Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Війна клонам! Ківалов почав готуватися до парламентських виборів

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <span>Головним ідейним натхненником законопроекту проти &laquo;двійників&raquo; є Сергій Ківалов з Опоблоку</span> - Війна клонам! Ківалов почав готуватися до парламентських виборів
    Головним ідейним натхненником законопроекту проти «двійників» є Сергій Ківалов з Опоблоку
    Фото: Слово і Діло

    13 депутатів на чолі з Ківаловим готують закон, який має запобігти появі клонів у бюлетенях

    У Верховній Раді зареєстровано законопроект про зміни законів у сфері запобігання «брудних виборчих технологій». Його ініціаторами виступили 13 нардепів з різних фракцій: більшість – з групи «Відродження», опоболоківці, головний радикал Олег Ляшко та один парламентар з Блоку Порошенка. Втім, нардепи Микола Скорик та Антон Кіссе, які виявилися серед авторів законопроекту, зізналися «Главкому», що головним його ідейним натхненником є Сергій Ківалов з Опоблоку.

    У пояснювальній записці йдеться, що законопроект покликаний боротися із «технологією двійників». «Її сутність полягає в тому, що деякі особи, напередодні або після початку виборчого процесу, навмисно змінюють свої прізвища та імена так, що б вони були схожі на прізвища та імена основних кандидатів. Зазначена технологія призводить до того, що «основний» кандидат губиться серед двійників. Як наслідок, менш інформовані виборці (особливо люди похилого віку), побачивши у виборчому бюлетені два однакових прізвища, губляться і, самі того не бажаючи, голосують за «двійника», - зазначено у поясненні.

    Приклад застосування цієї технології ми бачили під час першого туру президентських виборів, коли у списку кандидатів під прізвищем лідера «Батьківщини» Юлії Володимирівни Тимошенко стояло прізвище її колеги нардепа Юрія (теж Володимировича) Тимошенка. Напередодні голосування розгорівся скандал щодо балотування цього кандидата, правоохоронці навіть проводили розслідування, яке, втім, не завадило Юрію Володимировичу висунути свою кандидатуру і навіть потрапити у першу десятку за результатами голосування 31 березня.

    Активізація нардепів

    На запитання про те, чому законопроект, спрямований на боротьбу із «двійниками» з’явився тільки зараз, а не напередодні президентських виборів, автори документу непереконливо відповідають, мовляв, раніше руки не доходили, але закон потрібний, тому хай вже хоча б до парламентських виборів буде ухвалений.

    Разом із тим, Сергій Ківалов у коментарі «Главкому» визнав, що «такий закон потрібен був, як то кажуть, на вчора. Його мета – уникнути ситуацій з маніпуляціями та аферами на виборах, що застосовуються ґендлярами від політики для введення в оману виборців».

    Ківалов також підкреслив, що один із співавторів законопроекту – народний депутат Юлій Іоффе з Опозиційного блоку - у попередньому скликанні був ініціатором проекту закону, спрямованого на боротьбу з «кандидатами-двійниками». «Однак у 2014 році парламент не підтримав цю законодавчу ініціативу (не було політичної волі), тому проект було відкликано його автором», - пояснив Ківалов.

    За словами нардепа від  групи «Відродження» Антона Кіссе, запобігти появі «двійників» на виборах допоможе чітко виписана норма щодо термінів зміни прізвища, імені та по-батькові.

    «Якщо кандидат впродовж останнього року перед виборами змінював прізвище, йому має бути заборонено балотуватися. Тому що технологія двійників працює так: за останні два місяці перед початком виборів якась політсила чи політик бачить попередні списки кандидатів, швидко змінює прізвище (аби стати тезкою одного з кандидатів, - «Главком») та подає документи», - пояснив він «Главкому».

    Втім, такий хід не може повністю вирішити проблему політичних клонів, адже в Україні існує чимало розповсюджених прізвищ, а тому все ж існує вірогідність появи двійників – тих, хто не змінював прізвище, ім’я та по-батькові навмисно, під вибори. Власне, саме це ми спостерігали у випадку з Тимошенко. А раніше - на парламентських виборах дуже часто в мажоритарних округах. Зокрема на Хмельниччині від такої технології свого часу постраждав нинішній нардеп Віктор Бондар. Так, на парламентських виборах восени 2012 року йому протистояв пенсіонер із Старокостянтинова Віктор Григорович Бондар. Тоді представники «справжнього» Бондаря намагалися домовитися з «несправжнім», пропонуючи йому за зняття з виборів великі гроші. В рещті двійник все-таки відтягнув у «основного» кандидата понад дві тисячі голосів.


