М’яч на полі українців: як швидко ми домовимось між собою, так швидко і отримаємо автокефалію
Синод Константинопольського патріархату після трьох днів роботи ухвалив кілька надважливих рішень щодо України.
Передачу у 1686 році Київської митрополії Руській церкві визнано незаконною анексією. Це стало підставою для наступного рішення: синод зняв анафеми з глави УПЦ КП патріарха Філарета і глави УАПЦ митрополита Макарія.
Простою мовою: і УПЦ КП, і УАПЦ визнані канонічними. Всі вони – рівноправні православні церкви в Україні. Томос є. Але вручать його єдиній помісній церкві. М'яч тепер на полі українців. Все залежить від того, як швидко ми домовимось між собою: УПЦ КП, УАПЦ і проукраїнські архієреї УПЦ МП. Константинополь тепер чекає на об'єднавчий собор українських церков і обрання патріарха. Саме цей ієрарх отримає Томос про автокефалію.
Одразу після цих новин у Києві термінову заяву зробив патріарх УПЦ КП Філарет. Саме його багато хто називав предстоятелем нової церкви, якщо таку буде створено.
«Томос про автокефалію єдиної української церкви отримаємо найближчим часом», – запевнив глава УПЦ КП Філарет, виступаючи біля Володимирського собору. Ба більше, предстоятель зробив дещо передчасну, але дуже промовисту заяву, відповідаючи на одне з небагатьох запитань, Філарет промовив: «Я був патріархом, є патріархом і буду ним».
У той же час він не зміг точно відповісти на запитання «Главкома» про дату об’єднавчого собору, що може свідчити, що попередні перемовини між українськими православними церквами щодо цього питання не велись.
Рішенню синоду Константинопольського патріархату передував звіт про стан православ’я в Україні від екзархів Вселенської патріархії єпископа Едмонтону і Захiдної єпархії УПЦ в Канаді Іларіона та архієпископа Памфільського і Західної єпархії УПЦ в США Даниїла. Вони декілька тижнів працювали в Україні «в рамках підготовки до надання автокефалії Українській церкві».
Оцінка легатів Константинополя була позитивною, але синод Вселенської церкви лише частково задовольнив сподівання тих, хто очікував на Томос вже тепер. «Главком» з’ясовував, на що сподівалися і що отримали у підсумку прихильники самостійності української церкви.
Як Україна йшла до Томосу
Історія прагнення до автокефалії набула стрімкого розвитку 19 квітня цього року. У цей день президент Петро Порошенко оприлюднив звернення до Вселенського патріархату з проханням надати Томос помісній українській православній церкві. Лист-звернення підтримала Верховна Рада і архієреї православних церков в Україні, а саме УПЦ КП, УАПЦ і навіть окремі єпископи УПЦ МП.
З того часу практично до нинішнього зібрання синоду в Константинополі РПЦ намагалася всіляко відмовити Вселенський патріархат від рішення надати Томос. До резиденції патріарха Варфоломія приїздили не тільки ієрархи РПЦ з Москви, але і представники УПЦ МП у супроводі «православних олігархів», зокрема народного депутата від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського. Після візиту нардеп заявляв, що ніхто Томос надавати Україні не буде.
Останню спробу переконати патріарха Варфоломія не надавати Томос Україні здійснив наприкінці серпня сам патріарх РПЦ Кирило. Він відвідав Константинополь. За інформацією різних ЗМІ, патріарх Варфоломій під час зустрічі повідомив про намір визнати автокефалію Української церкви. Патріарх Кирило після зустрічі відмовився коментувати деталі цієї розмови.
На початку вересня Вселенський патріарх Варфоломій відправив до України двох екзархів «у рамках підготовки до надання автокефалії Українській церкві». Цей крок можна вважати офіційним підтвердженням Константинополя про намір надати незалежність Українській церкві. Екзархи Вселенської патріархії, єпископ Едмонтону і Захiдної єпархії УПЦ в Канаді Іларіон та архієпископ Памфільський і Західної єпархії УПЦ в США Даниїл зустрілися з президентом України Петром Порошенком, якому передали послання від патріарха Варфоломія. «Цього разу ми приїхали в Україну… щоб продовжити працю над уже вирішеним питанням, що початок процесу надання автокефалії Українській православній церкві розпочався. Ми є на прямій, яка іде до фінішної лінії», – наголосив архієпископ Даниїл. Стало зрозуміло, що процес надання Томосу є невідворотним.
На початку вересня легати Вселенського патріархату зустрілися у Києві з президентом Петром Порошенком і передали послання від патріарха Варфоломія
Реакція Москви була миттєвою. 14 вересня відбулося позачергове засідання Священного синоду РПЦ, який оприлюднив жорстку заяву. Мовляв, направивши екзархів до Києва, Константинополь порушив канони, вдершись на канонічну територію Російської православної церкви. Синод УПЦ МП, який відбувся 25 вересня у Києві практично повторив рішення, ухвалені в Москві, назвавши візит екзархів до України «грубим втручанням у внутрішні справи УПЦ». На засіданнях ієрархів РПЦ у Москві і Києві вирішено призупинити співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату.
