Депутати та президент Зеленський вже порушили всі терміни щодо формування нового складу ЦВК
Якщо Верховна Рада досить швидко впоралася з розгоном минулого складу Центральної виборчої комісії, то з формуванням нового вийшла заминка. У мегафракції «Слуга народу» до останнього тримали в секреті список своїх висуванців до комісії нібито через небажання наражати їх на передчасний тиск. Відомо було лише, що «слуги» передали на вибір Володимиру Зеленському список з двох десятків осіб, хоча вакантних місць в ЦВК лише 17. І от нарешті перелік кандидатів від президентської фракції оприлюднений – їх виявилось 18. Зі своїми кандидатами визначились й інші парламентські фракції, з яких президенту також доведеться зробити вибір. Є ще й варіант, коли голова держави внесе до парламенту всі подані кандидатури, а депутати вже визначатимуться з кожною окремо, але він є малоймовірним.
Хоча старому складу комісії дорікали «недостатньою виваженістю і політичною упередженістю», через що нібито і були припинені його повноваження, в новому складі можуть залишитись кілька старожилів. Всіх їх внесла фракція «Слуга народу». Можна іронізувати, що «старих» залишили «на фарт», бо саме вони кували перемогу президенту і його партії. Так, повторно внесений Олег Діденко, який почав дрейфувати в «зелений» бік ще до президентських виборів. Свого часу цього юриста делегувала у ЦВК фракція «Удар», коли ще така існувала в парламенті. У парламентських колах припускають, що Діденка на Банковій розглядають як майбутнього голову комісії.
На «повторне коло» пішов ще один колишній «ударівець» Валерій Плукар, який до своєї першої появи в ЦВК працював в Адміністрації президента при Порошенку і був делегований до комісії від партії екс-президента. Також хороші шанси лишитися у ЦВК мають дружина екс-генпрокурора Катерина Махніцька, що була призначена ще в 2014 році за квотою свободи «Свободи», та колишня «народна фронтовичка» Ірина Єфремова, багаторічний патрон якої Арсен Аваков зберіг свою міністерську посаду в новому уряді.
Закон про Центральну виборчу комісію передбачає, що при її формуванні у поданні президента враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні парламенту. У Зеленського вирішили врахувати їх таким чином: «Опозиційна платформа «За життя» як друга за чисельністю фракція може розраховувати на двох членів комісії, а «Батьківщина», «ЄС», «Голос», «За майбутнє» – по одному.
Щоправда, де-факто «Батьківщина» за домовленістю отримає двох членів. Представника від цієї партії в минулому складі комісії Андрія Євстігнєєва внесли «слуги» по своїй квоті. Від себе ж офіційно «Батьківщина» подала дві кандидатури на вибір – ветерана ЦВК Жанну Усенко-Чорну та головного консультанта відділу представництва в судах секретаріату ЦВК Вікторію Глущенко. За інформацією «Главкома», Банкова вже виступила категорично проти персони Усенко-Чорної.
«Завернули» і пропонованого «Європейською солідарністю» екс-народного депутата Олександра Черненка. «ЄС» в комісії буде представлений іншим колишнім нардепом – юристом Юрієм Булгаком, який працював в бізнес-структурах Петра Порошенка з 1996 року.
Одне місце й у найменшої фракції парламенту – «Голосу». Власне, єдину кандидатуру вона й пропонувала – співзасновника Громадянської мережі «Опора», колишнього заступника міністра освіти і науки Андрія Гевка. Останнім часом він керував роботою відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ і балотувався в Раду від «Голосу» на 23 місці в списку, яке виявилось непрохідним.
Друга за величиною фракція «Опозиційна платформа «За життя» подала Зеленському прізвища двох кандидатів – вони обидва є в поданні президента. Для нардепа чотирьох скликань екс-«регіонала» Юрія Мірошниченка це буде своєрідною компенсацією за те, що він не проскочив у нинішній парламент. Компанію йому складе заступник керівника секретаріату ЦВК Сергій Дубовик, який вже працював членом комісії і навіть був її секретарем.
Минулий склад комісії через складні перемовини між фракціями був штучно розширений з 15 до 17 осіб. У «Слузі народу» висловлювали наміри повернути старі розміри ЦВК, але в результаті вирішили залишити все, як є. І подали президенту на вибір аж 18 осіб, і це ще без врахування пропозицій інших фракцій.
