Вірменія. Є у революції початок, немає в революції кінця

ТЕМА ДНЯ
Вірменія. Є у революції початок, немає в революції кінця
Масові виступи, у яких беруть участь тисячі вірмен, тривають третю добу. Люди протестують не тільки у столиці, а і в найбільших містах країни – Гюмрі та Іджевані

Які перспективи протестів у Єревані

Один із лідерів протестів у Вірменії Нікол Пашинян зранку 17 квітня оголосив про початок мирної Оксамитової революції. Він закликав протестувальників блокувати адміністративні будівлі як у Єревані, так і по всій країні. Головна вимога опозиціонерів -  не затверджувати Сержа Саргсяна прем’єр-міністром країни. Проте у другій половині дня, попри багатотисячні протести Національні збори більшістю затвердили Саргсяна новим главою уряду, який за новою Конституцією отримав практично всю владу у країні.

Серж Саргсян пішов шляхом Путіна і після президенства став прем’єр-міністромСерж Саргсян пішов шляхом Путіна і після президенства став прем’єр-міністром

Хто і за що протестує у Вірменії

Масові виступи, у яких беруть участь тисячі вірмен, тривають третю добу. Люди протестують не тільки у столиці, а і в найбільших містах країни – Гюмрі та Іджевані. Невдоволені громадяни перекривають вулиці, які поліція, щоправда, намагається одразу розблоковувати. Як і в попередні дні, у вівторок знову відбулися чергові затримання. У понеділок сталися навіть сутички із поліцією, у яких постраждали більше 40 людей, у тому числі Пашинян, який травмував руку. Вірменські ЗМІ повідомляють про шістьох постраждалих поліцейських.

У вівторок влада намагалася зупинити масові виступи. На площі Франції у Єревані заступник начальника столичної поліції Валерій Осипян передав Ніколу Пашиняну письмове повідомлення про заборону демонстрацій. Як повідомляє «Радіо Свобода», опозиціонер, навіть не читаючи документ, демонстративно його розірвав, заявивши: «У Вірменії почалася тотальна непокора».

Головна вимога протестувальників була спрямована до парламенту, який розглядав кандидатуру Сержа Саргсяна на посаду прем’єра. У підсумку депутати вирішили не прислухатися до вулиці і затвердили екс-президента головою уряду: «за» проголосували 76 із 90 депутатів, які були присутні у залі Національних зборів.

Вуличні протести у Єревані очолює Нікол Пашинян, лідер партії «Громадянський договір», яка входить до альянсу «Йолк» («Вихід»), що посів третє місце на минулорічних парламентських виборах (здобув 9 зі 105 мандатів). Підтримують його сотні громадських активістів, які змогли об’єднати навколо себе тисячі людей.

Один із лідерів протестів у Вірменії Нікол ПашинянОдин із лідерів протестів у Вірменії Нікол Пашинян

Недоліком протестів є роз’єднаність опозиції. Партнери «Громадянського договору» по альянсу, а саме «Освічена Вірменія» з Едмоном Марукяном на чолі і «Республіка», яку очолює екс-прем’єр Арам Саркісян, до протестів не приєдналися. Вони вважають, що радикальні виступи не завадять затвердженню Саргсяна прем’єром, не змінять Конституцію і існуючий в країні лад.

Чим страшна Конституція

До нинішнього напруження в країні призвели не тільки корупція і бідність, про що заявляють опозиціонери, а і конституційна реформа 2015-го року. Її наслідком стало те, що Саргсян, який керував країною на посаді президента з 2008-го до 2018-го року, отримав можливість «третього терміну» вже на посаді прем’єра, якого за новою Конституцією затверджує парламент. Згідно з Основним законом Вірменія перетворилася з президентської на парламентську республіку. Серед особливостей – представницька посада президента з переходом від всенародного голосування до обрання у парламенті, а також розширення повноважень для прем’єр-міністра, який по-суті стає першою особою у державі. «Наприклад, президент не є головнокомандувачем Збройних сил і не входить до РНБО. Вся повнота влади в безпековому сегменті належить прем’єрові», - пояснює у коментарі «Главкому» заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Володимир Копчак, який напередодні повернувся із Вірменії. Для країни, яка перебуває в стані де-факто війни із Азербайджаном, це дуже сильний аргумент влади.

