100 днів парламенту: думка громадян

«Главком» публікує результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом із Київським міжнародним інститутом соціології з 5 по 13 березня. Дослідження присвячено 100 дням роботи нового парламенту. Для порівняння наводяться дані дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» і Центром Разумкова з 21 по 24 грудня 2012 року.

-- Головні висновки

• Більшість виборців (77%) ще не розчарувалася у своїх обранцях і вважає, що зробила на парламентських виборах правильний вибір. Найбільше впевнені у правильності свого вибору виборці партії «Свобода» (93%), Комуністичної партії України (86%), партії УДАР (84%) та «Батьківщина» (83%). Дещо менше впевнені у правильності вибору виборці Партії регіонів (69%).

• Найбільш позитивно оцінюють діяльність обраної партії в Верховній Раді виборці партії «Свобода» (89% позитивних оцінок і 1% негативних), Комуністичної партії України (83% позитивних оцінок і 7% негативних), партії УДАР (81% позитивних оцінок і 8% негативних), партії «Батьківщина» (80% позитивних оцінок і 5% негативних). Дещо менше задоволені діяльністю обраної партії виборці Партії регіонів (66% позитивних оцінок і 22% негативних).

• Лише 22% населення впевнені, що парламентські вибори 2012 року допоможуть поліпшити ситуацію в Україні (у грудні «оптимістів» було дещо більше – 29%). У громадській думці переважає впевненість, що вибори нічого не змінять – так вважають 49% населення (42% у грудні 2012 р.). А 13% певні, що вибори лише погіршать ситуацію (у грудні 2012 року таких «песимістів» було удвічі менше – 7%).

• Лише 14% населення повністю чи переважно задоволені тим, як зараз працює Верховна Рада. Переважно чи зовсім не задоволені її роботою 77%.

• Лише третина населення (35%) вважає, що нинішня Верховна Рада допрацює увесь належний термін, до листопада 2017 року. Вважають, що відбудуться дострокові вибори, 28% опитаних, а 37% не змогли відповісти на це запитання. Слід зазначити, що ще у грудні 2012 року перспективи цієї Верховної Ради оцінювалися значно оптимістичніше: 50% були певні, що Верховна Рада допрацює до кінця, 17% прогнозували дострокові вибори, решта не визначилася.

• Ставлення до блокування Верховної Ради суперечливе: 43% сприймають блокування позитивно, бо треба домагатися виконання депутатами вимог Конституції, 31% – негативно, бо є більш важливі справи. Переважно позитивно ставляться до блокування виборці «Свободи» (80%), «Батьківщини» (71%) та УДАРу (64%). Негативне ставлення переважає у виборців Партії регіонів (49% – ставлення негативне, 29% – позитивне) та КПУ (відповідно, 57% і 21%).

• Більшість населення (44%) вважає, що в разі конфліктних ситуацій слід шукати компроміс, щоб ухвалювати рішення, 21.5% вважають, що у будь-якому разі слід стояти на своєму, не йдучи на компроміси, і ще 14% приєдналися до думки, що «у Верховній Раді є більшість, яка й повинна ухвалювати закони і відповідати за них». Уявлення про діяльність Верховної Ради в умовах конфлікту істотно відрізнялися у виборців різних партій: серед виборців Партії регіонів переважало налаштування на компроміс (56%), 26% воліли б, щоб закони ухвалювала більшість і за них відповідала, і лише 10% підтримували лінію конфлікту. Майже таку саму позицію зайняли й виборці КПУ: 59% – за компроміс, 22% – за делегування законотворчості більшості, 15% – за конфлікт до кінця. А от серед виборців опозиційних партій такої одностайності немає: найбільше налаштовані на конфліктність виборці «Свободи» – 51% проти 33% «миротворців»; серед виборців партії «Батьківщина» 45% – за конфлікт до кінця і 38% – за компроміси; серед виборців партії «УДАР» думки щодо позиції діляться: 46% – за компроміси і 42% – за конфлікт до кінця.

• Лише 16% населення вважає, що діяльність Верховної Ради насамперед залежить від виборців, які її обрали. Значно більше тих, хто вбачає таку керівну силу або у Президентові (39%), або у фінансово-олігархічних групах (30%).

• Населення вочевидь негативно (61%) ставиться до того, що у складі Верховної Ради значна частина народних депутатів – бізнесмени або наближені до олігархів. Нейтрально до цього ставляться 20%, позитивно – 5%. Переважає погляд, що бізнесмени у Верховній Раді обстоюють власні бізнесові інтереси, а не інтереси країни (59%). Значно менше (20%) тих, хто обстоює більш врівноважену позицію – що «насправді бізнесмени у Верховній Раді різні – одні відстоюють власні інтереси, інші – інтереси країни та виборців».

