Ця справа вражає кількістю драматичних поворотів і сюжетних ліній – здавалося таке може бути тільки у кіно або театрі
14 червня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив екссуддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса. Йому призначили покарання 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та із позбавленням права обіймати певні посади на три роки. І вже в залі суду Чауса взяли під варту.
Одразу після оголошення вироку Чаус сказав, що вважає покарання необґрунтованим та що подаватиме апеляційну скаргу. 18 липня в Апеляційна палата ВАКС надійшла апеляційна скарга у цій справі. Її розгляд призначений вже на 7 вересня.
Якщо ж говорити про деяку статистику в цій справі, загалом було проведено 66 судових засідань загальною тривалістю близько 189 годин. Суд допитав свідків, дослідив речові докази та вислухав багатогодинні показання самого Чауса. Обвинувачений надавав показання протягом 27 годин. Судові дебати відбувались протягом 30 годин, а останнє слово Чаус проголошував понад 14 годин. Сторона захисту заявила 380 клопотань, а загальний обсяг наданих адвокатами доказів до матеріалів провадження становить щонайменше 30 томів.
Тому ця справа вражає кількістю драматичних поворотів і сюжетних ліній – здавалося таке може бути тільки у кіно або театрі. Але це реальна історія, з агентом під прикриттям, погонею, хабарем та не менш реальним вироком. Тож займайте місця згідно з придбаними квитками, розповідаємо про одну з найрезонансніших і водночас найкумедніших справ останнього десятиліття – кейс екссудді Чауса.
Дія 1. Справа Чауса. Початок
Дійові особи:
Микола Чаус – екссуддя Дніпровського райсуду міста Києва, обвинувачений
Діана Поліщук – заявниця (викривачка)
Олександр Поліщук – таємний агент НАБУ, колишній чоловік Діани Поліщук
Світлана Сасевич – мати Діани Поліщук, обвинувачена у торгівлі сильнодійними речовинами та прекурсорами – димедролом, псевдоефедрином
Тарас Оксюта – суддя Солом'янського суду міста Києва
14 жовтня 2002 року Миколу Чауса призначили на посаду судді Дніпровського районного суду Києва. Проте більшість часу, проведеного на посаді, ім’я цього судді залишалося в тіні. Гучно про Чауса заговорили коли він розглядав клопотання про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану в грудні 2015 року.
У серпні 2016 року детективи НАБУ викрили суддю Чауса на отриманні хабаря в $150 тис. за умовне покарання для пенсіонерки Світлани Сасевич за торгівлю димедролом. Гроші виявили у двох скляних банках, одну з яких знайшли, викопавши на земельній ділянці судді, а іншу – в його автомобілі.
Доки Верховна Рада дозволила затримати суддю, він уже втік у Молдову та попросив там притулку. А вже у квітні 2021 стало відомо, що у Кишиневі екссуддю викрали. У травні з'явилося відео, в якому Чаус повідомив, що перебуває в безпеці, але до липня 2021-го публічно не було відомостей про його місце перебування, поки лише в спідній білизні екссуддя з’явився у селі Мазурівці, що на Вінниччині.
Тоді Чаус одразу звернувся до СБУ і повідомив, що став жертвою викрадення, позбавлення волі та інших злочинів. Після цього до нього приставили охорону і взялися розслідувати його заяву. А ще була погоня у Києві та вимоги від НАБУ до СБУ передати Чауса.
Врешті після появи Чауса САП та НАБУ швидко завершили офіційне слідство, хоч підозрюваний і відмовився давати їм будь-які свідчення.
Згадуючи ту історію, Чаус стверджував, що обидва рази був викрадений. А ще протягом всього судового розгляду він стверджував, що Вищий антикорупційний суд не має над ним юрисдикції, адже екстрадиція з Молдови так і не відбулася.
Судовий розгляд справи почався у листопаді 2021-го. Захист звично часто намагався затягнути справу, не з’являючись на засідання, подаючи різноманітні клопотання, затягуючи допит обвинуваченого. А сам Чаус неодноразово змінював захисників – всього їх було дев’ять.
Події. Версія Чауса
Очевидно, що сам Чаус вважає себе невинуватим. На суді він стверджував про відсутність події злочину та наявність провокації, а докази у провадженні, на його думку, були здобуті з грубим порушенням норм чинного законодавства.
Як же все це пояснював сам екссуддя?
У період 2015-2016 років у провадженні Чауса перебувала справа за обвинуваченням пенсіонерки Світлани Сасевич у незаконному придбанні, зберіганні і збуті отруйних сильнодійних речовин або наркотичних речовин. У кінці лютого 2016-го до екссудді в кабінет приходила адвокатка Світлани Сасевич, намагаючись поспілкуватись щодо цієї справи.
Чаус стверджував, що через кілька днів після цього візиту до нього прийшов суддя Солом'янського суду Києва Тарас Оксюта, дав свій номер телефона та попросив зустрітися з його кумою. Ці відомості, до слова, нічим не були підтверджені, тож суд зрештою оцінив їх як неправдиві.
Отже, Чаус прийшов на вказану зустріч у дворі Дніпровського суду, а кумою виявилась його давня знайома Діана Поліщук, яка повідомила йому, що є донькою Світлани Сасевич. Чаус стверджував, що на цій зустрічі між ними відбулася розмова про стан здоров`я його підсудної.
Тут варто нагадати, що з Діаною Поліщук, а також з її колишнім чоловіком Олександром Поліщуком Чаус на початку 2000-х працював у прокуратурі Святошинського району Києва.