Кандидатуру глави уряду за нової Конституції вносить до Національних зборів президент за результатами парламентських виборів. У 2017-му році їх переможцем стала провладна Республіканська партія Вірменії на чолі із Саргсяном, яка набрала 49% голосів. Саме це дало підстави президенту Армену Саркісяну, який вперше був обраний парламентом у березні цього року за новою Конституцією, подати кандидатуру Саргсяна на посаду прем’єра.

Прем’єр Серж Саргсян та президент Армен СаркісянПрезидент Армен Саркісян та прем’єр Серж Саргсян

Хто стоїть за протестами

Експерти схильні вважати, що нинішні масові виступи у Вірменії не є стихійною акцією у порівнянні, наприклад, з подіями, які відбулися у Гюмрі в квітні 2017-го, коли російський військовослужбовець строкової служби вбив місцеву родину Аветисян з 7 осіб. Якби протести проти Саргсяна були стихійними, вони би відбулися минулого року після парламентських виборів, або у 2015-му, коли ухвалювали Конституцію, переконують експерти. Але минулого року ніхто проти Саргсяна протестувати не наважився. Можливо, завадили ще свіжі в пам’яті результати конституційного референдуму 2015-го року, який став підставою до змін Основного закону. Реформу основного закону тоді підтримали більше 60% громадян, які прийшли на дільниці. «Затвердження прем’єр-міністра у парламенті – це лише привід для нинішніх акцій, які готувалися з минулого року», - переконаний Володимир Копчак. За його словами, після загострення у протистоянні з Азербайджаном у Нагорному Карабаху в квітні 2016-му році у вірменському експертному середовищі побутує думка про те, що Саргсян надто заграє з Кремлем. У свою чергу патріотично налаштовані кола Вірменії вважають, що новообраний прем’єр опосередковано заграє із Баку. Хоча вірменські експерти переконані, що чотириденну війну у 2016-му році в Нагорному Карабаху Баку розпочав за погодження із Кремлем. Мовляв, таким чином Росія тримає Саргсяна на короткому повідку.

Прогноз на завтра

Після затвердження Сержа Саргсяна ситуація в країні може погіршитися, правоохоронці силою розганятимуть протестувальників, багато з яких вже затримані. Про такий невтішний прогноз в ефірі «Громадського» розповів колишній депутат парламенту Вірменії і посол Вірменії у Росії Степан Григорян.

Нині у центрі Єревана має відбутися найбільша за три останні дні акція протесту. Принаймні на це сподіваються її організатори. Але чи мають нинішні акції перспективу?

Зважаючи на слабкі тили протестувальників у вигляді відсутності потужної політичної опозиції в країні, яка до того ж і роз’єднана, навряд чи можна говорити про велику перспективу нинішніх акцій. Окрім того, навіть якщо уявити, що влада захоче дослухатися до протестувальників, до останнього часу жодна з партій-противників влади не запропонувала узгоджену між собою альтернативну кандидатуру вже затвердженому прем’єру. З іншого боку, завжди є вірогідність неконтрольованого сценарію, наприклад, у випадку жорсткої силової розв’язки. «Поки протестному руху не вдалося нав’язати владі свій порядок денний. Причому влада намагається маргіналізувати опозиціонерів, не входячи з ними у протистояння», - пояснює у коментарі «Главкому» експерт Вірменського центру політичних і міжнародних досліджень Рубен Меграбян. Він визнає, в останніх подіях перевага за владою. Який із ймовірних сценаріїв домінуватиме надалі стане відомо впродовж найближчих годин, переконаний вірменський експерт.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: