Розбійники з великої дороги, або «Сильно лодку раскачивать не будем»

Путінізм продовжує боротьбу за світове панування, крадучи камери на шведських дорогах?... Чекістська секта Гундяєва втрачає популярність серед росіян, але знову підтримує напад на Україну. А дезінформаційний наркотик кремлівського режиму продовжує викривляти реальність. Детальніше про це – у матеріалі Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.  

20 жовтня великого розголосу набув випадок у програмі «Що це означає» на російському РБК ТВ. Член громадської ради при Міноборони РФ, директор Центру аналізу стратегій та технологій Руслан Пухов, не знаючи, що він в прямому етері, попросив ведучих не загострювати уваги на іранських дронах, які використовуються в Україні: «ми всі знаємо, що вони іранські, але влада не визнає».

Після того, як відео широко розійшлося в соцмережах, Пухов проаналізувавши, що брякнув, обрав досить дивний спосіб виправдання, пояснивши це наслідками коронавірусу: «Не пам’ятаю, щоб таке говорив, напевно, це якась постановка. Давно було діло. Після ковіду погано з мозком».

Чому ж ВПК РФ, на який витрачаються величезні кошти з бюджету, не потягнув виробництво простих, за великим рахунком, безпілотників?

Все ж про відсталість російського ВПК у цьому випадку не варто говорити. Він дає багато приводів для цього в інших, більш технологічних речах.

Напевно, це небажання зв’язуватися з дешевими проєктами. Це не «гіперзвукові мультики», які можна продати Путіну, щоб він показував їх всьому світу.

На дорогих проєктах завжди можна пограти в улюблену гру путінської «еліти» – «розпил». Саме на дорогих проєктах і з’являються, наприклад, «таунхаузи» у Суровікіна за 50 млн рублів.

А, наприклад, ті ж відеокамери для рідних БПЛА «Орлан-10» можна й на шведських дорогах поцупити. 

Як пише видання Aftonbladet, у металевих шафах вздовж доріг знаходяться фотоапарати Canon. Точно такі ж камери були знайдені в «Орлан-10». Кілька місяців тому один з таких БПЛА потрапив до українських військових і був розібраний на частини. У ньому знаходилась японська камера Canon, прикріплена липучкою до невеликої сталевої пластини.

У поліції Швеції заявляють, що їм відома інформація про зв’язок між крадіжками на дорогах і російськими дронами. За даними Шведської транспортної адміністрації, за останні місяці по всій країні було викрадено близько сотні таких камер.

Погодьтеся, навряд чи в російському оборонному замовленні зі створення «орланів» була стаття «крадіжка відеокамер на шведських дорогах». Але гроші на їх закупівлю, створення, встановлення було виділено. Саме так і з’являються «таунхаузи» у російських генералів та іншої путінської «еліти», хто сидить на бюджетних потоках.

Росіяни втомилися від відомства Гундяєва

А ось як впоратись РПЦ – одному з оплотів путінського режиму – з катастрофічним падінням рівня довіри до нього з боку звичайних росіян – невідомо.

Нагадаємо, відомство Гундяєва (патріарха Кирила) одразу перетворилося на рупор державної пропаганди і підтримало війну в Україні.

18 жовтня він, наприклад, заявив, що «Русь – це Російська Федерація, Україна туди теж входить».

Насправді, частина росіян, які визнають «суттєвий вплив» РПЦ на своє життя, скоротилася до мінімуму більш ніж за 10 років. Це показало опитування не якогось там «Левада-центру», а цілком підконтрольного Кремлю ВЦИОМ, результати якого було опубліковано 19 жовтня.

Якщо в 2010 році про «сильний» вплив церкви говорив кожен сьомий опитаний росіянин (15%), то на 2022-й таких залишилося лише 9%. Частка тих, хто визнає «несуттєвий» вплив РПЦ, скоротилася з 36% до 26%, а більшість (55%) взагалі заявили, що церква аж ніяк не впливає на їхнє повсякденне життя.

