«Путін – вбивця». Чи планував Байден зайти так далеко?

Геополітика
Якщо Путін захоче почати нову війну, вибір потенційних країн-жертв чималий - «Путін – вбивця». Чи планував Байден зайти так далеко?
Якщо Путін захоче почати нову війну, вибір потенційних країн-жертв чималий
Фото EADaily

Журналісти The New York Times розвідали секретний план приборкання Москви

Заява президента США Джо Байдена про те, що він вважає главу РФ Путіна вбивцею наробила галасу по усьому світу. Зауважимо, що Байден не готував окрему заяву щодо російського лідера – це була всього лише відповідь на питання журналіста. Президент Сполучених Штатів дещо розгубився, але, тим не менш, відповів: «Ммм… Так». Сьогодні Путін відповів Байдену на його слова про «вбивцю». «Я б сказав йому – «Будьте здорові». Коли ми оцінюємо інших людей і країни – це як дивитися в дзеркало... Хто обзивається, той так і сам називається», – диктатор прокоментував ситуацію дитячою приказкою.

На тлі поточної ситуації у Росії оце «Ммм… Так» Байдена може означати небезпеку для восьми країн навколо РФ. Видання Politicо нагадує, що під час своїх третього і четвертого президентських термінів Путін звернув свої амбіції в бік геополітики: вторгнення в Україну, анексія Криму, альянс з Сирією та різні напади на західні демократії шляхом кібератак. Зараз, на сьому річницю кримського аншлюсу, багато факторів, які спричинили вторгнення в Україну, знову актуальні. Є, принаймні, дві причини для того, щоб Путін сьогодні думав про подібні масштабні та сміливі кроки. Перший – стратегічний і постійний: слава собі та своїй Росії, які міцно вплелися в його свідомість. Другий мотив є тактичним: Путін працює над пожиттєвим президентством (шестирічний термін у 2024 році, і, можливо, ще в 2030 році) в країні, де економіка та доходи громадян стагнують і досі лютує пандемія Covid-19.

У 2014-му, роблячи найбільш відчайдушний вибір в своєму політичному житті, президент Росії сподівався замінити «поверненням» Криму відсутній економічним прогрес та зростання доходів, які були так необхідні для його популярності й легітимності. Соціолог, директор «Левада Центру» Лев Гудков тоді охарактеризував претензію Путіна на легітимність як «патріотичну мобілізацію». І це спрацювало. Тоді рейтинг схвалення політики Путіна підскочив з 65% в 2012-2013 роках до 81% в 2014-2018 роках. Російські експерти назвали це емоційним «піднесенням», що призвело до формування «згоди росіян терпіти втрати в обмін на імперську велич».

Якщо Путін захоче почати нову війну, вибір потенційних країн-жертв чималий. Принаймні п'ять сусідніх країн – очевидні кандидати цю роль. Три з них – Грузія, Молдова й Україна – вже страждають від «заморожених конфліктів», які армія Росії або її маріонетки можуть у будь-який момент розморозити. Ще один сусід – Білорусь – формально входить в «Союзну державу» з Росією.

Інший кандидат на роль жертви – Казахстан, де живе 3,5 мільйонів етнічних росіян, більш ніж в будь-якій іншій пострадянській країні. Всі вони живуть у шести північних провінціях біля кордону з Росією, що дуже зручно для Кремля. Якщо «Талібан» встановить контроль над Афганістаном і почне розширюватися на країни Центральної Азії, окупацію частини Казахстану можна буде піднести як «захист етнічних росіян».

«Але ці п'ять війн не дуже вписуються у амбіції Путіна та в його самопроголошену мету помститися Заходу. Цей критерій може бути виконаний за допомогою швидкої й переможної війни на східному фланзі НАТО – зокрема, під загрозою Естонія, Латвія і Литва», – зазначає видання.

Поки ж західні ЗМІ думають-гадають, до чого може привести лайка лідерів ядерних держав через океан.

The Times: Байден налаштований рішуче


«Останні кілька років іпоказали, що санкції і дипломатичні заходи не мають великого впливу на поведінку Москви, – пише The Times, нагадуючи, що у відповідь на атаку з застосуванням нервово-паралітичної отрути в Солсбері в 2018 році США вислали 60 російських дипломатів, після того, як Великобританія вислала 23.

«Це жодним чином не завадило Москві знову використовувати заборонену хімічну зброю в минулому році проти опозиційного лідера Олексія Навального, – нагадує газета. – У 2018 році Міністерство фінансів США наклало санкції на п'ять російських компаній і 19 осіб за кібератаки, спрямовані на втручання у вибори в США в 2016 році. І це не змусило Москву задуматися, перш ніж втручатися в американські вибори в 2020 році».

«І знову очікується введення санкцій, але ставки, ймовірно, будуть підвищені: до стандартних заходів долучать ще й кіберпокарання. Секретний план, про який дізналися журналісти The New York Times, покликаний попередити Москву, що на відміну від президента Трампа, який не наважувався вжити заходів проти Росії, президент Байден налаштований рішуче», – йдеться в статті.

