НАК перетворюють на монстра
Відтермінування запуску ринку добового балансування газу на два місяці (з 1 серпня на 1 жовтня 2018 року) означає, що споживачам доведеться ще зачекати на прозору конкуренцію між постачальниками та можливістю оперативно обирати найкращі пропозиції на відкритому ринку.
Що ж змусило державного регулятора - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – перенести термін запуску добового балансування? Офіційною причиною стала вимога НАК «Нафтогаз України» переробити зміни, внесені в Кодекс газотранспортної системи (ГТС) наприкінці 2017 року. Таке внесення «змін у зміни» аргументували тим, що вони начебто створювали занадто вигідні умови для функціонування приватних облгазів, пов`язаних із Дмитром Фірташем.
Але опитані «Главкомом» експерти стверджують, що нині діюча система щомісячного балансування ГТС забезпечує домінування групи «Нафтогаз» на ринку газу (та навіть маніпулювання на свою користь), тому її збереження і є справжньою метою маневрів навколо Кодексу ГТС.
На додачу є ще один аспект – «Нафтогаз» намагається витиснути структури Фірташа із поставок газу населенню з метою повного заволодіння ринком роздрібного споживання газу – саме там зараз найбільші обсяги споживання газу. Як розвивається наступ «Нафтогазу» на двох фронтах та що від цієї війни отримають споживачі газу?
Головна зброя «Нафтогазу» проти облгазів наразі таке собі «ноу-хау», яке зручно використовувати саме під час щомісячного балансування: штучно створювані небаланси газу в сегменті газозабезпечення підприємств тепло-комунальної енергетики (ТКЕ). Щоб загальмувати запуск ринку добового балансування, «Нафтогаз» відкрив, за висловом його керівництва, «новий фронт», охрестивши ці штучно створені небаланси ТКЕ «несанкціонованим відбором газу» структурами Фірташа. Сума небалансів сягнула майже 25 млрд грн.
Розгорнувши РR-кампанію в пресі та соціальних мережах проти керівника НКРЕКП Оксани Кривенко, НАК таки домігся свого. В ході тривалих дискусій регулятор погодився, що введення Кодексу ГТС треба відкласти та доопрацювати.
Такі дії «Нафтогазу» як лакмусовий папірець виявили не завжди адекватні дії газового монополіста стосовно підприємств тепло-комунальної енергетики. «Главком» неодноразово писав, як під виглядом реформування газового ринку «Нафтогаз» намагається посилити свій монополізм, навіть досягти прямого доступу до платіжок кінцевого споживача.
«Нафтогаз» відкрив фронт проти НКРЕКП
Газова війна між керівництвом «Нафтогазу» та державним регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) -спалахнула відразу по тому, як в інтерв’ю «Главкому» голова НКРЕКП Оксана Кривенко звинуватила «Нафтогаз України» в блокуванні впровадження з 1 серпня добового балансування на ринку газу. На це відразу ж в соціальних мережах зреагував комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко. Він заявив про початок «нового фронту боротьби» проти оновленого наприкінці 2017 року Кодексу газотранспортної системи (ГТС), що передбачає запуск ринку добового балансування.
За словами Оксани Кривенко, добове балансування допоможе врегулювати проблему «небалансів підприємств тепло-комунальної енергетики (ТКЕ), за допомогою яких НАК сьогодні карає газорозподільні підприємства або інших постачальників». Забігаючи наперед, доцільно нагадати, що природа цих небалансів полягає в тому, що в опалювальні сезони минулих років облгази – за командою зверху - транспортували газ споживачам за відсутності договорів. А договорів не було, тому що «Нафтогаз» відмовлявся їх підписувати з підприємствами ТКЕ через борги за попередні роки. Тепер же «Нафтогаз» назвав ці небаланси «несанкціонованим відбором газу» і водночас звинуватив НКРЕКП в тому, що Кодекс ГТС написаний з метою легалізації цього так званого несанкціонованого забору газу на користь знов таки Дмитра Фірташа (опальному мільярдеру належить майже 70% всіх облгазів України).
«Зіткнулися у двобої два величезних фінансових інтереси: «Нафтогаз» і всі облгази, насамперед Фірташа. Але під роздачу попадуть й інші приватні газопостачальні організації», – поділилася думками з «Главкомом» Альона Бабак, заступник голови комітету ВРУ з питань ЖКГ.
За що воюють?
Підприємства ТКЕ того року спожили 5,6 млрд кубометрів газу, вартість якого за встановленою державою ціною близько 40 млрд грн. В той же час записавши частину цього обсягу як врегулювання небалансів, які виникли начебто через несанкціонований відбір газу для ТКЕ (взимку!), група «Нафтогаз» підвищує вартість цієї частини в більш як двічі – таку можливість надав Кодекс ГТС, дозволивши оформляти несанкціонований відбір і перераховувати його вартість за комерційною ціною, значно вищою, ніж для населення та ТКЕ.
Борговий шлейф майже в 51 млрд грн свідчить про відсутність газового ринку в Україні, про запуск якого вже декілька років поспіль тріумфально звітує влада перед західними партнерами. В «Нафтогазі» вважають, що «порятунком від колапсу на ринку постачання газу для соціальних категорій споживачів стало рішення державного регулятора про перенесення з 1 серпня на 1 жовтня запровадження добового балансування газу», що нібито завадило легалізації крадіжок газу недобросовісними учасниками ринку.
Яка ж природа згаданих вище небалансів? В яку копійку влетів «Укртрансгаз»? З такими запитаннями «Главком» звернувся в «Нафтогаз України». НАК відповів так:
«Щодо так званих «небалансів ТКЕ», Компанія вважає, що насправді це обсяги несанкціоновано відібраного газу, тобто, обсяги, які Компанія не мала наміру постачати ТКЕ (у разі, якщо відсутній договір постачання або номінації на відповідні обсяги газу). На Компанію не покладено обов’язок безумовно постачати газ ТКЕ. Постачання газу для ТКЕ на пільгових умовах від Компанії може відбуватися виключно за умови дотримання ТКЕ низки вимог, встановлених умовами ПСО, затвердженим урядом. Водночас відповідальним за експлуатацію газорозподільних мереж (ГРМ) є її оператор (облгаз – «Главком») і саме він зобов’язаний контролювати, яким чином використовується газ у цій системі та вживати заходів для недопущення і припинення несанкціонованих відборів з газотранспортної системи (оператор ГТС – «Укртрансгаз» - «Главком»)», - пояснили в «Нафтогазі».
«Якщо ж оператор ГРМ (облгаз – «Главком») не вживає таких заходів, він вимушений нести фінансову відповідальність перед оператором ГТС за допущений несанкціонований відбір – наразі у формі плати за послуги балансування», - вважає керівництво «Нафтогазу», наголошуючи, що «Компанія не володіє повною інформацією про те, чому оператор газорозподільних мереж допускає несанкціонований відбір».
З юридичної точки зору, «Нафтогаз» бездоганно пояснив природу несанкціонованих відборів. Але якщо згадати газово-комунальний двобій, детально описаний у статтях «Главкома», тоді перед очима постане зовсім інша картина.
Ретроспектива «газо-комунального двобою»
З року в рік повторювалася одна й та ж картина: напередодні опалювального сезону «Нафтогаз» відмовлявся підписувати договори з підприємствами ТКЕ на постачання газу через борги. Ці борги формувалися багато років поспіль, але особливо стрімко виросли після запровадження ціни газу до рівня німецького хабу в Дюсельдорфі. Цінові перекоси загрожували колапсом в комунальній енергетиці. Під виглядом реформування газового ринку насправді чітко простежується цинічна спроба перерозподілу власності комунального майна, про що «Главком» писав тут.