Усього до зустрічі у залі судових засідань 21 березня 2016 року Чаус та Діана Поліщук зустрічалися двічі чи тричі. За словами екссудді, спершу він порадив зібрати та додатково надати прокурору документи, які підтверджують поганий стан здоров'я матері Діани. А вже під час другої зустрічі Поліщук просила «вирішити питання» з прокурором, на що Чаус відповів відмовою.
21 березня 2016 року, Діана Поліщук прийшла без попередньої домовленості та знову попросила про розмову. Вони зайшли до зали судових засідань, де Поліщук нагадала Чаусу про попередню зустріч словами «помните, мы с вами говорили», що Чаус сприйняв як продовження розмови про можливість вирішення питання з прокурором.
За твердженням Чауса, після цього в нього була ще одна зустріч з Діаною Поліщук у приміщенні Дніпровського районного суду, не зафіксована на НСРД (негласні слідчі розшукові дії). Тоді співрозмовниця сказала, що принесла обвинуваченому $50 тис. для передачі прокурору, а Чаус відмовився від цієї пропозиції.
25 березня 2016 року на зустрічі з Поліщук Чаус повідомив, що нічим не може допомогти, і після цього вони більше жодного разу не спілкувались.
Зі слів Чауса, він не вимагав жодних грошей. Також він зазначав, що Поліщук не змогла пояснити суду, в чому полягало таке вимагання. А ще, на його думку, в матеріалах немає жодних відомостей про вимагання коштів або озвучення будь-яких сум.
28 березня 2016 року відбулася перша зустріч Чауса з Олександром Поліщуком. Чаус стверджував, що на НСРД зафіксована не вся розмова, зокрема відсутнє обговорення надання коштів у борг. Зі слів Чауса, під час зустрічей Поліщук намагався пов'язати надання грошей у борг із вирішенням справи Сасевич.
Чаус стверджував, що кошти, отримані від Поліщука, якраз отримані у борг, та він їх одразу передав своєму товаришу, в якого позичав раніше, бо настав строк повернення. Також Чаус стверджував, що Поліщук мав особисту зацікавленість, та бажав отримати посаду в НАБУ.
Чаус вказував, що вже після затримання і через деякий час після допиту в НАБУ його вивезли з власної квартири та передали в одному з підземних паркінгів Києва невідомій особі, яка доставила його на квартиру в Ірпені. Потім Чауса нібито перемістили до іншої квартири в Бучі, а згодом вивезли до Республіки Молдова.
Вивезення до Молдови з Чаусом не узгоджувалося, факту вивезення він не усвідомлював – перебував уві сні, можливо, під дією якогось медичного препарату. Також Чаус наполягав, що його подальше переміщення на територію України відбулось унаслідок викрадення з території Республіки Молдова за участю співробітників Служби зовнішньої розвідки України. За твердженням Чауса, метою його викрадення було бажання отримати від нього свідчень на політичних діячів України.
Загалом суд критично оцінив показання Чауса. Багато в чому судді вважають ці дані неправдивими та наданими з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Цікаво, що Чаус не пам'ятав події або висловлювання, які могли свідчити про його винуватість, часто не міг їх пояснити, або пояснював фальсифікацією цих доказів стороною обвинувачення.
При цьому суд не надавав оцінки свідченням Чауса щодо обставин, які виходили за межі судового розгляду – зокрема, переміщення екссудді до Молдови, обставини перебування там, а також умови, за яких відбулося подальше повернення Чауса в Україну.
Позиція ВАКС: прохання про неправомірну вигоду, а не вимагання
Суд вважає, що Чаус хабар не вимагав, а лише попросив, бо не озвучував погроз та не створював умов, які не залишали б Діані Поліщук іншого вибору, аніж дати гроші. І це можна простежити у хронології справи.
Так, у березні 2015 року в провадження Чаусу надійшов обвинувальний акт щодо пенсіонерки Світлани Сасевич. Її обвинувачували у незаконному придбанні, зберіганні і збуті отруйних або сильнодійних наркотичних речовин.
Через рік, на початку березня 2016-го Чаус біля будівлі Дніпровського районного суду зустрівся з Діаною Поліщук, донькою Світлани Сасевич.
На тій зустрічі Поліщук повідомила Чаусу про тяжкий стан здоров`я її матері та несправедливі обвинувачення щодо неї, на що Чаус зазначив про можливість винесення ним рішення без призначення реального покарання. За вказані дії Чаус просив надати йому хабар у $100 тисяч доларів США. Чаус же цей факт рішуче заперечував.
У другій половині березня Чаус знову зустрівся з Діаною. Цього разу він використовував методи конспірації, повідомив про небажаність продовження розмови безпосередньо у приміщенні суду, де може відбуватися фіксація розмови правоохоронними органами, проте саме спілкування таки продовжив.
Нижче на інфографіці наведемо дослівний діалог Чауса з Діаною Поліщук (мова збережена).
Також Чаус запропонував алгоритм передачі хабаря.
Вже за декілька днів Чаус, повідомив, що не зможе нічим допомогти, бо йому на це не дає дозвіл керівництво суду, і що у нього є певні проблеми в суді.
Попри те, що Чаус ніби відмовився від попередніх домовленостей, це не впливає на скоєння злочину – а саме прохання хабаря. Відтак злочин повністю закінчений з моменту прохання надати неправомірну вигоду.
Суд також робить висновок, що запропонований Чаусом детальний алгоритм дій повністю викриває його злочинний умисел саме на одержання хабаря та виключає можливість будь-якого іншого тлумачення висловлювань і дій обвинуваченого.
Таким чином, ВАКС визнав доведеним, що Чаус, просив надати йому неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за призначення умовного покарання (вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища, злочин передбачений ч. 4 ст. 368 КК України).
Суд також зазначив, що, зважаючи на обставини вчинення злочину, правильна кваліфікація дій Чауса – прохання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а не вимагання.
Коментарі — 0
