Як збитий український літак впливатиме на перезавантаження стосунків з новим президентом Ірану

політика
Новообраний Ірану Ібрагім Раісі - Як збитий український літак впливатиме на перезавантаження стосунків з новим президентом Ірану
Новообраний Ірану Ібрагім Раісі
Фото: aa.com.tr

Експерти – про наслідки президентських виборів в Ірані та роль Вашингтона

На 13-их президентський виборах в Ісламській Республіці Іран, як і очікувалось, у першому турі переміг консервативний глава судової влади Ірану Ібрагім Раісі. Серед чотирьох претендентів він був явним фаворитом. За нього проголосувало 62,2% виборців, що на два відсотки більше, ніж показували опитування громадської думки.

Раісі розглядається як можливий наступник аятолли Хаменеї

60-річний шиїтський священник переважну більшість життя пропрацював прокурором. Після нищівної поразки Хассану Рухані на попередніх президетських виборах, його призначили главою судової влади в 2019 році. Раісі позиціонував себе як найкращий політик, який може подолати корупцію і вирішити економічні проблеми Ірану. «Скарги наших людей на проблеми є реальними», – сказав він, віддаючи 18-ого червня свій голос у Тегерані.

До слова, Іран три роки перебуває в рецесії, інфляція зросла до 41%, а рівень безробіття коливається на межі 11%. Експерти вважають, що офіційна статистика занижена і насправді безробіття становить більше 20%.

Оглядачі також відзначають, що Раісі ревно відданий правлячим священникам Ірану і навіть розглядається як можливий наступник аятолли Хаменеї як верховного лідера країни.

Сам Хаменеї голосував о 7-ій ранку, коли відкрилися виборчі дільниці і закликав узяти активну участь у «величезному національному іспиті» - обрати майбутнє для своїх дітей. «Народ сьогодні є головним на арені. Саме народ своїм голосом визначає загальну і головну долю країни на майбутні роки. День виборів належить народу», - зазначив він після голосування.

За словами Хаменеї, велика явка народу в першу чергу приносить користь самому народу, і завдяки цьому Ісламська Республіка також отримає великі переваги на міжнародній арені.

І справді, явка іранців на дільниці була величезною, деякі працювали до 2-ої години ночі, щоб усі бажаючі могли проголосувати.

«Новий президент є результатом величезного компромісу між релігійними колами, крупним бізнесом, корпусом вартових»

Яке ж майбутнє обрали собі іранці? І чому не підримали на цих виборах поміркованих реформаторів, як це було на попередніх виборах з обранням Хассані Рухані?

Закордонні оглядачі, вважають, що з приходом до влади Раісі, консерватори намагатимуться створити пуританську систему ісламського уряду у баченні верховного лідера аятолли Алі Хаменеї. Це забезпечить більше контролю за соціальною діяльністю, обмежить свободи та кількість робочих місць для жінок, а також посилить контроль над соціальними медіа та пресою.

Тим часом джерело в українському МЗС пояснило «Главкому», що «новий президент є результатом величезного компромісу між релігійними колами, великим бізнесом, корпусом вартових, який також – величезний бізнес». Йдеться про те, розповів співрозмовник, хто забезпечить максимально безболісний перехід влади у разі фізичного відходу лідера, якому зараз 82 роки.

«Перебіг політичного розвитку Ірану, подій навколо нього призвели до посилення консервативних та радикальних настроїв»

Завідувач відділу історії країн Азії та Африки В’ячеслав Швед вважає результати останніх президентських виборів, зокрема поразку реформаторів і обрання ультраконсерватора, цілком закономірним і передбачуваними.

«Сам перебіг як політичного розвитку Ірану, - розповів він у коментарі «Главкому», — так і подій навколо нього та на Близькому Сході призвели до посилення консервативних та радикальних настроїв».

Такий результат, підкреслив експерт, став закономірним наслідком багаторічної конфронтації зі Сполученими Штатами Америки, особливо під час президенства попереднього президента Дональда Трампа, коли стосовно Ірану була прийнята тактика максимального тиску, а саме вихід США з підписаної у 2015 році Угоди про недопущення отримання Тегераном ядерної зброї.

Крім того, додав він, аби пригальмувати отримання Іраном ядерної зброї, ізраїльські спецслужби провели низку успішних операцій, а американці ліквідували відомого генерала-героя Ірану Касема Сулеймані. Що своєю чергою фактично призвело до дуже інциденту зі збиттям українського пасажирського літака, і як наслідок - дуже складних перемовин з Іраном щодо компенсації родинам загиблих.

Тож можна сказати, наголосив пан Швед, ліквідація Сулеймані та жорсткі дії США за часів Трампа, проведення Ізраїлем дуже ефективних спецоперацій, зокрема, це і вбивство керівника ядерного проекту, а також виведення з ладу устаткування - все це, звичайно, позначилось на тому, що Іран також став проводити більш жорстку політику, яка призвела до посилення настроїв консервативних сил.

«Адміністрація Байдена буде здатна знайти такий компроміс з іранською владою, що не дозволить перейти межу безповоротного отримання Іраном ядерної зброї»

Експерт зазначає, що зараз важко спрогнозувати, як буде вести себе новий президент Ірану, який повністю підпорядковується Верховному аятоллі.

На думку В’ячеслава Шведа, скоріше за все, буде відбуватись складний процес утримання ситуації під контролем, а адміністрація президента Байдена здатна знайти такий компроміс з іранською владою, який не дозволить перейти межу безповоротного отримання Іраном ядерної зброї.