Ще на початку 2000-х «Нафтогаз України» завдяки значним боргам намагався вплинути на підприємства ТКЕ, які збирають живі гроші з кінцевого споживача. Але часті зміни на владному олімпі на певний час загальмували блакитну мрію монополіста. Після того, як у 2014 «Нафтогаз» очолив Андрій Коболєв – досвід стратегічного управління та корпоративних перетворень він набував у PricewaterhouseCoopers - монополіст почав справжню атаку на теплокомунальний сектор, борги котрого почали зростати після підвищення ціни газу спочатку НКРЕКП, а потім урядом. Саме в травні 2015 року уряд запровадив ціну 6879 гривень ($275) за тисячу кубометрів (з ПДВ) для побутових споживачів та ТКЕ. В результаті борги споживачів за газ росли, як сніжна лавина, а «Нафтогаз» не підписував договори з ТКЕ на постачання газу і часто погрожував повністю припинити постачання палива котельням. Неодноразово представники комунальних підприємств збирали пресу і заявляли, що для виробництва тепла для населення «Нафтогаз» пропонує комунальним підприємствам підписувати договори на кабальних умовах, наполягаючи на власному варіанті, де наперед були передбачені штрафи за накопичені газові борги.
Практика «викручування рук» – у виглядів штрафів та пені – стала традиційною у взаєминах газового монополіста з комунальними підприємствами. А «Нафтогаз» ніколи не зважав на те, що держава несвоєчасно і не повністю виплачує комунальним підприємствам пільги та субсидії, не компенсує різницю в тарифах на газ (порівняно з економічно обґрунтованим рівнем), а тому монополіст постійно нараховував штрафи і пені, тоді як у тарифах ТКЕ витрати на їх погашення не були передбачені.
«Главком» неодноразово писав про те, як «Нафтогаз» використовує бюджетні субсидії на розрахунки за боргами минулих років, а тому на оплату за поточними рахунками коштів завжди бракувало, отже, рівень розрахунків був набагато нижчий, ніж міг би бути. А відтак, на постійно зростаючі поточні борги комунальних підприємств монополіст нараховував нові штрафи та пені – вже згадувалося, що їхній обсяг сягнув майже 50 млрд грн. Як функціонує схема нарощування штрафів та пені комунальним підприємствам на користь «Нафтогазу», Главком детально описав тут.
Через штучно накручені борги підприємств ТКЕ, «Нафтогаз» відмовлявся подавати газ у котельні. Але команда «зверху» змушувала монополіста відновити поставки навіть без наявності підписаних договорів.
Кінцевий споживач програє
В коментарях «Главкому» «Нафтогаз України» заявив, що «Компанія активно відстоює ідею імплементації в Україні Регламенту ЄС №312/2014, яким затверджено мережевий кодекс балансування, і вважає, що перехід до системи добового балансування в Україні можливий виключно після приведення Кодексу ГТС та інших регуляторних актів у повну відповідність до вимог Регламенту ЄС».
Проте опитані «Главкомом» експерти стверджують, що «Нафтогаз» штучно блокує ринок добового балансування попри гостру потребу врівноваження щоденного попиту і пропозиції на газовому ринку.
Всупереч задекларованій стратегії про демонополізацію ринку газу, «Нафтогаз України» стає таким же монополістом, яким був колишній «Укргазпром». Наразі група Нафтогаз самостійно виходить в сегмент поставки газу населенню – раніше цю функцію виконувала компанія «Газу України», яку потім НАК відсторонив, щоб забрати на себе фінансові потоки.
Отже, «Нафтогаз» хоче оволодіти внутрішнім ринком газу, адже передумови для цього монополіст формував протягом останніх чотирьох років. Стало відомо про те, що із серпня, за вказівкою керівництва групи «Нафтогаз» її працівники почали звертатись в облгази для заміни їм діючого постачальника газу на «нафтогазівського» – тобто компанію «ГПК Нафтогаз».
«Тепер НАК спеціалізується від поставок газу підприємствам ТКЕ, кафе «Маруся» і до Стокгольмського міжнародного арбітражу. Все в купу звалили – компанія вже розрослася до такого рівня, що стала некерованою – такого в світі взагалі нема», - поділився думками з «Главкомом» відомий експерт галузі.
У групі «Нафтогаз» вже попередили споживачів, що на початку фактична ціна газу для них не зміниться, але буде запроваджено розділення рахунків. Тобто вони почнуть отримувати окремий рахунок саме за обсяг спожитого газу, та інший – за послуги транспортування цього обсягу. Наразі невідомо про якісь вигоди від зміни постачальника. Але вся попередня історія «Нафтагазу» вказує на те, що слід очікувати підвищення ціни на газ – адже монополія посилюється та концентрує контроль над усіма частинами газового ринку країни.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0