рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Земля. Перша кров

    • Наталія Сокирчук Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    Сьогодні у центрі столиці було гаряче: земельне питання спровокувало сутички між поліцією та активістами - Земля. Перша кров
    Сьогодні у центрі столиці було гаряче: земельне питання спровокувало сутички між поліцією та активістами

    Продаж землі. Зеленський і його фракція не збираються зупинятися. В центрі столиці – перші сутички і жертви

    Наближається «година ікс». Влада таки націлена відкрити ринок землі: голосування за відповідний закон у парламенті намічене на четвер, 19 грудня. Але вже сьогодні і всередині Верховної Ради, і під нею вирували неабиякі пристрасті. У центр столиці розпочалась акція проти реформи, яку наполегливо просуває президент Зеленський та його уряд. Вздовж дороги під Радою стоять трактори, на яких розвішані плакати із закликом не продавати українську землю.

    На мітинг проти скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель традиційно прийшли націоналісти (ВО «Свобода» та «Нацкорпус»), «Батьківщина» та Аграрна партії. За даними «Главкома», правоохоронців оцінили кількість мітингувальників у 2-2,5 тис. людей.

    Основні вимоги учасників акцій протесту – заборонити продаж землі іноземцям і кардинально зменшити її концентрацію в одних руках – до 5 тис. га.


    Протести проходить не лише у Києві, а й у 10 областях України – Херсонській, Полтавській, Харківській, Одеській, Кіровоградській, Черкаській, Житомирській, Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській.
    Протести проходить не лише у Києві, а й у 10 областях України – Херсонській, Полтавській, Харківській, Одеській, Кіровоградській, Черкаській, Житомирській, Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській.

    В Україні впродовж майже 20 років діяв мораторій на продаж українських чорноземів: паї не можна ні купувати, ні продавати. Та вже за рік все має змінитися. 13 листопада Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10).
    Серед іншого, ухвалений у першому читанні документ:
    • скасовує заборону на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року;
    • передбачає обмеження концентрації землі у власності однієї фізичної чи юридичної особи: не більше за 35% землі в об'єднаній територіальній громаді (ОТГ); не більше 8% землі в області; не більше за 0,5% землі у країні загалом – зокрема, йдеться про 213 тис. га «в одні руки»;
    • передбачає заборону купівлі земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець, однак ця заборона втратить чинність після 1 січня 2024 року. Тобто землю можна буде продавати іноземцям через 4 роки.

    Аби узгодити усі правки, які будуть внесені у фінальний  варіант закону, сьогодні рано-вранці, зібрався аграрний комітет. Однак жодних результатів не було досягнуто. «Земельне» питання спровокувало такий градус протистояння, що ранкове засідання парламенту теж фактично було зірвано: після перерви, яку оголосив Дмитро Разумков, о 12:00 продовжити роботу у залі не вдалося. Представники «Батьківщини» та «Опозиційного блоку – За життя» заблокували трибуну. Спікер у свою чергу запропонував провести позачергове засідання аграрного комітету «з організаційних питань», на яке запросив голів фракцій та їхніх заступників.

    «Слуги народу», руками яких просувається «земельна реформа», називають блокування трибуни «піаром» та наполягають, що таким чином інші фракції хочуть відвернути увагу від голосування щодо змін до Конституції з приводу зняття депутатської недоторканності. «Це (блокування трибуни) особливого сенсу не має, бо землі не просто немає в сьогоднішньому порядку денному – її навіть не завершив розглядати аграрний комітет. Зате знаєте який законопроєкт сьогодні був в порядку денному? Зняття депутатської недоторканності!», - написав у Facebook нардеп монобільшості Галина Янченко.

    Не обійшлося і без фізичних сутичок:  поблизу Верховної Ради, біля готелю «Київ». Мітингувальники, серед яких представники Національних дружин та Нацкорпусу, почали встановлювати намети біля готелю. Правоохоронці намагалися завадити цьому. Хтось із учасників акції протесту кинув у поліціянтів зеленку, після чого почалася бійка. За офіційною інформацією, двоє правоохоронців отримали поранення. Одразу після сутичок Тимошенко вийшла до правоохоронцівта закликала їх «не піддаватися на провокації».



    Пізніше стало відомо, що одного мітингувальника без свідомості із травмою голови забрала «швидка».


