Шлях Корнієнка: від помічника нардепа до керівника Верховної Ради

Персона
За два роки роботи Верховної Ради ІХ скликання Олександр Корнієнко посів дев'яте місце за кількістю виступів - Шлях Корнієнка: від помічника нардепа до керівника Верховної Ради
За два роки роботи Верховної Ради ІХ скликання Олександр Корнієнко посів дев'яте місце за кількістю виступів
фото: glavcom.ua

Бізнес-тренер, хімік, психолог, гітарист… перший віцеспікер

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що складає повноваження голови партії «Слуга народу» і зосередиться на реформі парламенту. Аналогічну заяву два роки тому робив його попередник ексочільник «слуг» та ексспікер Дмитро Разумков…

Після обрання головою «Слуги народу» Корнієнко переконував, що партія має бути «сексі й такою, щоб збуджувати». Але рейтинги демонструють, що Корнієнку не вдалося «збуджувати» громадян. Натомість вони почули від політика сумнозвісні висловлювання про «робочу бабу» і «корабельну сосну».

На посаді голови партії Корнієнко оголосив про чергову зміну ідеології «Слуги народу» «від лібертаріанства, через соціалізм і до центризму». Але цієї еволюції так і не відбулось, адже не може еволюціонувати те, чого немає.

Ідеологія – «гра в довгу». А українські партії не переживають навіть кількох виборчих циклів. І тут «Слуга народу» не вирізняється. Партію об'єднує не ідеологія, а вузькі короткотермінові партикулярні інтереси.

Очевидно, що заява про складання повноважень Корнієнка стала симетричною відповіддю в інформаційному полі на оголошення про створення ексголовою партії та ексспікером Разумковим міжфракційного депутатського об’єднання в парламенті «Розумна політика».

Рух «Чесно» у рубриці ПортретНардепа проаналізував дані з сайту Верховної Ради, щоб з’ясувати, яким законотворцем є екслідер «Слуги народу», які запити надсилає, до яких законопроєктів подає правки та якій тематиці присвячує свої виступи у сесійній залі.

Політична еволюція

Олександр Корнієнко був політтехнологом, бізнес-тренером, мотиваційним спікером та консультантом із розвитку. Він займався підприємницькою діяльністю, продюсуванням у шоу-бізнесі та громадською діяльністю у сфері неформальної освіти.

«Корнієнко працював у нас менеджером в «Останній барикаді» та моїм помічником на громадських засадах. Чи був він перед тим помічником інших депутатів, мені невідомо», розповів у коментарі «Чесно» Олександр Доній, депутат IV скликання.

А вже на місцевих виборах у 2015 році Корнієнко керував кампанією кандидата від партії «Об’єднання «Самопоміч» на посаду міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича.

Через чотири роки Корнієнко координуватиме штаб кандидата у президенти Володимира Зеленського, а на парламентських виборах очолить штаб «Слуги народу». У парламентській кампанії теперішній віцеспікер балотувався під №7 у списку як член партії та на момент обрання працював ФОПом. Після проходження до парламенту став першим заступником голови однойменної фракції, головою Лічильної комісії Верховної Ради та очолив підкомітет з питань організації державної влади Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.


Корнієнко та Разумков на з'їзді партії у листопаді 2019 року (Фото: «Чесно» )

Корнієнко та Разумков на з'їзді партії у листопаді 2019 року (Фото: «Чесно» )

У листопаді 2019 року в партії відбулася рокіровка – на той час голова Верховної Ради Дмитро Разумков поступився місцем лідера «Слуги народу» Олександру Корнієнку, який після обрання заявив про чергову зміну ідеології партії.

«Я пропоную позбавити нас ідеологічних пут, піти третім шляхом. Ми можемо стати партією, яка буде позбавлена ідеологічного минулого. Ми можемо стати партією активного українського центризму, без жодних обмежень і крайнощів», – заявив тоді Олександр Корнієнко.

Майже через два роки – 19 жовтня 2021 року – народні депутати обрали Корнієнка першим заступником голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, який очолив парламент після відкликання Разумкова. Останній реалізував турборежим та ввів іменний сигнальний «шифр» Разумкова.

У пресслужбі «Слуги народу» заявляють, що «масштабність завдань» робить неможливим суміщення посад першого віцеспікера й голови партії. Тому Корнієнко «як відповідальний політик прийняв рішення сконцентруватися на ключових для нього й команди завданнях і напрямках роботи». Він залишається членом партії, а наступнику залишає, на переконання пресслужби, «сформовану партію з ефективно працюючою структурою».

Про що говорив?

За два роки роботи Верховної Ради ІХ скликання станом на початок нового політичного сезону Олександр Корнієнко посів дев'яте місце за кількістю виступів (114) та восьме місце за загальним часом виступів (майже дві години).

На цей момент вже після призначення на посаду віцеспікера Корнієнко має 139 виступів (виступи з місця — 33, виступи з трибуни — 106).

Перший виступ Корнієнка був першого ж дня роботи нового скликання парламенту. Він стосувався обговорення кадрових питань – обрання першого заступника та заступника голови Верховної Ради, обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів.

Найбільше Корнієнко у Раді виступав з трибуни як доповідач стосовно змін до законодавства, які стосувалися питань держслужби. 19 вересня 2019 року він виступав 16 разів, а 6 грудня того ж року – 17 разів. У вересні відбулося обговорення законопроєкту від представників владної фракції щодо перезавантаження влади (№1066) у другому читанні, який також передбачав наймати держслужбовців за контрактом. Тоді Олександр Корнієнко представляв відповідні зміни як голова підкомітету і розповідав, для чого потрібні проєктні спеціалісти, які не будуть працювати десять чи 20 років.

«Якщо ми говоримо, наприклад, про реформу у сфері цифрових трансформацій, яку ми зараз будемо запроваджувати, то такі фахівці не будуть 20 років працювати. Вони зроблять проєкт, перезапустять – і далі підуть працювати десь далі. А нам така форма потрібна для того, щоб такі проєкти реалізовувати», – пояснював Корнієнко.

У грудні 2019-го нардепи обговорювали законопроєкт №2260, який також стосувався питань держслужби і документообігу, а Корнієнко представляв його як голова профільного підкомітету. Нардеп тоді зазначив, що пропонується передбачити альтернативну форму звернення до держорганів, наприклад, через месенджери: «Йдеться про чат-боти, бо багато людей вже користуються месенджерами різними – Телеграмом там, Фейсбуком і так далі, тобто це абсолютно нормальна історія, будуть збільшуватися способи комунікацій. Тут ідеться про те, що якщо з'являється новий спосіб комунікації – нам не треба приймати закон, а уряд сам може це врегулювати».

При обговоренні нардепи обурилися, що Кабмін звільнив службовців категорії «А», на що Корнієнко заявив: «Коли почали звільняти цих 170 людей, виявилося, що половина з них у декреті, хворі, не тут, не там і їх не можна знайти, де вони взагалі перебувають, щоб їх звільнити. Да, права людини, да, да, права людини».

Проте, мабуть, найбільш епічним став виступ Олександра Корнієнка під час відкликання свого попередника Дмитра Разумкова, тоді Корнієнко використав свій досвід мотиваційного спікера і застосував увесь арсенал гострих висловлювань. Хоча представників «слуг» у новій Раді він назвав «неофітами» без досвіду, але це не стосувалося Разумкова: «Хтось вже мав політичний досвід і одного з таких людей ми обрали бути лідером нашого списку нашої партії. На жаль, виявилося, що політичний досвід грає в різні боки. Інколи він допомагає працювати, а інколи збільшує різні прояви, які можна назвати політичним лукавством, політичною дворушністю, коли люди починають говорити одне, робити друге, а мати на меті щось третє, не зовсім зрозуміле і потаємне».