Чому в Україні досі не було єдиної православної церкви
Якщо говорити про православний розкол в нашій державі, то він стався одразу із здобуттям незалежності України у 1991 році. Незалежності від Росії захотіла і частина православних ієрархів церкви Московського патріархату, яка тоді була єдиною дозволеною на теренах СРСР. Групу самостійників очолив митрополит Філарет. В РПЦ не стали миритися з цим і наклали на архієрея анафему, тобто відлучили його від канонічної церкви. Так виникла багаторічна історія з неканонічністю, тобто самопроголошеністю Української православної церкви Київського патріархату. Цю тему майже 30 років експлуатувала Росія, аби відлякати вірян від Української церкви та її лідера.
В Україні є ще одна, третя за впливовістю православна церква – Українська автокефальна православна церква, яка постала на тлі національно-визвольного руху в Україні після Жовтневого перевороту 1917 року. У січні 1918-го у Києві відбувся собор, який виступив за створення незалежної від РПЦ церкви, однак його засідання перервав наступ більшовиків. У 30-х роках почалися репресії з боку комуністичної влади. Священиків і активних вірян, які з їх початком не втекли, а залишалися в країні, схопив НКВД, заслав, або розстріляв. УАПЦ часто називають емігрантською церквою. Із середини минулого століття вона активно діяла у Північній Америці, країнах Європи з найбільшою українською діаспорою і Австралії. Відродження УАПЦ на теренах України розпочалося наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття.
Отже, з початку 90-х в Україні почали діяти три православні церкви – канонічна, але в церковному спілкуванні з Росією УПЦ Московського патріархату, самопроголошена УПЦ Київського патріархату, і УАПЦ. Дві останні до останнього часу вели тісний діалог про об’єднання у єдину церкву. Але далі декларацій справа не пішла.
Найближче УПЦ КП і УАПЦ підійшли для об’єднання у 2015 році. Тоді в інтерв’ю «Главкому» предстоятель УАПЦ, митрополит Макарій розповідав про зустріч із патріархом УПЦ КП Філаретом, на яких озвучив умови об’єднання, зокрема назву нової церкви як «УАПЦ Київський патріархат» і умову зберегти за УАПЦ усі єпархії цієї церкви з правлячими архієреями. На ці умови патріарх Філарет не погодився.
Що буде після визнання канонічними УПЦ КП і УАПЦ
Зараз переговори між УАПЦ і УПЦ КП, які були заморожені, відновлені. Вже точно відомо, що до них не приєднуватиметься церква Московського патріархату. Про це заявив голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) Климент Вечеря. Таке рішення виглядає не дивним, адже Російська православна церква заявила про намір розірвати євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом після рішення зняти анафему з глави УПЦ КП Філарета та рішення щодо надання українській церкві автокефалії.
Крім того своїм вчорашнім рішенням синод Константинопольського патріарха урівняв у правах три православні церкви, які діють в Україні, дозволивши їм самим визначитися на об’єднавчому соборі. І попри офіційну відмову Московського патріархату об’єднуватися, ніхто не заборонятиме єпископам, священикам чи парафіям, які належать до УПЦ МП, долучатися до нової незалежної церкви. Про такий намір деяких громад в інтерв’ю «Главкому» розповів і архієпископ Львівський і Галицький Філарет.
До сьогоднішнього рішення синоду Константинопольського патріархату в УПЦ КП наполягали на тому, що участь в об’єднавчому соборі матимуть право лише ті архієреї УПЦ МП, які поставили свої підписи під зверненням до Вселенського патріарха. «Ті, хто не звертався, на соборі не матимуть права», – пояснював патріарх УПЦ КП Філарет. Але нині він пом’якшив свою позицію, заявивши, що братимуть участь усі, хто висловить таке бажання.
Коли саме відбудеться собор, поки невідомо. Патріарх Філарет на запитання про дату цієї події, поставлене «Главкомом», висловив переконання, що «дуже швидко». На засіданні учасники собору мають обрати предстоятеля нової помісної церкви і склад Священного синоду. Саме цій новій церкві Константинополь надасть Томос.
Після об’єднавчого собору церкви, які візьмуть у ньому участь, юридично мають зникнути, принаймні такою є позиція їхнього керівництва. А от щодо УПЦ МП – питання. Предстоятель УПЦ КП Філарет пропонує називати церкву Московського патріархату в Україні «Російською православною церквою в Україні». З ним солідарні навіть деякі ієрархи УПЦ МП. Наприклад, митрополит Черкаський і Канівський УПЦ МП Софроній (Дмитрук) вважає, що не слід боятися нового розколу, який імовірно станеться, оскільки в Україні уже є декілька розколів. «Ті, хто противитиметься створенню нової єдиної церкви, нехай створюють в Україні свої приходи, як це робить РПЦ за кордоном», – сказав митрополит.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0