Путін підливає олію у вогонь війни. Що задумав ворог?

З грудня минулого року ворожі удари по українських олійноекстракційних заводах та ємностях із соняшниковою олією у портах стали системними. Профільні експерти забили на сполох: такі атаки не є випадковими. Україна – одна з найбільших експортерок соняшникової олії у світі і ворог цілеспрямованого нищить цей потенціал. За першість на міжнародних ринках нам доводиться змагатися саме з країною-агресоркою Росією.

До слова, і без останніх ударів по заводах і портах динаміка вітчизняного експорту соняшникової олії йшла на спад. У 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 4,73 млн т соняшникової олії, що на 24% нижче показника попереднього сезону та є найнижчим обсягом за останні три сезони, констатувала Електронна зернова біржа. До трійки найбільших імпортерів української соняшникової олії в минулому сезоні увійшли Індія (767 тис. т), Іспанія (656 тис. т) та Італія (504 тис. т).

Наскільки ситуацію в галузі можуть розхитати російські атаки на олійні заводи й порти, а також як це вплине на показники експорту й ціни на ринку – розбирався «Главком».

Хронологія та причини ударів

Масовані атаки по українських олійноекстракційних заводах і ємностях з олією у портах розпочалися наприкінці 2025-го і перейшли в новий рік. Так, уночі 22 грудня росіяни завдали удару по порту «Південний» біля Одеси. Унаслідок цього загорілися ємності з борошном та олією, стався витік рослинної олії в акваторію, яку тимчасово перекривали до повної ліквідації наслідків витоку.

У ніч на 25 грудня, коли українці святкували Різдво, ворог завдав удару по Іллічівському олійножировому комбінату у місті Чорноморськ. Це підприємство належить компанії Kernel – найбільшому світовому виробнику та експортеру соняшникової олії. Під час атаки було пошкоджено ємність із олією, що призвело до масштабного загоряння та витоку.

5 січня РФ атакувала Дніпропетровський олійноекстракційний завод, яким володіє американська компанія Bunge і який випускає продукцію під брендом «Олейна». Унаслідок атаки на цей завод на дороги вилилося 300 тонн олії. Bunge публічно ситуацію не коментувала. «Главком» звертався з проханням про коментар, утім станом на момент публікації – без відповіді.

Через два дні після того удару Росія також атакувала два порти Одещини, пошкодивши, зокрема, ємності з олією.

Аналітикиня олійних ринків Інформаційного агентства «АПК-Інформ» Світлана Киричок у коментарі «Главкому» пояснила, чому російські загарбники обрали саме таку мішень для ударів: «Передусім треба сказати, що олійно-жировий сектор в Україні є одним із найбільших. До того ж він експортоорієнтований і забезпечує значну частку валютної виручки, що, відповідно, забезпечує економічну стабільність країни».

Крім того, за словами експертки, історично склалося так, що Україна та Росія є найбільшими конкурентами на глобальному ринку серед експортерів соняшникової олії. На світовій арені спостерігаються жорсткі змагання за ключові ринки збуту, тому перебої з логістикою можуть суттєво вплинути на ціни та торгові потоки продукту.

У бесіді з «Главкомом» заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький підтверджує: Росія б’є по олійних заводах і портовій інфраструктурі цілеспрямовано, щоб зірвати експорт української агропродукції та підірвати глобальну продовольчу безпеку. «Україна є одним із ключових експортерів соняшникової олії, і атаки на переробку та логістику мають на меті скоротити ці поставки, спровокувати дефіцит і цінову нестабільність на світових ринках. Це черговий елемент продовольчого шантажу та тиску на міжнародну спільноту», – констатує посадовець.

Що буде з експортом? Прогноз Мінекономіки

Відповідно до прогнозного балансу попиту та пропозиції олійних культур та олій на 2025/2026 маркетинговий рік, виробництво насіння соняшнику може скласти 10,1 млн т. Такий прогноз редакції надало Мінекономіки. Із загальної пропозиції насіння соняшника на ринку 99% (10 млн тонн) направляється на переробку.

Загалом прогноз для України на новий сезон невтішний: цьому сприяють скорочення врожаю через несприятливі погодні умови, окупація українських земель, логістичні труднощі, а нині – ще й тривалі відключення електроенергії і пов’язані з цим витрати. Виробництво олії соняшникової у 2025/2026 маркетинговому році може скласти 4,3 млн т, а можливі обсяги експорту – близько 4,1 млн тонн.

Станом на 1 січня 2026 року вже експортовано олії соняшникової – майже 1,4 млн тонн (або 34% від прогнозу експорту), залишилося – 2,7 млн тонн (або 66% від прогнозу експорту). Для порівняння, в попередньому сезоні станом на 1 січня 2025 було експортовано 36% продукції.

Темпи експорту за чотири місяці поточного маркетингового року становили всередньому 342 тис. т на місяць. Прогнозується, що в наступні вісім місяців постачатиметься дещо менше – в середньому 338 тис. т щомісяця.

Мінекономіки визнає: нещодавні удари РФ таки вплинуть на скорочення обсягів експорту соняшникової олії, що, відповідно, призведе до зменшення надходження валютної виручки до України. 

Чи підскочать ціни на олію?

Внутрішнє споживання соняшникової олії експерти та чиновники оцінюють у 5,6-8% від загального обсягу виробництва, тобто приблизно 240-330 тис. т.

Відповідно, як стверджує Мінекономіки, атаки на нашу олійну галузь не повинні вплинути на ціни на внутрішньому ринку.

Натомість аналітикиня Світлана Киричок не дає однозначного прогнозу щодо розвитку цінової ситуації, оскільки її формують дуже багато факторів: «Не виключається, що ціна на соняшникову олію на внутрішньому ринку, зокрема, на полицях магазинів, дійсно може зрости найближчим часом через підвищення попиту, насамперед, для формування експортних партій олії, на заміну тієї, що була знищена в портах. Також є момент зі зниженою активністю продажів соняшнику аграріями, рентабельністю та зростанням ризиків для виробників. Але не варто забувати, що наразі ціноутворення на будь-які товари в країні залежить, насамперед, від збільшення витрат на виробництво через дефіцит електроенергії, встановлення на підприємствах додаткових генераторів, а також логістичних та страхових витрат».

Однак, на думку фахівчині, суттєвого здорожчання соняшникової олії українцям очікувати не варто, зважаючи на відносно незначну частку обсягів внутрішнього споживання у загальному виробництві цього продукту. «Тоді як експорт олії у сезоні 2025/2026, навіть попри найменший урожай соняшнику за останнє десятиліття, може скласти близько 4,5 млн т – це за оптимістичним сценарієм. Адже ми всі розуміємо, що ситуація може змінитися у будь-який момент», – визнає Киричок.

До того ж, за словами експертки, соняшникова олія в Україні є соціально значущим продуктом, і з 2021 року ціни на неї підлягають державному регулюванню. «Тобто є такий варіант розвитку ситуації, що в разі значного її здорожчання це регулювання може бути посилено», – вважає експертка.

Держрегулювання цін на соняшникову олію запровадежно 30 грудня 2021 року. Суб'єкти господарювання мають попереджати про підвищення роздрібної вартості цього продукту: якщо на 15% та більше – за 30 днів, на 10-15% – за 14 днів, на 5-10% – за три дні. Також торговельна надбавка не може перевищувати 10% оптової ціни виробника або митної вартості.

Єлизавета Жабська, «Главком»