Але виникає питання, як адміністрація Байдена буде співпрацювати з обраним президентом, який перебуває під американськими санкціями і табір якого виступав проти такої ядерної угоди.

«Така ситуація має спонукати Іран шукати точки компромісу, порозуміння, насамперед, з арабськими країнами»

Щодо майбутнього Ірану, яке виборці обрали 18 червня, для своїх дітей, проголосувавши за ультраконсерватора, коли в країні країні велике безробіття та упала купівельна спроможність населення, пан Швед зауважив наступне: «Така ситуація має спонукати Іран, можливо, при збереженні войовничої риторики, намагатись продемонструвати свою жорсткість, міцність, але водночас шукати точки компромісу, порозуміння, насамперед, з арабськими країнами, особливо з Саудівською Аравією та Об’єдними Арабськими Еміратами.

На думку експерта, велику роль далі відіграватиме налаштована на компроміс у цьому регіоні команда Джо Байдена.

«В іранців наразі бракує суб’єктності і тому домовлятися про щось серйозне навряд чи вони будуть»

Зрозуміло, що для України важливе питання як прихід нової влади в Ірані впливне на двосторонні відносини і розв’зання проблеми з компенсацією за збитий 8-ого січня літак МАУ та родичам загиблих під час цієї авіакатрофи. (Нагадаємо, 8 січня 2020 року в Ірані був збитий літак авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», який виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран - Київ. На борту перебували 176 осіб - громадяни шести країн: Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Усі вони загинули.)

На думку співрозмовника у МЗС, прихід нового президента до влади ніяк не вплине розв’язання згаданої вище проблеми. «В іранців наразі бракує суб’єктності і тому домовлятися про щось серйозне навряд чи вони будуть», - підкреслив він.

Що стоїть за рішенням Ірану виплачувати компенсацію родичам загиблих без досягнення домовленості з Києвом?

Співрозмовник також прокоментував повідомлення посольства Ірану в Україні про початок виплати компенсацій родичам загиблих у катастрофі літака МАУ біля Тегерана. «Уряд затвердив постанову, згідно з якою за кожного з загиблих, має бути виплачено 150 тисяч доларів родинам загиблих – як іноземним, так і іранським громадянам, згідно з нормами відносно права спадку. До цього часу дехто з родичів загиблих уже прибув та отримав компенсації», – йдеться у повідомленні.

«Щодо виплат, – розповіло джерело в МЗС, – можливо, хтось і взяв гроші, але хто і чи багато таких людей, я не знаю. Те саме стосується і наших громадян. Хоча для іранців це завдання наразі є, на мою думку, надважливим у тому, що стосується подій навколо літака. Це ж зрозуміло – прийти на переговори і заявити про те, що обговорювати вже нема чого, адже усі сім’ї постраждалих отримали компенсацію і претензій більше не мають. А з іншого боку, спробуй поясни людям, які втратили годувальника і не мають інших серйозних джерел доходу, що варто почекати. А от скільки чекати, невідомо – може, рік, а, може, й десять років. Але на фініші вони можуть отримати значно більшу суму. Адже їсти і жити хочеться вже зараз».

«З приходом нової влади буде надано новий поштовх перемовинам стосовно компенсації за збиття літака»

Тим часом пан Швед вважає, що з приходом нової влади буде надано новий поштовх перемовинам стосовно компенсації за збиття літака. «І тут, - підкреслює він, - багато чого залежатиме від вміння і кваліфікації українських дипломатів. А в нас на Близькосхідному напрямі є чимало кваліфікованих дипломатів, які розуміючи східний менталітет, як правильно поводитися з іранцями та арабами, здатні будуть довести до успішного завершення цих дуже непростих перемовин».

Український дипломат і експерт з песимізмом дивляться на можливий поступ у розвитку двосторонніх відносин між обома країнами з приходом нового президента.

«Вирішальний вплив на розвиток україно-іранських відносин і наших можливостей матиме перебіг взаємин між США та ІРІ»

Пан Швед пояснив, що не найкращі часи для ураїнсько-іранських відносини обумовлені на даний момент, «по-перше, сумною подією із збиттям нашого пасажирського літака, по-друге, дуже жорсткими обмеженнями для України у своїх діях стосовно співробітництва з Іраном у галузі нових технологій, нової техніки, що дуже часто розглядається як продукція подвійного значення і автоматично викликає американські санкції або якісь інші дії з боку США. А особливо у нинішніх умовах, коли фактично США є нашим головним союзником у боротьбі проти російської агресії, ризикувати гарними відносинами з Вашингтоном за рахунок розвитку всебічних відносин з Іраном, українське керівництво ні за що не піде».

Експерт вважає, що навіть коли буде перегорнута чорна сторінка зі збиттям нашого літака, вирішальний вплив на розвиток україно-іранських відносин і наших можливостей все-таки матиме перебіг взаємин між США та ІРІ.

Звичайно, підкреслив Швед, «ми маємо шукати такі кроки, які б нам дозволили розвивати співпрацю з Іраном на інших напрямах, де не майорить, умовно кажучи, прапор військово-технічної співпраці, або не йдеться про обмін продукцією подвійного використання, бо для нас це сьогодні табу».

Микола Сірук, для «Главкома»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Як збитий український літак впливатиме на перезавантаження стосунків з новим президентом Ірану