Замість робочих і селян у Раді опинилася їхня осучаснена версія у вигляді тамад і фотографів
Ідеальний революційний лівий парламент - не місце для дискусій
Тепер, коли перша емоційна реакція на вибори позаду, коротко про причини.
Настрої в суспільстві давно і надійно ліві і патерналістські. В тому сенсі, що не брати відповідальність за себе, а очікування турботи ззовні. Вимога не вудки, а рибки. Бажання отримати матеріальні блага, а не можливість їх заробити самостійно.
При цьому запиті, жодної партії соціалістичного характеру в парламенті не було. З‘явилась. Слуги не є класичними соціалістами, але сценарна лівизна в програмному кіно дуже чітко потрапила і в народні настрої отримати слугу, який все замість них зробить, і у давні мрії забрати і поділити. Все у всіх, незалежно від легальності отриманих статків.
Проте, сучасний пролетаріат вже не той і ланцюги його не в кайданах, а на шиях, а бійці, що знають війну, переважно, мають зовсім іншу точку зору. Тому замість робочих і селян в парламенті опинилася їхня осучаснена, апргрейджена версія у вигляді тамад і фотографів.
Експерти і фахівці, переважно, виявилися непотрібними, бо їхні пояснення були занадто складними для виборця, вихованого у дев’яностих-нульових на руїнах радянської системи освіти. Нова парламентська більшість буде слухняною і одноголосною, бо не завжди розумітиме за що голосує.
Ідеальний революційний лівий парламент - не місце для дискусій. До соціалістичної нео-революції ще доєдналися космополіти, навіть самостійні і дієві, але яким «какая разніца» і «лучше халодний мір». Їм я приділяти увагу не дуже хочу - вони просто не любили читати історію України. І Україна їм не відгукується нічим - так, територія помешкання.
Як далі? Про короткотермінові перспективи неминучого розчарування в поточних кумирах написали всі. Слідами кожної революції іде її протилежність. Але ця протилежність не стане капіталістичною, бо при провалі слуг сформується запит на потужного «господіна». Якщо дивитися на довгі перспективи, то вірус соціалізму при відсутності належного рівня освіти і критичного мислення, на жаль, засів в суспільстві надовго. І не буде вилікуваним, поки одвічний пошук винних не закінчиться біля дзеркала. Для всіх.
Шкода, що може бути пізно для країни, яка добровільно вирішила провести над собою досить авантюрний експеримент, не зважаючи на наслідки аналогічного, правда і жорсткішого, екперименту версії жовтня 1917 року.
Коментарі — 0