членом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України» і членом Громадської ради чесноти. Але, мабуть, найцікавіша його громадська посада — це співзасновник Федерації покеру України. У будь-якому разі, в реєстрі юридичних осіб він й досі зафіксований як засновник цієї всеукраїнської громадської організації.

    Хтось може сказати: і що тут такого? Справа в тому, що до останнього часу покер в Україні не мав офіційного статусу. І в разі, якщо в цю гру грали на гроші (а це досить часте явище), то потрапляли під дію закону «Про заборону грального бізнесу в Україні», тобто покер вважався нелегальною азартною грою. До речі, в урядовому проекті закону №4663 покер планується віднести саме до азартних ігор.

    А як же так званий спортивний покер, можливо, його дозволено? Дійсно, зовсім нещодавно, а вірніше з 16 серпня 2018 року, спортивний покер раптом виявився дозволеним видом спорту відповідно до наказу Мінмолодьспорту.

    Дивний збіг: у липні призначають заступником міністра покерного лобіста, а в серпні — легалізують цю гру.

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Найцікавішим у цій ситуації є те, що крім двох слів «спортивний покер», у наказі немає жодного визначення спортивного покеру. В результаті існує величезний ризик, що під виглядом спортивного в Україні буде щосили практикуватися самий звичайний кеш-покер, тобто азартна гра на гроші. Чому це може статися, «Главкому» детально пояснила експерт у цій сфері Зоряна Топорецька. За її словами, єдине осудне визначення спортивного покеру як гри без грошових ставок можна знайти в одному з рішень Вищого адміністративного суду. Втім, на її думку, це визначення можна елементарно обійти.



    «Якщо ми беремо просто фішки, граємо і як виграш отримуємо ці фішки, то це не є азартною грою. Але в законодавстві зазначено, що дозволяються спортивні змагання, умовами яких є отримання грошового або майнового виграшу. Це фактично дає змогу учасникам гри у спортивний покер прописувати, що правилами гри дозволяється виграш. А якщо дозволяється виграш, то звідки він формується, визначається правилами гри. Хто ці правила стверджує? Фактично, самі організатори або учасники гри», — пояснила Топорецька.

    Ось і виходить, що віднесення «спортивного покеру» до розряду спортивних ігор фактично дає зелене світло азартному покеру.


    з 16 серпня 2018 року, спортивний покер раптом виявився дозволеним видом спорту відповідно до наказу Мінмолодьспорту
    З 16 серпня 2018 року спортивний покер виявився дозволеним видом спорту відповідно до наказу Мінмолодьспорту

    «Тут існує ще один серйозний ризик. Якщо спортивний покер визнано однією із спортивних ігор, то, за аналогією з дитячими шаховими клубами, у нас будуть і дитячі клуби покеру. Адже держава зобов'язана підтримувати розвиток спорту: «Будь ласка, приводьте дітей з 5-6 років, ми їх, за вашим бажанням, навчимо грати в шахи, а якщо хочете — в покер». Тобто ризик полягає в тому, що, по-перше, державні гроші можна буде списувати на відкриття так званих спортивних покерних шкіл, а по-друге, дітей втягуватимуть в ці ігри покеру. Тобто ми почнемо привчати дітей до азартних ігор. Адже сьогодні їм цікавий покер, а завтра — інші карткові ігри», — вважає Топорецька.

    І, нарешті, фактична легалізація покеру як спортивної гри, тобто гри, яка залежить від умінь гравця, а не тільки від випадковості, за словами експерта, відкриває шлях для легалізації в Україні інших ігор на гроші під виглядом спортивних.

    «Адже можна говорити, що знання і вміння є у гравців, які займаються букмекерством. Тому, якщо вже ми спортивний покер визнаємо спортивною грою і дозволяємо гру на гроші, то чим він тоді відрізняється від букмекерства? Там теж гравці застосовують вміння, хоча присутній й елемент випадковості. І букмекерські контори з радістю вам нададуть відповідну статистику. Тобто завтра у нас можна буде букмекерську діяльність з таким же успіхом віднести до спортивних ігор. Якщо вже держава каже, що спортивний покер — це вид спортивної гри, то нехай надасть йому визначення. В цілому ж, я вважаю, що це було помилкою — дозволяти спортивний покер, коли азартні ігри у нас заборонено», — підсумувала Топорецька.

    Краплені чиновники

    На сьогодні маємо таку ситуацію: один з керівників Мінфіну, а саме заступник міністра, який відповідає за ситуацію на лотерейному ринку, в тому числі за те, щоб під виглядом лотерей не проводилися заборонені азартні ігри, є лобістом покеру, який можна віднести до подібних ігор. Відразу ж після його призначення цей вид гри дивним чином дістав легальний статус.

    Крім того, юридична компанія, де він працював, розробила законопроект, який передбачає легалізацію азартних ігор та який Мінфін має намір й надалі просувати, попри те, що він не тільки не відповідає антикорупційному законодавству, а й принципам, прийнятим у цивілізованому світі.

    Справедливості заради відзначимо, що таку позицію Міністерство фінансів демонструвало задовго до приходу на посаду заступника міністра Сергія Верланова — при багатьох колишніх міністрах та їхніх заступниках. Це надає підстави говорити про те, що, можливо, одна з причин у такому підході перебуває у самому відомстві, на рівні відповідального структурного підрозділу Мінфіну, наприклад, керівництва відділу, до обов'язків якого входить нагляд за лотерейною діяльністю.

    Так, незмінний начальник лотерейного управління, а потім відділу Мінфіну Анатолій Берещенко відомий своїм умінням займати позицію «моя хата скраю». Цікаво поглянути, що сталося з лотереями за час, протягом якого він відповідав за цей напрям — незалежно від людей на посадах міністрів і заступників. По-перше, було порушено закон «Про лотерейний ринок» в частині строків розробки і прийняття Мінфіном ліцензійних умов для лотерейного ринку — на сьогодні прострочення становить майже п'ять років. По-друге, через відсутність державного контролю, обов'язок організувати який перебуває у компетенції цього чиновника, лотерейний ринок наразі фактично загублено, а на його кістках танцює азартний бізнес. По-третє, в розробленому нібито лотерейним відділом Мінфіну законопроекті про азартний ринок знайдено корупційні ризики. По-четверте, проект ліцензійних умов, за який також відповідає відділ Берещенка, порушує безліч норм законодавства, про що, зокрема, не раз заявляли експерти, а також представники АМКУ та інших держорганів. І, нарешті — за час, поки Берещенко відповідав за лотереї в Мінфіні, перерахування до бюджету від лотерейної діяльності впали на сотні мільйонів гривень.

    Раніше ЗМІ неодноразово досліджували питання, в чиїх інтересах діють відповідальні особи Мінфіну, коли приймають певні рішення (наприклад, вносять до проекту ліцензійних умов положення, які надають преференції одному конкретному оператору) або коли відмовляються приймати інші (наприклад, коли ігнорують очевидну необхідність введення жорсткого контролю на лотерейному ринку).

    Туманні перспективи

    Як розвиватимуться події для лотерейного ринку в такій ситуації, коли, з одного боку, є прем'єр, який обіцяє розібратися з «тіньовим» бізнесом, з іншого — заступник міністра фінансів, котрий відстоює інтереси азартних ігор, та його підлеглий, який відповідає за лотерейний ринок, прогнозувати складно.

    З точки зору закону, кроки держави очевидні. По-перше, Мінфін зобов'язаний якомога швидше доопрацювати і віддати на затвердження до Кабміну ліцензійні умови для лотерейного ринку. Згідно із законом «Про державні лотереї в Україні» він повинен був це зробити ще майже п'ять років тому. На сьогодні проект цього документ існує, але в абсолютно непридатному вигляді. Серйозні зауваження до нього висловила ціла низка державних органів, які відзначили, що його положення порушують законодавство України. Крім того, як стверджують експерти, проект цього документа явно виписаний під нинішнього фактичного монополіста на ринку — компанію «УНЛ», що порушує принципи чесної конкуренції.

    Від термінового затвердження ліцензійних умов залежить і виконання вимог ще одного закону — «Про заборону грального бізнесу в Україні». Справа в тому, що заборонений цим законом нелегальний гральний бізнес процвітає в Україні насамперед через те, що в жодному з нормативних документах не прописано чіткі дефініції, які дозволили б розмежувати власне лотереї від азартних ігор, які під них маскуються. Крім того, в законодавстві абсолютно немає чітко виписаних механізмів контролю з боку держави за ринком лотерей, передусім — за оборотами операторів. Введення таких механізмів, у свою чергу, дало б змогу контролювати процес проведення лотерей і припиняти діяльність, яка не вкладається в поняття «лотерейної», тобто відноситься до азартного бізнесу. Всі ці положення можна реалізувати, додавши відповідні пункти до ліцензійних умов.

    Також Мінфіну варто було б, напевно, розібратися з кадрами, котрі відповідають за лотерейну політику, проаналізувавши, чому проекти міністерства у парламенті визнаються корупційними, а бюджет продовжує втрачати сотні мільйонів через безконтрольне поширення азартних закладів.

    Щодо глобального закону про легалізацію грального бізнесу, то, можливо, з огляду на те, що поточний законопроект визнано непридатним, Мінфіну варто було б на якийсь час відкласти його. Тим більше, що, як стверджують поінформовані джерела «Главкому», в нинішньому складі парламент цими питаннями опікуватися вже не буде. Тобто перспектива прийняття подібного закону відкладається мінімум на рік. А враховуючи, що новим депутатам потрібно буде визначитися з власною позицією, увійти в курс справи, то й на триваліший термін. Тому доцільніше було б навести порядок там, де Мінфін повинен це зробити за законом — на лотерейному ринку, доопрацювавши і ухваливши нарешті ліцензійні умови.

    Інна Михайлівська, для «Главкому»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