Реалізація мінських угод — це перетворення України на Францію Віші
Режим Віші втрачав залишки суб’єктності та під кінець війни перетворився на суто формальну декорацію окупаційної влади
Режим Віші — колабораціоністський режим, який виник у Франції після фактичної капітуляції перед Німеччиною в червні 1940. Віші — курортне містечко, фактична столиця режиму. Париж, північна Франція і все Атлантичне узбережжя опинилися під прямою німецькою окупацією.
На чолі режиму став Анрі-Філіп Петен. Петен не був кумом Гітлера чи якимось маргіналом-екстремістом. Це був єдиний на той момент Маршал Франції, герой Першої світової. У 1930-х у Франції популярним було гасло «нам потрібен такий, як Петен». Шарль де Голль у ті часи назвав свого сина на його честь.
Петен пояснював свої дії «прагматизмом» і намаганням «врятувати» Францію. На початку своєї діяльності мав якщо не тотальну, то значну підтримку французів.
Старий маршал став автором терміну «колабораціонізм» у сучасному сенсі, закликавши французів до «колаборації» (співпраці) з окупантами. Наприкінці 1940 мав особисту зустріч з Гітлером, яка ознаменувала початок відкритої «співпраці» та прийняття Петеном ролі васала Рейху.
Шарль де Голль у червні 1940 був заступником міністра оборони Франції і одним з небагатьох генералів, готових до реального опору. Він не прийняв капітуляції, встиг вилетіти до Лондона і звернувся до французів із закликом продовжувати боротьбу. У Великобританії з нечисленними прихильниками почав формувати французькі загони, готові продовжувати воювати з німцями. За це уряд Петена звинуватив де Голля в дизертирстві і зраді та заочно засудив його до смертної кари.
Протягом війни авторитет Петена поступово падав, а вплив де Голля і його Вільної Франції зростав. Режим Віші втрачав залишки суб’єктності та під кінець війни перетворився на суто формальну декорацію окупаційної влади.
Після війни Петена було засуджено до смерті за державну зраду, але тодішній керівник Франції де Голль замінив вирок на довічне ув’язнення з огляду на вік та заслуги Петена у Першій світовій.
Коментарі — 0