Інфляційні тенденції 2023 року

У листопаді 2023 року річний рівень інфляції знизився до 5,1% проти 5,3% у жовтні. Базова інфляція в річному вимірі скоротилася до 5,7% проти 6,8% відповідно. Таким чином як загальна, так і базова інфляція зараз знаходяться в рамках цільового діапазону НБУ.

Тенденція скорочення інфляції триває з початку 2023 року (в грудні 2022 р. рівень інфляції становив 26,6%). Безпосередньо у листопаді 2023 року приріст інфляції становив +0,5% до попереднього місяця, тоді як у листопаді минулого року місячний приріст інфляції склав +0,7%.

Нижче середнього зростали в ціні такі категорії товарів та послуг як продукти харчування, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та побутова техніка, послуги зв’язку та відпочинку. Натомість значно вище середнього зросли в ціні алкогольні та безалкогольні напої, послуги електропостачання, охорони здоров’я, освіти, проживання та харчування.

Фактичні показники інфляції поточного року виявилися значно нижчими минулорічних прогнозів Уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 20-30%. Оновлений прогноз НБУ від жовтня передбачає річну інфляцію на рівні 5,8%, тоді як рік тому НБУ прогнозував 20,7%.

Основним стримуючим чинником інфляції є скорочення сукупного попиту. Падіння реального ВВП відносно довоєнного рівня становить близько 25%. Скорочення робочих місць, ріст безробіття, виїзд значної кількості населення закордон, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ – всі ці фактори вплинули на зниження попиту і спинили розкручування початкового інфляційного імпульсу, викликаного війною та зростанням собівартості виробництва.

Вагомим стримуючим фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 роки зберігається на рівні близько 37 грн за 1 дол. США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько 70 млрд.дол. зовнішньої фінансової допомоги (в т.ч. від МВФ – 2,1 млрд. дол.), а валютні резерви країни становлять майже 39 млрд. дол. станом на 01.12.2023 (понад 5 місяців імпорту). Попри це структурний дефіцит платіжного балансу залишається високим (близько 30 млрд. дол. на рік), що вимагає продовження залучення зовнішньої допомоги для стабілізації валютної ситуації.

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Утримання умов високих позитивних реальних ставок (понад 10% річних) зумовило процес прискореного охолодження економіки за рахунок вилучення вільної ліквідності з економіки у банківські депозити та скорочення банківських кредитів. Так, станом на жовтень 2023 р. порівняно з травнем минулого року строкові гривневі депозити банківської системи зросли на 74%, а гривневі банківські кредити, навпаки, скоротились на 8%.

Стримуючим фактором росту споживчих цін також є збереження Урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

Значний фіскальний дефіцит (близько 30% ВВП) потенційно є вагомим проінфляційним чинником. Однак, на даний момент вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП.  Також «фіскальну інфляцію» стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.

Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно високі потреби у відновленні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.