Фантомні «Доступні ліки». Чому програма МОЗ існує лише на папері
Але головне у нас що? Правильно, гучний піар, створення враження реформ та турботи про людей
Широко розрекламована програма МОЗ «Доступні ліки», за якою пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом ІІ типу нібито можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою, як виявилося — працює виключно в уяві керівництва країни.
Можливо, на папері все виглядає чудово, але єдиний критерій істини — це практика. А практика показала, що програма де-факто не діє.
Нещодавно мала зустріч з київськими пенсіонерами і запитала, хто з них отримує безкоштовні ліки? З двохсот присутніх руки підняли лише двоє...
На моє запитання, чому вони не користуються «доступними ліками» люди відповіли, що такі препарати є лише в поодиноких аптеках, але й те, що пропонує держава — їм не підходить: самопочуття від таких медикаментів погіршується.
Ця інформація мене здивувала, адже на сайті МОЗ вказаний величезний список аптек, що беруть участь у програмі, і такі аптеки — на кожному кроці.
Тому ми з моєю командою вирішили провести експеримент і обійти особисто аптеки, щоб поцікавитися, чи беруть вони участь у програмі «Доступні ліки». Один з моїх помічників пройшов у Києві пішки від проспекту Науки до Хрещатика — майже 10 кілометрів — і завітав по дорозі до 23 аптек.
Як виявилося, з понад двох десятків аптек, які зазначені на сайті міністерства в якості партнерів, у програмі МОЗ реально беруть участь... аж одна. Тобто маємо програму на папері, якої в реальному життя по факту не існує.
Але і в тій єдиній аптеці, яка бере участь у проекті «Доступні ліки», як виявилося, програма фактично не діє, бо ті препарати, які пропонуються пацієнтам — їм не цікаві, адже викликають сильні побічні ефекти.
Відтак, як нам пояснили в цій аптеці, пацієнти за медикаментами від МОЗ майже не звертаються. Ліки виявилися занадто доступними, щоб ними можна було лікуватися.
Але головне у нас що? Правильно, гучний піар, створення враження реформ та турботи про людей. І в цьому МОЗ, для якого будівництво «потьомкінських дєрєвень» давно вже стало другою професією, — не має собі рівних.
Коментарі — 0