Хто ж ті новачки, яких пропонують до ЦВК «слуги народу»? Поки відомі лише прізвища та імена по-батькові кандидатів, тож ми можемо лише з великою ймовірністю припускати, хто ці люди.
Оксана Боярчук – під таким саме прізвищем та ініціалами зареєстрований київський приватний нотаріус.
Юрій Волошин – декан факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету, доктор юридичних наук, професор.
Олена Гатаулліна – поки мер Києва Віталій Кличко воює з новою владою, його колишні однопартійці чудово наводять мости з зеленою командою. Юрисконсульт юридичної групи «Колегіум» балотувалася в Верховну Раду від «Удару» під непрохідним 196 номером і навіть досі значиться в реєстрі юридичних осіб підписантом від цієї партії. За інформацію джерел «Главкома», кандидатуру Гатаулліної в комісію лобіював її старий знайомий Діденко.
Євгеній Гетьман – доктор юридичних наук Київського національного університету ім. Шевченка, є автором низки праць щодо кодифікації законодавства України.
Віталій Грень – керівник юридичного департаменту партії «Укроп». У нього є схильність до співпраці з набожними депутатами – в парламенті шостого скликання був помічником нардепа Віктора Уколова (БЮТ), а в минулого скликанні допомагав нардепу від «Народного фронту» Павлу Унгуряну. Грень також дуже релігійний – очолює Асоціацію християн-юристів України.
Наталія Камінська – професор кафедри Національної академії внутрішніх справ, що в поєднанні з «недоторканістю» згаданої вище Єфремової можна трактувати як кандидат від Арсена Авакова.
Олександра Кармаза – кандидат юридичних наук, головний консультант юридичного управління Апарату Верховної Ради. Викладає в Київському національному університеті ім. Шевченка та в приватному ВНЗ «Університет сучасних знань».
Оксана Кваша – завідувач кафедри галузевих правових наук Київського університету права НАН України, доктор юридичних наук, професор. Головними напрямами її наукових досліджень є проблеми співучасті у злочині та протидії корупції.
Павло Любченко – професор кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (Харків). В 2014 році балотувався до Верховної Ради від Радикальної партії Ляшка, а минулого року подавав декларацію як претендент на посаду судді Конституційного суду. Є власником приватної фірми бартер та СП «Біомашприлад-Україна», задекларував на рахунках близько 1,5 млн грн та $25 тис.
Валентин Орлов – пошуковики видають сайт професійного весільного ведучого з таким ім’ям та прізвищем. Таке призначення було б цілком в дусі нової влади. Але, скоріш за все, це – доцент кафедри менеджменту і публічного адміністрування Криворізького економічного інституту, кандидат наук з державного управління. Саме в цьому інституті працює батько Володимира Зеленського Олександр.
Володимир Перепелюк – науковий консультант відділу забезпечення діяльності голови та заступника голови секретаріату Касаційного адміністративного суду.
Сергій Постівий – колишній керуючий справами виконкому Білоцерківської міської ради. В парламенті 7-го скликання був помічником Андрія Пишного та Володимира Полочанінова (обидва – «Батьківщина»), в парламенті 8 скликання – Сергія Кудлаєнка (БПП).
Юрій Фрицький – завідувач кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін приватного університету «Україна».
Плюс вже згадані вище п’ятеро кандидатур, яких «слуги» пропонують перенести зі старого складу. Враховуючи, що іншим фракціям треба теж щось дати (6 вакансій з 17), Зеленському треба обрати з запропонованих фракцією прізвищ 11 осіб, які забезпечать йому тотальний контроль над виборчим процесом. Можна й більше, якщо «кинути» якусь з малих фракцій, або ще більше роздути склад ЦВК.
Депутати та Зеленський вже порушили всі терміни щодо подання персонального складу ЦВК. Згідно з законом, президент мав це зробити протягом трьох днів після дострокового припинення повноважень попередньої комісії, але все загальмувалось ще на етапі подачі кандидатур фракціями. Проте цього року, судячи з всього, ніяких виборів не планується. Тож голова держави ще вдосталь часу подумати.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0