Зниження довіри до РПЦ відбувається навіть серед релігійних людей. Позиції РПЦ підривають спроби священнослужителів втручатися в життя суспільства та політику держави. Частка тих, хто хотів би більшого впливу церкви на ці сфери за 10 років скоротилася більше ніж вдвічі – з 23 до 12%. При цьому практично кожен третій росіянин (31%) вважає втручання РПЦ у політику надмірною, хоча 10 років тому таких було лише 19%.

Методичками Кримський міст не відновиш

18 жовтня, через 10 днів з дня вибуху на Кримському мосту віце-прем’єр російського уряду Хуснуллін заявив, що «ушкоджені прольоти мосту планують демонтувати до кінця грудня».

Чим викликана така кволість – незрозуміло. Адже ще під час будівництва заявлялося, що міст міцний і витримає будь-що.

Більш того, рівень захисту мосту російськими ЗМІ оцінювався як «неубиваемый», а «прольоти мосту витримають пряме влучання літака».

Як пише «Сигнал», вранці 8 жовтня, буквально за кілька годин після вибуху, офіційні російські ЗМІ (зокрема РИА Новости і ТАСС) отримали з Кремля «рекомендації», як його висвітлювати.

Пропагандистам через методички пропонувалося наголошувати на тому, що пошкодження не такі вже й великі й скоро будуть усунені. Через пару днів була друга порція «рекомендацій»: «істерія з приводу вибуху перебільшена», «паніки і страху немає».

При цьому самі пропагандисти постійно стверджують, що «Захід готує методички…». У реальності методички вигадали саме в Кремлі, щоб не просто контролювати, а саме керувати інформаційним простором. Авторитарні та тоталітарні держави прагнуть інформаційної монополії, а методички – перевірений засіб її організації.

Наразі Кремль використовує кілька способів донести темники (від слова «тема» для висвітлення) до підконтрольних ЗМІ та блогерів. Це робиться не час від часу, а регулярно – і в цьому принципова відмінність від ситуативного політичного піару.

Щотижня головні редактори телеканалів, найбільших газет та сайтів проходять очний інструктаж, який стосується загальних установок й магістральних ліній пропаганди, який проводить перший заступник голови Адімінстрації президента, куратор інформаційного блоку Олексій Громов.

Підконтрольні Кремлю інтернет-ЗМІ, газети та інформагентства одержують щоденні вказівки у письмовій формі від Управління громадських проєктів Адмінстрації, яке підпорядковане першому заступнику керівника адміністрації, куратору політичного блоку Кремля Сергію Кирієнку. Їх також отримують прокремлівські експерти, які коментують події у лояльних владі ЗМІ.

Розпізнати вплив методичок не складно. Тексти написані або сюжети відзняті приблизно за одним планом. В основному такі матеріали з’являються в різних ЗМІ та блогах синхронно (наприклад, про мобілізацію у порівнянні з картоплею фрі).

Російській пропаганді потрібно створювати для глядачів і читачів, принаймні, хоч трохи несуперечливу картину світу. І поки що видається, що своїх цілей пропаганда переважно досягає. У ході соцопитувань більшість росіян справно солідаризуються з тими тезами, які розповсюджує пропаганда («ми воюємо не з Україною, а з НАТО», «Херсонщина сама хотіла до Росії» тощо). 

Звичайно, це не обов’язково означає, що росіяни справді так думають (розповідати незнайомій людині, яка проводить опитування, що ти проти війни, в РФ вкрай небезпечно) – але вони, принаймні, дуже добре розуміють, яких відповідей від них чекає держава.

З одного боку, це успіх пропаганди, а з іншого – загрожує великими проблемами. Люди підлаштовують свої уявлення про те, що відбувається навколо них, під ті самі методички. Реальність, як вона є, тільки заважає як укладачам методичок, так і споживачам новин. Тих та інших цікавить лише реальність, якою вона має бути.

«Київ мали взяти за три дні». І той факт, що Київ не взяли, а війна не закінчилася тріумфом ні за три, ні за сто тридцять три дні – дуже прикрий, тому що реальність не така, якою мала бути за методичкою.

Центр стратегічних комунікацій