    Фото: РБК-Україна
    Фото: РБК-Україна

    Згодом поліція повідомила про смерть іншого мітингувальника: чоловік помер від серцевого нападу просто на Інститутській, 16. «На лінію 103 надійшла інформація про те, що чоловіку на вулиці Інститутській, 16 (за кілька кварталів від місця проведення акцій) стало зле. На виклик прибули лікарі, однак у кареті «швидкої» чоловік помер. За попередньою інформацією, смерть настала внаслідок гострого коронарного синдрому», - поінформувала поліція Києва.

    Начальник столичної поліції Андрій Крищенко ближче до вечора провів брифінг, на якому пояснив, чому правоохоронці не давали встановити намети – за його словами, у заявках на проведення акцій «ані слова не було про встановлення наметів на вулиці Грушевського».

    Хто проти

    «Ми не проти права приватної власності», - запевняє лідер «Свободи» Олег Тягнибок. У коментарі «Главкому» він так пояснив свою позицію: «На ті землі, які були розпайовані, селяни вже мають право власності: вони можуть їх обробляти, можуть здавати в оренду, або, на нашу думку, вони могли б її продати, але тільки державі в особі Земельного банку, який має бути створений. Крім того, потрібно навести лад у Державному земельному кадастрі, оцінити нашу землю, бо ж вона не може бути дешевшою, ніж в Німеччині чи у Франції, бо вона краща». На думку Тягнибока, продавати землю Банк мав би лише у межах громади.

    Тягнибока також обурила цифра у 213 тис. га в одні руки. «В Німеччині обмеження в 400 га, в Польщі – 300 га в одні руки, у Японії – лише 3 га. Це абсурд, якщо «слуги» ставлять таку високу планку, це означає лише одне: землю хочуть оптом продати», - зазначив він і додав, що альтернативний законопроєкт від «Свободи», який подала депутат Оксана Савчук, монобільшість відкинула і не стала розглядати.

    «Не можна такі важливі рішення ухвалювати у турборежимі, це – катастрофа», - резюмував Тягнибок.


    На мітинг проти скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель традиційно прийшли націоналісти (ВО «Свобода» та «Нацкорпус»)
    На мітинг проти скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель традиційно прийшли націоналісти з «Нацкорпусу» на чолі з лідером партії Андрієм Білецьким

    Лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко, яка разом із групою підтримки згодом вийшла з теплої сесійної зали до мітингувальників, також обурив режим, у якому відбувається підготовка кінцевого варіанту закону для винесення на голосування. По-перше, вона вкотре висловила незадоволення особою голови профільного комітету Миколою Сольським, оскільки «афільовані з ним фірми контролюють 50 тисяч гектарів землі».

    По-друге, за словами Тимошенко, «слуги народу» на засідання комітету сьогодні вранці не пустили ані помічників депутатів, ані експертів та представників громадськості. Керівник комітету, за словами Юлії Володимирівни, запропонував провести фінальне для цього проєкту закону обговорення у таємному режимі. «Це суперечить Регламенту, але вони його навіть не читали. Таємні засідання комітет може провести лише тоді, коли на ньому обговорюються речі, дотичні до державної таємниці», - пояснила лідер «Батьківщини».


    Лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко, яка разом із групою підтримки згодом вийшла з теплої сесійної зали до мітингувальників, також обурив режим, у якому відбувається підготовка кінцевого варіанту закону для винесення на голосування
    Лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко обурив режим, у якому відбувається підготовка кінцевого варіанту закону для винесення на голосування

    Тимошенко, як відомо, виступає проти відкриття ринку землі. «Глобальні спекулятивні структури світу визначили землю основним товаром, який вони хочуть скуповувати. Тому Україні у жодному випадку не можна залишитися без такого важливого стратегічного ресурсу, як земля. Якщо це трапиться, ми позбавимо стратегічного ресурсу всі наступні покоління, а відсудити землю у міжнародних судах буде неможливо», – вважає вона.



    Після засідання комітету Тимошенко повідомила: «Монобільшість Зеленського не хоче нічого і нікого слухати. Їхнє завдання - будь-що протягнути розпродаж землі до Нового року, незважаючи на незаконність їхніх дій і категорично негативну думку народу. Завтра о 9.00 ми знову збираємося на нараду».

    Крім того, Юлія Володимирівна висловила впевненість, що під час сьогоднішньої акції «були влаштовані спеціальні провокації для того, щоб дискредитувати мирну акцію протесту аграріїв і профспілок».

     

    Позиція монобільшості

    Як повідомлялось, до ухваленого в  першому читанні варіанту законопроєкту нардепи з різних фракцій підготували понад чотири тисячі правок. Однак «слуг», які твердо вирішили ухвалити закон до Нового року, не злякала ця цифра: верхівка партії швиденько вирішила, як їм дати раду. Як розказав «Главкому» позафракційний нардеп, члена аграрного комітету Сергій Лабазюк, спершу правки об’єднають в групи, потім проголосують на комітеті за їхнє відхилення, а до сесійної зали внесуть законопроєкт лише із тими правками, які влаштували комітет. Іншими словами, шанс дійти до сесійної зали мають лише ті правки, які були подані виключно «слугами народу». «Інші правки у комітеті не підтримають. Вони слухають зауваження інших нардепів, але сидять з кам’яними обличчями і не голосують за підтримку цих правок. Я так розумію, у них є позиція лише зменшити (максимальну площу) обсяг землі в одні руки», - додав Лабазюк.

    Якщо опозиція обрала шлях блокування трибуни та вуличних протестів, то в Зе-команді діють по-іншому: пішли до преси. О 13:30 розпочався ініційований урядом трьохгодинний пресмарафон (очевидно, команда президента Володимира Зеленського вподобала цей формат). Облаштували все у державній інформагенції, на який прийшли міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов (власне, ідейний натхненник реформи), уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко, нардеп-«слуга», політрадник команди президента Микита Потураєв. На пресконференцію не забули покликати і пайовика. А ось кореспондента «Главкома» акредитувати відмовились.

    Не потрапили на марафон і члени аграрного комітету від «Слуги народу», які так готувалися до цієї піаракції, що навіть пропустили ранкове засідання. На півдорозі до місця проведення їх розвернули назад: керівництво фракції і парламенту змусило їхати депутатів у комітет – на позачергове засідання із лідерами фракцій.

    Хоч і без депутатської масовки, але пресмарафон таки відбувся. Під час заходу Милованов, Лещенко та Потураєв відповідали на питання журналістів із зали, а також через скайп спілкувалися із регіональною пресою.

    Одна з перших тез, яку озвучив Потураєв, «збивала» наповал: якщо в Україні не буде відкритий ринок землі, під загрозою опиниться Угода про асоціацію з Європейським Союзом, під питанням опиниться безвізовий режим. «У Європі є велика цінність права власності. Так, можна розглянути модель, коли вся земля буде в державній власності. Але ми знову повернемося в колгоспний устрій. В нашій фракції виходили з того, що в Україні приватна власність — це невід'ємне право всього народу», — зазначив він.


    Відкриття ринку землі в Україні підтримують Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини.
    Відкриття ринку землі в Україні підтримують Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини.

    За словами Потураєва, «необхідно не підтримувати панічні настрої, які в даний час переважають під стінами Верховної Ради». Щодо учасників акції протесту, нардеп висловився скептично: «Не думаю, що ви знайдете там  власників паїв. Навряд вони б приїхали на тракторах по $200 тис. за штуку».

    У свою чергу міністр Милованов, чутки про скору відставку якого ширяться в останні тижні, заявив, що не вважає іноземців злом для української сільськогосподарської галузі. «Більшим злом є ті бандюги, які сьогодні крадуть державну землю, обробляють її втиху і не дозволяють українській економіці розвиватися», - зазначив він.

    За словами міністра, якщо продовжувати мораторій на землю, то агрохолдинги, частина з яких в Україні фінансується іноземцями, стануть ще більшими. «Якщо українське суспільство не хоче, щоб іноземці фінансували роботу на землі, тоді насправді реформа землі потрібна», - все зовсім по-іншому вивернув  Милованов.

    Разом із тим, і міністр, і нардеп погодилися із тим, що 213 тис. га в одні руки – це трохи забагато. Потураєв уточнив, що у фракції планують обмежити максимальну концентрацію земель від 5 до 20 тисяч га в одні руки. За словами Потураєва, спочатку планувалося обмеження - до 50 тисяч гектарів в одні руки, однак потім монобільшість зійшлася на тому, що краще ще опустити цю планку.

    Вечірнє засідання Ради також не відбулося: спікер відкрив його і одразу закрив. «парламентарі повертаються до консультацій. «Консультації будуть продовжуватися і сьогодні, і, я думаю, що завтра зранку, тому була пропозиція від усіх фракцій та депутатських груп, сьогодні продовжити роботу не у пленарному режимі», - пояснив він.

    Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