Олександр Корнієнко та Дмитро Разумков серед депутатів «Слуги народу» на партійному з'їзді у листопаді 2019 року (фото: glavcom.ua)
Олександр Корнієнко та Дмитро Разумков серед депутатів «Слуги народу» на партійному з'їзді у листопаді 2019 року (фото: glavcom.ua)

Корнієнко порівняв спікерство Разумкова з часами Литвина, коли, за його словами, «лицемірство, лукавство, використання подвійних, потрійних стандартів почало ставати не лише буденністю, а ще й предметом торгу з політичними опонентами і просто з якимись людьми, які хочуть вплинути на парламент».

Корнієнко нагадав Разумкову під час виступу про вибірковість до застосувань Регламенту, непризначення керівника Апарату Верховної Ради, закриття для журналістів кулуарів парламенту на час карантину, непроведення реформи парламенту і перетворення Ради на «гальмо реформ». І наостанок він озвучив ще низку питань до Разумкова: «Чи є ворогом України Віктор Медведчук? Чи є вороже налаштованими до України проросійські телеканали «112», ZIK, NewsOne, сайт Страна.ua? Чи є російським пропагандистом Анатолій Шарій, ваш відданий фанат на Facebook, до речі? Чи шкодять Україні контрабандисти, газові олігархи, кримінальні надрокористувачі на кшталт пана Фукса?»

Запити Корнієнка

Народний депутат також має право на депутатський запит та звернення.

На відміну від запитів, за які голосує Рада, депутатські звернення у профілях нардепів чомусь не публікують, їх немає у відкритому доступі, хоча саме вони були причиною низки гучних антикорупційних розслідувань.

Олександр Корнієнко за понад два роки роботи Верховної Ради ІХ скликання надіслав 24 депутатські запити, найбільше до Кабміну (21), президентові (2) та голові правління «Укрзалізниці» (1).

Перший запит Корнієнка був колективним, його адресували Зеленському щодо повернення на Батьківщину українських жінок та їхніх неповнолітніх дітей із Сирії. Зеленський відповів нардепам, що доручив МЗС та СБУ вжити вичерпних заходів, щоб захистити права українців та репатріювати їх додому.

Ще один запит до Зеленського також був від групи нардепів і стосувався необхідності підписати міждержавну угоду про будівництво автодороги через румунсько-український кордон.

Колективний запит до керівника правління «Укрзалізниці» стосувався перейменування залізничної станції «Фенольна» в селищі Нью-Йорк Бахмутського району в назву населеного пункту та продовження маршруту слідування поїздів. На думку депутатів, перейменування в залізничну станцію «Нью-Йорк» позитивно позначиться на іміджі «Укрзалізниці» та може стати самостійним і унікальним брендом. У держкомпанії відповіли, що перейменування станції розпочали і триває підготовка відповідних документів у Мінінфраструктури. Щодо продовження маршрутів слідування, то це питання не розглядають через незадовільну ситуацію з відшкодуванням коштів за перевезення.


Олександр Корнієнко на партійному з'їзді у лютому 2020 року (фото: glavcom.ua)
Олександр Корнієнко на партійному з'їзді у лютому 2020 року (фото: glavcom.ua)

У різні міністерства найбільше особистих запитів – 17 – від Корнієнка надійшло в березні 2021 року. Усі вони стосувалися надання інформації про причини, які унеможливили заповнення вакантних посад фахівців з питань реформ.

Міністр Сергій Шкарлет, наприклад, Корнієнку відповів, що Міністерство освіти і науки України провело одинадцяти хвиль конкурсів/доборів на посаду фахівців з питань реформ, було подано 3 232 заяви від 1 478 осіб, а кількість претендентів на одну посаду в середньому становила 16 осіб.

Своєю чергою Мінфін зазначив, що в структурі Директорату стратегічного планування та євроінтеграції працює 12 осіб, вісім з яких – фахівці з питань реформ. У відповіді наголошується, що всі посади заповнили кваліфікованими фахівцями відповідно до вимог.

Натомість у Мінцифри працює 64 особи на посадах фахівців з питань реформ. Міністерство планує оголосити конкурс для повного укомплектування. У відповіді одночасно наголошують, що добір людей на посади ускладнили карантинні заходи.

Який із Корнієнка законотворець?

На цей час Олександр Корнієнко є автором та співавтором 188 законопроєктів та проєктів постанов, з яких 70 стали чинними актами (прохідність – понад 37%).

