Зміни до держбюджету-2020: процес руйнування наукової сфери вже запущено
В даний час йдуть дискусії щодо змін до Державного бюджету на 2020 рік
Важливе значення буде мати не тільки дефіцит Державного бюджету, навколо якого піднімається стільки галасу - зараз майже всі країни його закладають, а підходи щодо підтримки вітчизняного виробника та науки. Не чиновник, а національний виробник і наука будуть визначати подальший розвиток держави.
Мають бути збережені всі видатки розвитку, які забезпечують можливість для вітчизняних виробників вижити в цей складний час. Обмежені до мінімальних видатки для контролюючих і наглядаючих структур різного рівня.
Активна підтримка державою сфери досліджень, розробок та інновацій, покликана генерувати позитивні ефекти для всього суспільства, сприяючи поширенню нових знань і розширюючи потенціал виробництва якісно нових товарів і послуг. В Україні ж, на жаль, державна політика останніх років фактично підривала основи розвитку національної інноваційної системи. Як наслідок, країна виштовхується на узбіччя світового науково-технологічного розвитку - інноваційна активність вітчизняних підприємств та їх попит на науково-інноваційні розробки є критично низьким, а рівень державного фінансування наукової сфери є несумісним з цілями отримання нових знань та способів їх застосування.
Згідно пропонованих змін до Державного бюджету України на 2020 рік передбачається тотальне скорочення державних видатків на наукову сферу. Слід зазначити, що рівень цих витрат порівняно з іншими країнами і так знаходився на критично низькому рівні: за планом на 2020 р. - 10,6 млрд. грн (або 0,2% ВВП) при тому що відповідно до статті 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава має забезпечувати бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі … не менше 1,7% ВВП.
Однак, впродовж останніх 15 років пріоритетність науки серед напрямів спрямування видатків державного бюджету скоротилась більш, ніж вдвічі - якщо в 2015 р. частка витрат на науку серед бюджетних видатків державного бюджету становила 2%, то в середньому за останні 4 роки – лише 0,8%.
Як наслідок скорочення державної підтримки науки - Україна зараз знаходиться серед країн з найнижчим рівнем «науково-дослідної капіталізації» ВВП. Так виконані в Україні дослідження і розробки (ДіР) в 2019 р. становили за оцінкою лише 0,4% ВВП, в той час як в середньому по країнах ОЕСР цей показник становить 2% ВВП. Згідно стратегії ЄС «Європа-2020» поставлено завдання довести рівень фінансування науки в країнах ЄС до 3% ВВП в 2020 році.
Порівняно з країнами ОЕСР частка ДіР в економіці України відповідає рівню таких країн як Чилі, Румунія, Латвія, Аргентина. Найбільші обсяги виконання ДіР спостерігаються у Швейцарії – 3,4%; Кореї – 4,2%; Ізраїлі – 4,3% ВВП.
За останні 10 років чисельність дослідників України скоротилась більш, ніж вдвічі. Україна входить до числа країн з найменшою концентрацією дослідників: 12 осіб на 10000 населення проти 55 в країнах Європи та ОЕСР.
Зазначені невтішні для Україні цифри говорять про те, що процес руйнації наукової сфери України вже запущено – активно відбувається виїзд наукових кадрів за кордон, їх працевлаштуванням у інших сферах, погіршення вікової структури науковців, втрата наукових шкіл, деградація матеріально-технічної бази наукових установ. При продовженні зазначених тенденцій ще кілька років з високою вірогідністю у науковій сфері проявлятиметься ефект гістерезису, внаслідок якого відродження української науки буде неможливим навіть при суттєвому збільшенні бюджетного фінансування. Українська наука просто перестане існувати як інститут українського суспільства.
Коментарі — 0