Андрій Магера: Дехто роздає гречку не тим виборцям

Чим ближче до виборів, тим гострішими стають суперечки навколо нарізання мажоритарних округів. Вже 10 квітня ЦВК має оголосити, скільки їх має бути в кожному регіоні, проте поки що виборча комісія не поспішає з рішенням. Більше того, на засіданні ЦВК в четвер більшість відмовилась розглядати постанову щодо розподілу округів, яку запропонували «опозиціонери» Андрій Магера та Жанна Усенко-Чорна.

Багато хто вбачає в цьому затягуванні гру влади. Адже, по-перше, вона зацікавлена якомога пізніше повідомити опозиціонерам межі поля битви за депутатські мандати, при цьому вже маючи матрицю розподілу. З іншого боку, йде війна за те, щоб перенести якомога більше округів на Схід і Південь країни, забравши їх в Центрі та на Заході. Окреме питання – битва за Київ, в якому Партії регіонів зовсім не хочеться створювати передбачені законом три додаткові виборчі округи.

Про процес розподілу мажоритарних округів й пов’язані з цим перипетії всередині ЦВК в інтерв’ю «Главкому» розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

Андрію Йосиповичу, в четвер на засіданні Центральної виборчої комісії ви пропонували включити до порядку денного питання розподілу виборчих округів по регіонах країни. Відповідну постанову ви з Жанною Усенко-Чорною внесли вже давно. Чому це питання відмовились розглядати?

Дійсно, на засідання ЦВК в четвер до порядку денного було включено чотири питання. Ще одне питання, яке ініціював я, комісія відмовилась включати. За таке рішення проголосувало лише 6 членів, за необхідних 8. Відтак питання не розглядалося.

Постанова стосувалася кількості виборчих округів в кожному регіоні України, виведеної на основі математичної формули й об’єктивних показників кількості населення.

Відмова аргументувалось по-різному, я виділю дві головні тези. Перший аргумент – ЦВК має час для затвердження кількості округів до 10 квітня, тому 15 березня це робити ще не треба. Мовляв, ближче до 10 квітня будуть більш точні дані Державного реєстру виборців, а це може вплинути на розподіл округів.

Другий аргумент – до Конституційного суду надійшло подання депутатів щодо визнання неконституційними положення статті 22 Закону про вибори народних депутатів. Там йде мова про механізм включення закордонних виборців до мажоритарних округів міста Києва.

Що ви можете протиставити цим аргументам?

Проти цих двох аргументів є аж чотири контраргументи. На мою думку, вони набагато сильніші. Перший контраргумент полягає в тому, що найточніші дані щодо виборців будуть не 10 квітня, а 28 жовтня, в день голосування.

Другий аргумент – ЦВК утворює округи не тимчасово на час виборів 2012 року, вони будуть постійними. Їх можна буде змінювати, але в поза виборчий період. За моїми спостереженнями, зміни кількості округів в межах регіонів України за існуючої динаміки в реєстрі виборців не буде. До 10 квітня так точно.

Щодо конституційного подання. Воно до КС надійшло, але досі ще немає ухвали про відкриття конституційного провадження. Якщо не помиляюсь, КС має щонайменше місяць для розгляду подання після відкриття провадження. Крім того, рішення суду набирає чинності з дня ухвали й не може поширюватися на наслідки, які мали місце до ухвалення рішення. Це дуже важливий аргумент.

Крім цього, мені б дуже хотілося подивитися на рішення Конституційного суду, яким буде сказано, що 24 стаття Основного Закону не повинна застосовуватися й що конституційні права громадян України, зокрема право голосу, не є рівними й залежать від місця проживання.

Тобто, ви остерігаєтесь, що КС позбавить право голосу закордонних українців на мажоритарній складовій виборів?

На жаль, це не виключено. В такому разі громадяни матимуть нерівні конституційні права з огляду на місце проживання. Але ж Конституція чітко вказує, що громадяни України мають рівні права, незалежно від багатьох ознак, в тому числі й місця проживання.