Водночас мережева аналітика руху «Чесно» за підсумками двох років роботи парламенту ІХ скликання показала, що найбільш впливовими нардепами у парламенті наразі є тріо «слуг народу» — голови комітетів Галина Третьякова й Андрій Клочко, а також віцеспікер Олександр Корнієнко.

З переліченим тріо народних депутатів найкраще співпрацювати, якщо йдеться про протягування законопроєктів. У них найбільше контактів і впливу серед усіх народних депутатів.

Щодо поправок, то Олександр Корнієнко за час роботи в Раді ІХ скликання подав свої зауваження до 15 законопроєктів, найбільше – 103 та 106 – до вже згаданих законопроєктів про держслужбу. З них врахували повністю – 98 та 64 відповідно, а також частину врахували частково та редакційно. Крім того, майже всі правки Корнієнка (12 з 13) врахували щодо змін до бюджету на поточний рік.

Виявити зв'язки між депутатами і групи інтересів на основі поданих поправок можна з допомогою інструменту «Поправки»

Також слід наголосити на тому, що в березні 2020 року Верховна Рада дозволила партіям не подавати фінансової звітності до завершення карантину. Враховуючи, що карантин досі триває, найактивніші партії звітності не подають, тож походження 1,4 млрд грн доходів партій торік, у тому числі використаних на ведення виборчої кампанії, залишається невідомим. Не став карантин перешкодою і для освоєння майже 1,5 млрд грн державного фінансування, яке партії отримали у 2020 та 2021 роках.

Правки щодо відновлення звітування політичних партій до законопроєкту № 5253-1 подали народні депутати Олександр Корнієнко, Вікторія Подгорна, Анастасія Радіна та Олександра Устінова. Але відновлення звітування під питанням, адже підкомітет усі ці правки відхилив. Ситуація зі звітуванням зайшла настільки далеко, що єдиним її вирішенням могло стати лише внесення змін до закону «Про політичні партії в Україні». Заклики до парламенту відновити звітування лунали принаймні з осені 2020 року, а востаннє звернення до Ради з цього приводу підписали майже шість десятків громадських та журналістських організацій.

Помічники і зв'язки Корнієнка

У віцеспікера у Верховній Раді працює п’ятеро помічників: один – на постійній основі за трудовим договором, інші четверо – на громадських засадах.

За трудовим договором влаштована Тетяна Стеф'юк, яка раніше у цьому ж скликанні була помічницею на платній основі у «слуги» Ростислава Тістика. А у попередньому працювала помічницею на платній основі в подружжя нардепів – представниці «Радикальної партії» Альони Кошелєвої та представника БПП Давида Макар’яна. У 2016 році була головною спеціалісткою Управління інфраструктури Чернівецької облдержадміністрації. На місцевих виборах торік балотувалась як безпартійна до Чернівецької райради від партії «Слуга народу».

Помічник Корнієнка на громадських засадах Артем Зайцев у парламенті VIII скликання працював помічником на громадських засадах у «нарфронтівця» Олександра Ксенджука. На парламентських виборах торік він також балотувався як безпартійний від «Слуги народу» до Хмельницької райради.

Артема Рижака обрали депутатом Бучанської райради від «Слуги народу», наразі він працює в комісії з питань фізкультури, спорту та розвитку туризму.

Антон Сорокун – кандидат наук, працює в НАУ і займається інформаційною та кібербезпекою, а також системами техзахисту.

Полтавчанка Антоніна Федосова на парламентських виборах 2019 року балотувалась від «Слуги народу» під №175 як безпартійна та тимчасово безробітна, але ЦВК скасувало реєстрацію, бо вона не проживала в Україні останні п’ять років.

На місцевих виборах торік Федосова балотувалася від «Слуги народу» як безпартійна, на час виборів працювала консультанткою з економічних питань ТОВ «Профімаркет сервіс» та була обрана із результатом 102 голоси (6,6%) депутаткою до Бориспільської райради від «слуги народу».

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Шлях Корнієнка: від помічника нардепа до керівника Верховної Ради