Довга війна. Що чекає на економіку країни?
Країна з ризиком військового конфлікту може зростати, але дуже повільно, чергуючи зростання з падінням і навпаки
Сумна ілюстрація того, до чого призводить тривале перебування країни в стані війни.
У 2010-му році Сирія випереджала Ізраїль за розміром ВВП: $252 млрд у Сирії і $238,4 млрд у Ізраїлю.
За 11 років ВВП Сирії скоротився до $11 млрд, тобто в 23 рази!
За цей самий період ВВП Ізраїлю зріс до $489 млрд, тобто вдвічі.
Приклад Сирії також важливий для розуміння того рівня обвалу, в якому опиняється національна економіка в умовах війни і без зовнішньої фінансової допомоги.
Ізраїль, незважаючи на стереотипи, які існують у нас, не є країною, що перебуває не те що в тривалій війні, а навіть у воєнному конфлікті низької інтенсивності за міжнародною класифікацією (як війна на Донбасі в 2016-2021 роках).
Цікавий і приклад Іраку – навіть в умовах перманентної війни (за умови припинення повномасштабної), його ВВП зріс з мінімуму в $22 млрд у 2003-му році до $208 млрд у 2021-му, тобто майже в 10 разів.
Щоправда в Іраку є не тільки міжнародна допомога, а й нафта.
На жаль, фактор перманентного військового конфлікту позначається і на Іраку – його ВВП у «бічному» тренді», балансуючи в діапазоні $160-$220 млрд.
Свого піку в $180 млрд у 1990-му році (з урахуванням ціни тодішнього долара) він так і не досяг.
Звідси висновок:
Країна, на території якої триває війна – економічно і демографічно вигорає дотла.
Швидкість вигоряння залежить лише від динаміки зовнішньої допомоги, яка схожа на поливання пожежі з бронсбойта.
При цьому води недостатньо, щоб погасити пожежу, але її поширення на цілі частини будівлі сповільнюється.
Хоча фінал вирішений – будинок згорить.
Другий варіант. Країна з ризиком військового конфлікту може зростати, але дуже повільно, чергуючи зростання з падінням і навпаки.
А ось країна з міцними зовнішніми гарантіями безпеки може нейтралізувати ризики війни і показати високу динаміку зростання, як у частині економіки, так і демографії (за рахунок народжуваності та/або репатріації та імміграції).
Коментарі — 0