Можливо, що КС встигне розглянути подання до 10 квітня, крайньої дати визначення кількості округів? Пам’ятаємо, коли питання виборів в 2011 році вони там 9 місяців розглядали…

Вони не те, що не розглянули тоді, а навіть провадження не відкрили.

Тобто, якщо рішення КС з’явиться до 10 квітня, значить для цього була дуже сильна політична воля?

Так.

Ваш варіант розподілу округів дехто критикував, адже за ним на Сході на кілька округів було менше, а в Києві та Заході і Центрі - більше. Чи була ваша версія поділу справедливою?

Не маю жодного стосунку до тих виборців, яким в цьому і минулому році виповнилось 18 років. При всьому бажанні, я не батько цих людей. Тому не до мене питання, чому в Західній та Центральній Україні більша кількість округів, а на Сході і Півдні - менша. Все ж залежить від демографічних процесів. Об’єктивний критерій поділу закладений в Державному реєстрі виборців. Зокрема, якщо десь більше стало виборців, то там і більше округів, й навпаки. Це незалежні від нас процеси народжуваності, смертності та міграції. Ще один нюанс – до появи реєстру виборців списки формувалися місцевими органами влади. Очевидно, що не завжди окремі чиновники в східних областях України відповідально підходили до питання. Вони подавали не зовсім «якісні» списки до виборчої комісії. Тому там формально рахувалося більше людей, ніж було насправді.

Тому є дві причини, чому на Cході округів може бути менше – смертність–народжуваність-міграція та неякісні списки виборів в попередні періоди. Зараз складається ситуація, яка мала бути з самого початку. Тому шукати тут якісь підводні камені не варто.

Мій механізм розподілу округів виключно математичний й полягає в трьох арифметичних діях. Перша дія – визначення середньої кількості виборців в межах округу. Для цього ми ділимо загальну кількість виборців України на число 225 – кількість округів. Ми отримуємо трошки більше 163 тисяч виборців. Наступна дія – виборців кожного з всіх 27 регіонів країни ділимо на 163 тисячі. Отримуємо інше число, яке буде мати цілу частину і дробовий залишок.

В кожній області ми отримуємо цілі числа і сумуємо. В даному випадку вийшло 210 округів. Тобто, ще 15 округів підлягають додатковому розподілу між регіонами за принципом найбільшого дробового залишку. Були регіони, в яких залишок був 0,9. Починаючи з них ми за мірою зменшення залишку дійшли до Чернігівської області, в якої залишок склав 0,48. Після цього йшла наступна область – Черкаська, в неї була 0,46 сотих, але вона вже додаткового округу не отримала. Ось і все, все об’єктивно і прозоро. Кожен сам може це зробити. Безумовно, до київських округів включили 400 тисяч закордонних виборців. Цього вимагав закон.

Чого можна чекати від альтернативного підходу до поділу округів?

Поки що такого проекту немає. Багато членів комісії визнавали, що принцип в моєму проекті закладений правильний та об’єктивний. Його ніхто не критикував, за винятком підходу щодо міста Києва. Тобто, головне зауваження, що закордонних виборців не варто враховувати при визначенні кількості округів.

В такому разі на Сході буде на 3 округи більше?

Не на сході, а в Черкаській, Полтавській областях та в Криму.

Ви назвали дві формальні причини, чому не підтримали вашу постанову. Яка ж реальна?

Мені складно казати про справжні мотиви. Проте знаю, що багатьом не хочеться, щоб в Києві було 16 округів. Я не кажу про членів комісії, я маю на увазі рівень політиків та експертів. У деяких з них є небажання бачити в Києві 13, а не 16 округів. Проте ж Верховна Рада сама ухвалила такий закон, вона віднесла закордонні дільниці до Києва, які ще питання?

Яких маніпуляцій ви особисто остерігаєтесь при можливому альтернативному нарізанні округів? Є версії, що на Сході округи будуть з меншою кількість виборців, а на Заході – з більшою. Адже закон допускає відхилення в 12%.

