Абраменко: Перемога вдвічі приємніша, коли ти приносиш її своїй країні

Олександр Абраменко розповів, чи можливо виграти Великий кришталевий глобус, виступаючи у фристайлі, чи не страшно йому було починати стрибати.

Окрім того, вони поділилися своєю точкою зору, як створити умови для того, щоб розвивати фристайл в Україні, а також про рішення, які допоможу побудувати базу цього виду спорту.

Про можливість виграти Великий кришталевий глобус у фристайлі

«Теоретично це можливо. Але вся справа у тому, що у різних дисциплінах фристайлу проводиться різна кількість етапів. У нас, на жаль, чомусь найменше змагань. У таких умовах – важко, але все ж можливо. Потрібно просто виграти все – стабільно бути на першому місці на всіх шести етапах і сподіватися, що в інших видах лідери допустять помилку. Тоді можна виграти», - пояснив Абраменко.

«Насправді, було б цікаво, якби, як у спортивній гімнастиці, об'єднати всі види у фристайлі у багатоборстві. Я б уже не пробував, тому що я не вмію виступати в інших видах. Але якщо спочатку вчити спортсмена у всіх видах, то чом би й ні», - продовжив спортсмен.

Про те, як обрав акробатику, і чи не страшно було

«Це все завдяки тому, що у нас у Миколаєві працював перший в історії СРСР трамплін для підготовки фристайлістів. Тільки завдяки цьому я дізнався, що є такий вид спорту як фристайл і почав ним займатися. І то, навіть коли мені сказали про фристайл, я не заморочувався, бо таке слово, яке я почув – «батут». А для дитини батут – це головна розвага на той момент була», - зауважив олімпійський чемпіон.

«Коли перший раз стрибав, звичайно, було страшно. Усі люди різні, комусь подобається почуття страху перебороти. Ось ми, напевно, з таких», - додав він.

Читайте також: Порошенко вручив олімпійському чемпіону Ігор-2018 Абраменку орден «За заслуги» III ступеня.

Про реконструкцію та будівництво баз для фристайлу в Україні

«Є великі зрушення у цьому напрямку, зараз ходить багато розмов про те, що нам потрібні бази, є бажання їх побудувати: Міністерство оборони виявляє бажання реконструювати базу у Тисовці, на якій свого часу проходив навіть етап Кубка світу з акробатики. Але стандарти, закладені там колись, зараз вже застаріли. І ось Міноборони хоче цю базу відродити. Зараз потрібно зробити проект, буде паперова тяганина. Але, принаймні, справу зрушено з мертвої точки, машина почала котитися. Правда, вона поки котитися не так швидко, як би нам хотілося, але радує вже той факт, що вона не застрягла мертвим вантажем», - розповів Абраменко.

«Усе пішло вперед, і найближчим часом ми все-таки зробимо цей проект, надамо його міністерству оборони, яке винесе його на свою експертну раду. Сподіваюся, що найближчим часом ми почнемо відновлювати базу», - продовжив спортсмен.

«Окрім цього, виявив бажання зробити у місті зимову базу і Тернопіль. Місцева рада проголосувала за це, і вони виділили 7 мільйонів гривень на будівництво: виділена земля, є проект будівництва. Якщо у такому ж руслі справа піде й далі, то на наступну зиму у нас буде одна, а то і дві бази для тренувань і для проведення змагань – Кубків Європи, Кубків України. Сподіваємося, що це буде можливо», - висловив надію він.

Олександр Абраменко та його тренер Енвер Аблаєв. Фото Sport.ua

Про те, як залучати дітей до спорту

«Повинна бути літня база. Дітям має подобатися. Дитина займається спортом до того моменту, поки їй це цікаво. Ніхто не залишить свою дитину займатися у холодному залі взимку, де немає ні вікон, ні санвузла, нічого. Повинна бути база, де має бути багато цікавого для дітей, щоб діти приходили і бавилися. Будь-яка велика кар'єра у спорті починається з пустощів. Чим цікавіше дитині, тим більше шансів, що вона залишиться та буде рости. Тому що багато дітей йде. І тому тренувальний процес потрібно вибудовувати так, щоб дитині було цікаво. А для цього потрібні умови. А якщо немає умов, тренер не в змозі організувати процес», - поділився думкою Абраменко.

Читайте також: Олімпійський чемпіон Ігор-2018 Абраменко пояснив, чому огорнув спортсмена із РФ прапором України.

Про становлення українського фристайлу

«Був такий тренер – Данилов Костянтин Юрійович, який саме з Рівного набрав дівчаток зі спортивної гімнастики та запросив їхнього тренера. Всі вони прийшли великою групою в цей вид спорту, і саме так зародився український фристайл. Вони готувалися на Закарпатті, у Берегові, а потім їздили на збори до Франції. В Евіані тоді був трамплін, і французи розвивали лижну акробатику. Потім, правда, розвиток зупинився, і зараз трамплін там не працює. Я пам'ятаю, тоді наші фристайлісти виїжджали на лижну підготовку до Франції, Австрії, Норвегії. У них було багато зборів, посилена підготовка, багато тренувань. І це все призвело до успішного виступу у Нагано», - зауважив спортсмен.

Про пропозиції переїхати в іншу країну

«Пропозиції були, але давно. Зваживши всі «за» та «проти», вирішив відмовитися. Тому що чужаком бути не хочеться. Перемога вдвічі приємніша, коли ти приносиш її своїй країні. Виступаючи за чужу країну, ти можеш домогтися перемоги для себе, але ніхто за тебе у тебе вдома особливо радіти не буде», - підсумував Абраменко.

За матеріалами Sport.ua