    Скріншот фрагменту протоколу Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 191
    Скріншот фрагменту протоколу Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 191

    «Ми довго думали над тим, як чинити у разі появи у бюлетені просто тезок – людей із розповсюдженими прізвищами, але з цим щось вдіяти важко. Заборонити людині брати участь у виборчому процесі лише через те, що вона тезка свого конкурента не можна – це порушення прав людини», - зазначив Кіссе.

    Ківалов також уточнив: «Якщо прізвище не змінювалось, і кілька людей з однаковим прізвищем захочуть взяти участь у виборах, то ніхто їм не може заборонити їхнє реалізувати конституційне право». 

    Водночас ідейний натхненник передбачив ще один момент, який має запобігти сплутанню кандидатів виборцем. «Крім того, у виборчих бюлетенях обов’язково має бути зазначені порядкові номери кандидатів на пост президента України, кандидатів у народні депутати», - зазначив він.



    Втім, є ще одна проблема, яку законопроект не вирішує. Для того, щоб технологія спрацювала, «двійник» не обов’язково має бути повним тезкою – різниця може складати лише одну букву. На тих же виборах-2012, у тому самому окрузі, колишньому голові Хмельницької облради Миколі Дерикоту мав протистояв його далекий родич, 27-річний Віталій Вікторович Дерикіт, однак він знявся з виборів до голосування.

    Двійниками можуть виступати не лише альтернативні кандидати, а у цілі партії – і цього законопроект також не врахував. Приміром, У 2008 році у Києві створено виборчий блок однофамільця екс-мера столиці Олександра Омельченка з такою самою назвою, як у «оригінала», для участі у перевиборах у столиці: «Блок Олександра Омельченка», до якого увійшли 13 осіб. «Несправжній» Олександр Омельченко був 1977 року народження і не мав нічого спільного з екс-мером Олександром Омельченком.

    За словами Антона Кіссе, група авторів законопроекту всіляко сприятиме його оперативному проходженню через комітети та ухваленню. «Після травневих свят ми збираємося активізувати процес, провести його за скороченою процедурі (для того, щоб законопроект розглядався за скороченою процедурою, необхідно, щоб 150 нардепів у залі проголосували за таку процедуру. За словами Кіссе, вже зараз біля сотні голосів могли б знайтися, - «Главком»)», - сказав він.

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Тезка vs Противсіх

    За словами політологів, «технологія двійників» досить часто використовується в Україні, хоча її не можна назвати високо ефективною.

     Висунення клонів спрямоване на те, щоб відтягти частину голосів у певного кандидата... Вона застосовується досить часто на мажоритарних виборах у територіальних округах, а також на місцевих виборах – приміром, мерів міст», - розказав «Главкому» політолог Володимир Фесенко.

    Експерт також додав, що найкраще таке клонування діє за умов, коли розрив між головними конкурентами невеликий і навіть 1% може бути вирішальним. «Двійник може відтягти 0,5%-1,5%», - уточнив він.

    У свою чергу політолог Олексій Гарань зазначив, що не менш ефективною за «двійників» є технологія «проти всіх». «Згадайте кандидата Василь Противсіх. Ця технологія працювала на певного кандидата, тоді – на Віктора Януковича, але все ж вона не мала вирішального значення», - нагадав Гарань.

    Василь Гуменюк (Противсіх) – громадянин України, який напередодні виборів президента України у 2010 році змінив прізвище на «Противсіх» і балотувався на посаду президента. Тоді за нього проголосували 40 тис. 352 людини (0,16% виборців), що стало 14-м результатом серед 18 кандидатів.
    На думку Володимира Фесенка, проблема є ширшою: плутають виборців не лише кандидати-клони, а й взагалі висунення технічних кандидатів. «На цих виборах мінімум півтора десятка, а може, й більше брали участь у виборах в інтересах одного з фаворитів. Одним з механізмів боротьби можуть стати більш жорсткі перевірки та недопуск до реєстрації тих, у кого джерело фінансової застав є сумнівним», - говорить експерт. Гарань  додав, що цей законодавчий момент потрібно ретельно виписати, аби не створити перепон для участі у виборах, приміром, представникам опозиції.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