Якщо не будуть застосовані об’єктивні критерії, то в такому разі це буде суб’єктивне втручання в процес. Я казав, що за рахунок вищого дробового залишку Чернігівська область отримує додатковий округ. Якщо застосують принцип, коли за меншого дробового залишку округ отримає Черкаська область, то норма щодо 12% відхилення не буде порушена. Проте всім буде очевидним порушений критерій об’єктивності та справедливості.

Можна вигадати такий критерій, щоб на Донбасі стало більше округів?

Скажу вам для прикладу – за сьогоднішнім розподілом Донецька область повинна була б отримати 20 цілих і 0,9 округа. Тобто, там 20 чистих округів, а ще один отриманий за рахунок високого дробового залишку. Отримати там 22 чи 23 округи вже неможливо. Я не бачу, звідки їх можна взяти з наявними виборцями. Колись там було 23 округи, наприклад, на виборах 2004 року. Але тоді не було реєстру, ми не знали реальної картини щодо списків виборців.

Володимир Литвин пропонував нарізати округи в парламенті. Як ви до цього ставитесь?

Я би поставився до цього позитивно, якби це було зроблено ще в листопаді минулого року, коли приймався закон. Тоді вони мали записати або в цьому законі, або в окремому.

На сьогодні маємо чинний закон, і я виступаю за стабільність виборчого законодавства без різких рухів. Якщо його постійно міняти, нічого доброго не буде. Ще один аргумент на користь проведення цієї роботи в ЦВК – якщо нарізати округи буде парламент, він все одно використовуватиме базу даних реєстру, а його розпорядник – виборча комісія. Звичайно, на рівні Верховної Ради можна прийняти політичне рішення – я так хочу, так воно і буде. Тоді виникне питання рівного виборчого права.

10 квітня ЦВК має оприлюднити розподіл округів за областями. Лишилось всього три тижні. Що може змінитися в ставленні комісії до розподілу округів. Може з’явитись якась нова несподівана обставина?

Протягом цього часу не буде динаміки, яка б могла змінити кількість округів. Хоча є одне застереження – якщо не буде протиправних дій щодо масової міграції виборців з одного регіону до іншого.

Як це може статися за три тижні? Людей тимчасово зареєструють на Сході?

Так, це можливо при якихось протиправних рішеннях, масовому виселенні людей з однієї області до іншої. Я б не хотів вірити в такий варіант, просто наголошую, що правового механізму змінити динаміку населення до 10 квітня не існує.

Ви кажете, що більшість в ЦВК бажала почекати, щоб мати точніші данні. Але от на 8 березня народний депутат Богдан Губський вітав жінок Черкащини. При цьому вітав їх вибірково з вказуванням окремих районів, міст. Складалося враження, що він звертається по радіо за принципом – в моєму окрузі. Тобто, люди, які близькі до влади, вже нібито знають межі свого округу й працюють там. Можливо, всі округи вже поділені в інших кабінетах, просто цю інформацію ще не передали в ЦВК для затвердження?

Я не можу виключати того, що позиція близьких до влади депутатів щодо округів може бути максимально близька до позиції більшості членів ЦВК. Якщо так станеться, ніхто особливо не здивується. Разом з тим, я критично ставлюсь до інформації, що хтось на місцях вже знає межі округів. Такі межі багатьом розказують «по секрету». В більшості випадків з’ясовується, що це – дезінформація. Щоб не вийшло так, що певних кандидатів ввели в оману. Дехто не тим виборцям гречку роздає. Треба чекати рішення ЦВК.

Вчорашнє голосування щодо розподілу округів – 6 голосів «за» проти решти 9. Це дуже схоже на розклад сил між опозиційними та провладними членами ЦВК. Ви з цим погоджуєтесь?

Мені важко це коментувати. Проте ви не перший, хто помічає таку особливість.

Тобто, думку цих 6 людей при нарізанні округів можуть не запитати?

Фактично, позиція ЦВК буде тою, яку підтримає не менше 8 членів. Висновки не важко зробити.

Фото: Олександр Кузьмін, спеціально для «Моє Місто»