• Громадяни переконані, що партії та кандидати беруть гроші на виборчу кампанію або в олігархів (52%), або це гроші держави, які використовують у виборчій кампанії (48%). Лише 12% певні, що гроші у виборчу кампанію йдуть від самих кандидатів та членів їхніх сімей і 12% думають, що це гроші громадян, які підтримують партії та кандидатів. Водночас лише 3% громадян робили хоч колись внески до виборчих фондів партій чи кандидатів. Абсолютна більшість населення (71%) не зробили би внесок до виборчих фондів за жодних умов, а от 12% могли б це зробити, якби мали можливість простежити за надходженням і використанням коштів виборчого фонду. Щоправда, ця інформація про джерела надходження коштів на виборчу кампанію не надто важлива для виборців: лише 14% громадян відповіли, що таке знання могло б істотно вплинути на їхній вибір, ще 30% відповіли, що така інформація певний вплив мала би, але не вирішальний, а на 38% знання про джерела фінансування не вплинуло б взагалі.

• За діяльністю Верховної Ради постійно стежать 17% населення, ще 36% – час від часу, 25% – іноді, а 22% не цікавляться взагалі.

• Не знають, хто є депутатом на окрузі, 51% населення, не знають, в яку фракцію входить депутат від округу – 60%, не знають, в якому комітеті працює депутат від округу – 82% населення. Не знають, як можна зв’язатися із своїм депутатом – 80.5% населення, знають – 19%, а майже 1% вже й зв’язувалися, в основному – через приймальню депутата.

• Більшість населення (53%) вважає, що для депутата-мажоритарника найбільш важливим є займатися справами свого округу (53%), ще 21% певні, що він повинен насамперед допомагати людям у своєму окрузі й лише 19% вважають, що його першочергове завдання – ухвалювати закони.

• Про діяльність Верховної Ради громадяни дізнаються переважно з новин державних та місцевих телеканалів (76%) та телеканалів комерційних (34%). Телеканал «Рада» дивиться 12% населення. Певна частина населення бере інформацію про діяльність Верховної Ради з різних газет (31%), радіопередач (22%), Інтернет-сайтів (11%). Сайтом Верховної Ради постійно користуються 0.6% населення, час від часу – 5%. Вагомим джерелом інформації про діяльність Верховної Ради є «розмови з людьми» – 27%.

• Якби в Україні відбулися дострокові президентські вибори і в них узяли участь лідери опозиційних партій, то у другий тур вийшли б Віктор Янукович (21.2%) та Віталій Кличко (14.4%%) або Юлія Тимошенко (11.4%). У разі, якщо Юлія Тимошенко не брала б участі у виборах, до другого туру потрапили б Віктор Янукович (21.2%) та Віталій Кличко (15.6%) або Арсеній Яценюк (12.4%).

• У разі, якби вибори відбулися найближчим часом і до другого туру увійшли Віктор Янукович та Юлія Тимошенко, Віктор Янукович набрав би 28.6%, Юлія Тимошенко – 29.4% (15.9% не визначилися і 26% не брали б участі у голосуванні). Якби до другого туру увійшли Віктор Янукович і Арсеній Яценюк, Віктор Янукович набрав би 28.1%, Арсеній Яценюк – 33.7% (14.2% не визначилися і 24% не брали б участі у голосуванні). Якби до другого туру потрапили Віктор Янукович і Віталій Кличко, Віктор Янукович набрав би 25.7%, Віталій Кличко – 39.3% (14.2% не визначилися і 20.8% не брали б участі у голосуванні). Якби до другого туру увійшли Віктор Янукович та Олег Тягнибок, Янукович набрав би 29.46%, Олег Тягнибок – 26.1% (18.6% не визначилися і 25.9% не брали б участі у голосуванні).

• Більшість населення України (57%) визначає політичну ситуацію в Україні як напружену, ще 17% вважає ситуацію критичною, вибуховою. Спокійною бачать політичну ситуацію 18%, а благополучною – 1%.

• Більшість населення (52%) вважає, що «жити важко, але можна терпіти», що «терпіти нинішнє становище вже неможливо», вважають 35%, а от 7.5% певні, що «все йде непогано і можна жити».

• Впевнені, що найближчим часом можуть відбутися масові виступи протесту в разі погіршення життя чи на захист прав, 6% населення, ще 19% вважають, що це цілком імовірно. Оцінюють такий розвиток подій як малоймовірний 40% і ще 23% певні, що таких масових виступів не буде.

• Готові особисто узяти участь у мітингах і демонстраціях 28% населення (10% – «обов’язково», 18% – «скоріше за все»). Не збираються брати участі у виступах протесту 59% населення (39% – «точно, ні» і ще 20% – «скоріше за все, ні»). Найбільше налаштовані на участь у мітингах та демонстраціях виборці партії «Свобода» (61%, із них 27% – «обов’язково»), серед виборців партії «Батьківщина» потенційних «протестувальників» 36%, виборців УДАРу – 36%. А серед виборців Партії регіонів та Комуністичної партії протестні настрої поширені менше – відповідно, 18% і 21%.

Польовий етап тривав з 6 по 12 березня 2013 року. Опитування проводилося в 109 населених пунктах (PSU), в усіх областях України та Автономній Республіці Крим. Методом інтерв'ю опитано 2037 респондентів за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування проведено за фінансової підтримки міжнародних донорів: Міжнародного Фонду «Відродження», програми Matra Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Європейського Союзу.