Джеймс Льюїс, експерт з кібервоєн з вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, заявив The Times, що, на його думку, США можуть атакувати банківський і енергетичний сектори або приватні компанії, такі як інтернет-гігант «Яндекс», який надає послуги електронної пошти і додатка-навігатора.

Льюїс попередив, що Москва може відповісти на кібератаку, і це може «призвести до ескалації, наголошується в статті.

Die Welt: Обмін образами скидається на сцену на базарі


«Той, хто називає Путіна, главу ядерної держави, вбивцею, повинен чітко усвідомлювати мету атаки. Чи усвідомлює її Байден? Діалог між Москвою і США вкрай необхідний. Можна лише сподіватися, що «червоний телефон» часів холодної війни все ще працює», – пише німецьке видання Die Welt.

«Червоним телефоном» називають гарячу лінію зв'язку між керівництвом США та СРСР) З ініціативою встановити безпосередній оперативний зв'язок між лідерами двох держав після Карибської кризи виступили американці.

«Чи справді Джо Байден є досвідченим політиком в питанні міжнародних відносин, яким вважає його пів світу? Поки що обмін образами між Вашингтоном та Москвою скидається на сцену на базарі, де лаються розгнівані торговці».

«До чого це призведе? Чи не позбавляє себе новий глава Білого дому можливості вступити в переговори з Москвою? Зрештою, американському президентові буде важко сісти за один стіл з людиною, якого він публічно називає вбивцею», – вказує видання.

«Вражає, що держава, яка перемогла у «холодній війні», забула її закони і правила. Джон Кеннеді і Генрі Кіссінджер, Рональд Рейган і Джордж Буш завжди мали ясне розуміння смертоносності режиму Радянського Союзу. У той же час, починаючи з Карибської кризи, вони завжди дбали про те, щоб нитка діалогу з Кремлем ніколи не обривалася. Залишається сподіватися, що Джо Байден мислить схожими категоріями», – підсумовує Die Welt.

Le Figaro: Ризик викликати гнів Кремля


«Чи планував Джо Байден зайти так далеко зі своїми заявами про лідера великої світової держави, ризикуючи викликати гнів Кремля?», – розмірковує редакція Le Figaro.

З метою уникнення ескалації, Державний департамент США запевнив журналістів з французького AFP, що не планує відкликати свого посла в Москві, заявивши, що хоче тримати «канали зв'язку відкритими» для «просування американських інтересів і зменшення ризику непорозумінь». З часів проходу в Білий дім у січні президент Байден виявляв велику твердість щодо господаря Кремля, на відміну від доброзичливості, за яку часто критикували його попередника Дональда Трампа навіть у його республіканському таборі».

Deutche Welle: Путін – дуже вразлива людина


«Те, що Володимир Путін – дуже вразливий, уперше дізналася 2000 року творча група програми «Куклы», а потім й усі працівники телеканалу НТВ. Після виходу двох випусків сатиричного шоу, в одному з яких Путін постав в образі невидимого «Господа Бога» (скорочено – ГБ), а в іншому – як злісний герой казкової повісті Гофмана «Крихітка Цахес», доля НТВ була остаточно вирішена. Власник каналу Володимир Гусинський після трьох днів перебування в СІЗО за звинуваченням у шахрайстві підписав усі необхідні документи про передачу НТВ під контроль «Газпрому» й після того в Росії не з'являвся», – нагадує новітню історію Росії видання DW.

У статті йдеться, що для Путіна, який ранжує всіх політиків за шкалою «сила-слабкість», настає момент вибору. Він може зробити вигляд, що сприйняв висловлювання Байдена як свого роду комплімент – репутація справжнього злодія краще іміджу слабака. Адже Путін усвідомлює межі фінансових, економічних, військових та політичних можливостей конфронтації «його» Росії зі Сполученими Штатами.

Видання нагадує, що господар Кремля завжди бачив у Байдені продовжувача політики Барака Обами. Символом цієї політики для нього завжди була сумнозвісна «червона риска» 2013 року - заява Обами, що він не потерпить використання підтримуваним Москвою Башаром Асадом хімічної зброї. Але коли режим у Дамаску незабаром застосував її проти мирного населення, відповіді Вашингтона не було. Путін дійшов висновку, що Обама та його команда – «слабаки». І конфлікт з Україною, і військова інтервенція в Сирії – багато в чому наслідки цієї оцінки.

«Тож не менш вірогідним є те, що в Кремлі вирішать Байдену відповісти. У такому випадку першими під удар потраплять російські опозиціонери, які залишилися на волі. Ще одним кроком може стати й стане, скоріше всього, блокування частини або навіть всіх західних соціальних мереж на території Росії. Соцмережами володіють американські компанії, і Кремль у них давно вбачає інструмент втручання», – підкреслює DW.

Наталія Сокирчук, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

«Путін – вбивця». Чи планував Байден зайти так далеко?