Світова організація торгівлі: як захищатись Україні?

Приєднання України до консультацій Європейського Союзу і Росії з приводу утилізаційного збору з автомобілів не є якось визначальною подією. Україна і Росія – члени Світової організації торгівлі, тому є логічним крок вирішення деяких торгових сперечок через механізми СОТ. Але є ще і політичні декларації щодо стратегічного партнерства, договір про ЗВТ між Україною і Росією (якщо він ще має якесь значення!) та ряд інших. Однак, Росія так само як і Україна визнає переваги лобізму в окремих галузях над стратегічними інтересами. Думаю, що практика роботи в подібних консультаційних групах піде тільки на користь нашій торговельній політиці. До речі, наскільки мені відомо між Україною і Росією не будо проведено повноцінних торгових консультацій як рівноправних країн-членів СОТ в рамках доктрини СОТ.

З правової точки зору, нормативно-правова база СОТ дозволяє ефективно захищати внутрішній ринок. Тарифний захист внутрішнього ринку України після вступу до СОТ знаходиться на значно нижчому рівні, ніж у більшості її торговельних партнерів. Разом із тим, інституційні можливості СОТ щодо захисту внутрішнього ринку повністю не використовуються як Україною так і Росією. У системі угод ГАТТ/СОТ зарезервована група так званих «надзвичайних заходів» захисту, яка складається із антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних та загальних захисних заходів, а також механізму перегляду зобов’язань відповідно до ст. XXVIII ГАТТ.

Для ефективного застосування надзвичайних заходів необхідне відповідне інституційне середовище, яке в повній мірі створене і задіяне в розвинутих країнах, а також у країнах, що швидко розвиваються, зокрема, Індії та Китаї. Надзвичайні заходи щодо захисту внутрішнього ринку були ефективно використані членами СОТ у період розгортання світової економічної кризи. Так, протягом жовтня 2008 – жовтня 2009 рр. урядами країн – членів СОТ було розпочато 223 антидемпінгових розслідування, 30 розслідувань щодо компенсаційних заходів і 35 розслідувань щодо захисних заходів. Індія протягом цього періоду розпочала 63 антидемпінгових розслідування, Китай – 26, США – 21. Хоча з 2010 р. у період відновлення після кризи активність у сфері застосування надзвичайних заходів країнами СОТ знизилася, існує реальна можливість її поновлення у разі розгортання другої хвилі світової кризи.

Україні як члену СОТ, що нещодавно вступив до цієї організації, необхідно скористатися досвідом розвинутих країн і на цій основі будувати відповідне інституційне середовище та набувати власний досвід застосування надзвичайних заходів захисту. У поєднанні із активною політикою стимулювання вітчизняних виробників заходи захисту створюють умови для імпортозаміщення на відповідних товарних ринках і для покращення торговельного балансу країни.

Захист внутрішнього ринку в законодавстві СОТ передбачений Угодою про захисні заходи, Положенням про спеціальні захисні заходи, що міститься у ст. 5 Угоди про сільське господарство, Угодою про субсидії і компенсаційні заходи, Угодою про застосування ст. VI ГАТТ 1994 р. (на останню часто посилаються як на «антидемпінгову» угоду) та ст. XXVIII ГАТТ.

Відповідне, гармонізоване із законодавством СОТ, законодавство України представлено такими Законами України: «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»; «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»; «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Щоб ефективно використовувати передбачені чинним законодавством механізми захисту, необхідно спиратися на накопичений членами СОТ досвід їх використання, адже існують реальні ризики введення у відповідь санкцій з боку торговельних партнерів. Перегляд зобов’язань відповідно до ст. XXVIII ГАТТ – єдиний із перелічених вище надзвичайних механізмів СОТ, що у разі успішного запровадження дозволяє змінити умови доступу до ринку на постійній основі. Положення зазначеної статті встановлюють можливість відмови стороною системи угод ГАТТ/СОТ від зроблених нею пóступок щодо доступу на внутрішній ринок за умови відповідної компенсації іншим зацікавленим сторонам, котрі через це зазнають впливу. У разі прийняття політичного рішення щодо застосування механізму перегляду зобов'язань, потрібно зважати на терміни, необхідні для реалізації цього механізму:

Антидемпінгові мита – найбільш поширений в СОТ механізм надзвичайного захисту. Протягом 1995–2011 рр. було розпочато 4010 антидемпінгових розслідувань. Далеко не завжди антидемпінгові розслідування завершуються введенням антидемпінгового мита. Із розпочатих протягом зазначеного періоду антидемпінгових розслідувань лише 65% завершилися введенням відповідних заходів.

Проти українського експорту антидемпінгове мито застосовувалося членами СОТ 52 рази, з яких 41 випадок стосувався розділу XV Гармонізованої системи (кольорові метали та вироби з них), 9 – розділу VI (продукція хімічної промисловості та суміжних галузей). З 2004 р. антидемпінгові проти України вводилися лише 5 разів. Україна повідомила СОТ про введення антидемпінгових заходів 28 разів.

Наслідки антидемпінгових заходів можна порівняти з наслідками тарифу на імпорт, тобто вони підвищують конкурентоспроможність вітчизняних виробників, збільшують доходи в бюджет, але здорожують вартість імпорту для вітчизняних споживачів. Проте наслідки від антидемпінгових заходів мають свої особливості. Антидемпінгові мита не застосовуються до всіх джерел імпорту, що підвищує можливість зростання імпорту з інших країн поряд із зменшенням імпорту з країн, до яких уживаються заходи. Тобто застосування антидемпінгових мит може не привести до суттєвого зменшення присутності імпорту на ринку.

Також повністю не убезпечують вітчизняного виробника від конкуренції з імпортною продукцією компенсаційні заходи. Ввезення в Україну товару вважається об'єктом компенсаційних заходів, якщо цей імпортований товар користується пільгами від нелегітимної субсидії (субсидія вважається специфічною, тобто нелегітимною, тоді, коли доступ до неї відповідним державним органом або законодавством, на підставі якого він діє, надається тільки для певних підприємств). Оскільки системи субсидування сільського господарства в ЄС, США та інших розвинених країнах не підпадають під визначення специфічних, або нелегітимних, Україна може застосувати компенсаційні заходи проти їхніх субсидованих сільськогосподарських товарів лише в обмеженій кількості випадків.

Згідно із даними Комітету із субсидій і компенсаційних заходів застосування останніх поширене значно менше, ніж антидемпінгових заходів. Усього за період 29.03.1995 – 31.12.2011 рр. членами СОТ було ініційовано 262 компенсаційних заходів і застосовано 164 заходи, тоді як протягом цього ж періоду антидемпінгове розслідування ініціювалося 4010 разів, а відповідні заходи застосовувалися 2601 рази.

Абсолютну першість в ініціації компенсаційних заходів утримують США, які розпочали 104 розслідування. Активно ініціювали розслідування ЄС і Канада (відповідно 56 та 24 рази). Ці ж члени СОТ є лідерами у застосуванні компенсаційних заходів – 62 рази США, 25 – ЄС.

На відміну від компенсаційних та антидемпінгових заходів, використання захисних заходів дає можливість створити на внутрішньому ринку справедливі умови конкуренції для груп товарів незалежно від країни імпорту.